LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854540/1919/19

від 31.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2020 р. Категорія 111010000м.ОдесаСправа № 540/1919/19 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. час і місце ухвалення: 10:51, м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року по справі за позовом приватного підприємства "Херсонсудноспецсервіс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну № 2 від 18.06.2019 року та направлено для реєстрації в ЄРПН. Однак, реєстрація цієї накладної була зупинена та запропоновано позивачеві подати пояснення або додаткові документи. ПП "Херсонсудноспецсервіс" виконало вимоги Податкового органу, однак рішенням комісії відмовлено у реєстрації ПН з підстави ненадання платником податків документів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 24.07.2019 р. № 1234553/ 34074321 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.06.2019 р. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 18.06.2019 ПП «Херсонсудноспецсервіс» датою її подання на реєстрацію 17.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копії документів. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Херсонсудноспецсервіс" є юридичною особою, платником податку на додану вартість та здійснює, серед іншого, вид діяльності за КВЕД 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій; код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; код КВЕД 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту (основний). 25.03.2019 року між позивачем (виконавець) та ТОВ "Миколаївське судноремонтне підприємство" укладено договір № 27/03 на проведення ремонтних робіт судна "МЗ-318". Ціна договору складає 1274028,00 грн., розрахунок цієї суми закріплений у додатку до договору №

1. Про надання послуг на обумовлену у договорі № 27/03 від 25.03.2019 р. суму, 18.06.2019 року був складений акт № 30/06, який був підписаний уповноваженими особами ТОВ "Миколаївське судноремонтне підприємство" та ПП "Херсонсудноспецсервіс". В ході виконання умов вищевказаного договору позивач укладав наступні договори. 13.05.2019 року між позивачем та ПП "Ремдизельсервіс" був укладений договір № 2 на виконання робіт по ремонту т/з "МЗ-318". Виконання робіт за договором № 2 підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 18.06.2019 року на суму 506590,00 грн. 15.05.2019 року між позивачем та ПП "Сонар-Юг" (виконавець) був укладений договір № 05-19/15, згідно якого, виконавець зобов`язався провести роботи по контролю якості двигунів капілярним методом на т/х "МЗ-318". 12.06.2019 між позивачем та ПП "КОМІДА" був укладений договір № 2019.06.12 на придбання комплектуючих до реверс-редуктора РРП-230 - 1 комплект та комплектуючих до двигуна - 1 комплект. За цим договором виписані видаткові накладні № 21, 22 від 16.06.2019 року. 13.06.2019 року між позивачем та ПП "Лугар-Торг" був укладений договір № 15 на придбання механічних та електричних комплектуючих до суднових дизельних та електричних систем. За цим договором виписані видаткові накладні № 67 від 16.06.2019 року та № 2, 3, 4 від 02.07.2019 року. Транспортування придбаних запчастин здійснював автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 про що свідчать: договір про надання транспортних послуг № 12/06-1 від 12.06.2019 року; товарно-транспортні накладні; акти надання послуг. За наслідками господарської операції складено податкову накладну № 2 від 18.06.2019, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 17.07.2019 податкова накладна № 2 від 18.06.2019 року прийнята, але її реєстрація була зупинена, у зв`язку з тим, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку"; запропоновано подати пояснення та/або додаткові документи. ПП "Херсонсудноспецсервіс" надало податковому органу пояснення та копії первинних документів, які підтверджували виконання господарських операцій. 24.07.2019 року рішеннями комісії ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від №1234553/34074321 було відмовлено у реєстрації зазначеної податкової накладної. Підставою відмови є ненадання платником податку копій документів: - договорів, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Жодного з документів не підкреслено. - Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. - Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити). Жодного з документів не підкреслено. Додаткова інформація: Платником повідомлено про придбання запасних частин та комплектуючих, які було використано при здійсненні ремонту судна у ПП "КОМІДА" та ТОВ "ЛУГАР-ТОРГ", які не є виробниками продукції та згідно даних ЄРПН не встановлено придбання ними зазначеного товару. Не надано документи що підтверджують транспортування запасних частин від постачальників, оплату за них (банківські виписки, платіжні доручення). Не погоджуючись з відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. 01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України". На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 р. № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117). Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117). Згідно з п. 10 Порядку № 117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, підставою для зупинення є її відповідність вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з семи критеріїв, передбачених п.п. 1.6 п. 1 відповідає подана позивачем податкова накладна, в квитанції не зазначено. У той же час, п. 13 Порядку № 117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п. 14 Порядку від 21.02.2018 року № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно із п. 21 Порядку від 21.02.2018 року № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. З матеріалів справи вбачається, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить конкретного критерію (одного з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вказане також пов`язується і з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14 травня 2019 у справі №817/1356/18, від 22 квітня 2019 року у справі №2040/5445/18. Вказівка у спірному рішенні на те, що позивач не надав первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування є безпідставною, оскільки судом встановлено, що конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом. Позивач надав ті документи, які вважав достатніми і не міг надати те, що у нього не витребовувалось в силу відсутності конкретного посилання податкового органу на необхідний перелік. При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на п.14 Порядку №117, оскільки він визначає загальний обсяг документів, що можуть бути витребувані контролюючим органом і підлягає застосуванню індивідуально в кожному конкретному випадку. Натомість, надані первинні документи, доводить відсутність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмови в її реєстрації. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Водночас, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючий орган вийшов за межі своїх повноважень визначених ст. 201 ПК України, Порядку № 117 в межах розгляду питання щодо реєєстрації податкової накладної, оскільки фактично перейшов у стадію проведення перевірки суб`єкта господарювання, надання оцінки господарським операціям та їх реальності, що може бути здійснено тільки в порядку визначеному главою 8 (перевірки) ПК України. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Основною причиною розбіжностей які стали підставою для віднесення позивача до ризикових стало те, що платником придбано запчастини та комплектуючі, які були використані при здійсненні ремонту судна, у юридичних осіб, які не є виробниками цих товарів та не встановлено придбання ними зазначених запчастин. Також, вказано, що відсутні документи які підтверджують транспортування цих запчастин, а також оплату за них. Вказані вище причини відмови у реєстрації ПН у ЄРПН є безпідставними, адже Податковий орган не може витребовувати у платника відомості щодо виробника придбаного ним товару за договором, оскільки достатньо того, що продукція була придбана у власника цих запчастин, доказів протилежного суду не надано. Крім того, специфічність ремонту, яким є судноремонт, не виключає придбання вживаних чи нових запчастин у іншого суб`єкта господарювання і який необов`язково повинен бути виробником цього товару, що дає підстави визнати про неправомірність вимог податкового органу, щодо придбання товару позивачем у невиробника. Щодо транспортування, то позивачем надані відповідні документи, а саме договір та акти надання послуг, які свідчать про отримання позивачем таких послуг. Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити дії на виконання вимог закону. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом. Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Доводи апеляційної скарги майже дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 110) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року по справі № 540/1919/19, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»