Ухвала КАС ВС № 280/1038/19

УХВАЛА 23 березня 2020 року Київ справа №280/1038/19 адміністративне провадження №К/9901/3829/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 280/1038/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро машинобудування і авіації» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 29 листопада 2019 року Запорізька митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року (справа розглядалась за правилами загального позовного провадження) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 280/1038/19. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року вищенаведену касаційну скаргу було залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року касаційну скаргу митного органу було повернуто у зв`язку з невиконанням належним чином вимоги ухвали Верховного Суду від 12 грудня 2019 року. 10 лютого 2020 року Запорізька митниця ДФС (згідно з штрих кодом на поштовому конверті) повторно звернулась до Верховного Суду з вищезазначеною касаційною скаргою. До матеріалів касаційної скарги додано відповідне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додане платіжне доручення від 18 листопада 2019 року № 127 в розмірі 14444,78 грн, яке сплачено Запорізькою митницею ДФС за подання касаційної скарги у справі № 280/1038/19. Відповідно до Реєстру підтверджень оплат із Казначейства зарахування вищезазначених коштів відбулось 19 листопада 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року касаційну скаргу митного органу було залишено без руху, зобов`язано усунути встановлені недоліки шляхом надання до суду показники розбіжності митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, а також згідно з рішенням податкового органу про коригування митної вартості товару. 26 лютого 2020 року Запорізька митниця ДФС на виконання вимог вищезазначеної ухвали направила витребувані документи. Верховний Суд при перевірці правильності сплаченого судового збору за подання касаційної скарги митним органом у справі № 280/1038/19 зазначає наступне. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 сплату судового збору у справах в котрих предмет позову є рішення про коригування митної вартості товарів слід здійснювати наступним чином. Ціна позову (майновий характер) дорівнює сумі різниці митних платежів сплачених декларантом при подані декларації та митних платежів, які необхідно сплатити відповідно до рішення про коригування митної вартості, яке винесене митним органом. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При поданні позовної заяви (березень 2019 року) до суду першої інстанції (позов майнового характеру) ставка судового збору має складати 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1921,00 грн. Ціна позову складає 353948,64 грн. Судовий збір за подання позову складає 5309,22 грн, а за подання касаційної скарги - 10618,44 грн (5309,22 грн х 200%). Додатково Верховний Суд зазначає, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Окрім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Дослідивши вищенаведену касаційну скаргу органу владних повноважень, Верховний Суд зазначає наступне. Скаржником не зазначено жодної з перелічених підстав. Касаційна скарга містить опис обставин справи та формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що Державною податковою службою України недотримано вимоги статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України Таким чином, скаржнику необхідно привести подану касаційну скаргу у відповідність до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/5858/19 залишити без руху. Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко