Ухвала КАС ВС № 640/2431/19

УХВАЛА 30 березня 2020 року Київ справа №640/2431/19 адміністративне провадження №К/9901/8047/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нездійснення нарахування та виплати йому суддівської винагороди, обчисленої на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", у період з 01 січня 2017 року по 04 грудень 2018 року; - стягнути з Державної судової адміністрації України на його користь суму недоотриманої суддівської винагороди. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково: Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року апеляцыйну скаргу Державної судової адміністрації України залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись із судовими рішеннями Державна судова адміністрація України 23 березня 2020 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судові рішення є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, оскільки в оскаржуваних рішеннях має місце неповне з`ясування судами всіх обставин, що мають значення для справи, як наслідок рішення ухвалені з невірним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько В.М. Соколов