Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2196/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2196/19 пров. № А/857/1264/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (суддя- Скільський І.І., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/2196/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про відмову у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , недоплаченої за 2017-2018 роки щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання виплатити ОСОБА_1 , недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки, виходячи із розміру п`яти мінімальних заробітних плат встановленої Законом України "Про Державний бюджет" на момент виплати. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду його оскаржив позивач- ОСОБА_1 подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач при виплаті позивачу допомоги на оздоровлення повинен керуватися положенням статті 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції до 01.01.2015, а не постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка суперечить Конституції України. Також, апелянт просить апеляційний суд звернутися до Верховного Суду для вирішення питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції після 01.01.2015 та постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції після 01.01.2015. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, просить оскаржуване рішення залишити без змін. Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. У справі встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та особою з інвалідністю і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями посвідчення серії НОМЕР_2 . Як слідує з матеріалів справи, з 27.06.2006 позивач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується експертним висновком та довідкою МСЕК серія МСЕ №164773 (а.с.8, 12). Позивачка зверталася до відповідача з заявою, в якій просила здійснити нарахування їй щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2018 роки відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичного зарахування коштів на банківський рахунок. Відповідач листом № 1047/02-19/27, повідомив, що щорічна допомога на оздоровлення за 2017 - 2018 роки виплачена у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З урахуванням викладеного, відповідач повідомив позивача про те, що щорічна грошова допомога на оздоровлення у 2017 - 2018 роках виплачена їй як інваліду II групи відповідно до чинного законодавства України у розмірі 120,00 грн.. Вважаючи, що відповідачем здійснено нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у меншому розмірі ніж передбачено статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно здійснено нарахування та виплату позивачці щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки іншого розміру такої допомоги у 2017-2018 роках не встановлено, а стаття 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.01.2015 не передбачає розміру такої допомоги. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке. Правові підстави та порядок компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім`ям у зв`язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення таким особам визначено у статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ). Відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ в редакції, що існувала після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 неконституційними змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. №107-VI, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи складала 5 мінімальних заробітних плат. Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось. Так, відповідно до Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014р. № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) внесені зміни, зокрема, до статті 48 Закону №796-ХІІ та викладено її у такій редакції: Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 76-VIII, цей Закон набирає чинності з 01.01.2015р., крім пункту 42 розділу I цього Закону (щодо Закону України від 14.10.2014р. Про прокуратуру), який набирає чинності з 25.04.2015р. Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї від 21.04.2016р. №1339-VIII, який набрав чинності з 22.05.2016 року, статтю 48 Закону №796-ХІІ викладено в новій редакції: одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року стаття 48 Закону №796-ХІІ не містила положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення особам у відповідних розмірах кратних до мінімальної заробітної плати. Крім того, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частини першої, другої та третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6статті116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року №3рп/2012 встановлено, що нормативно - правові акти Кабінету міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано постановою Кабінету Міністрів України Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 562 від 12.07.2005. Згідно з пунктом 1 вказаної постанови розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам ІІ групи складає 120 грн. Беручи до уваги те, що починаючи з 01 січня 2015 року стаття 48 Закону № 796-ХІІ не містить положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, зокрема інвалідам II групи, у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виплату позивачці допомоги на оздоровлення було здійснено відповідачем на підставі чинного на час здійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2017-2018 роки законодавства, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, проводячи нарахування та виплату позивачу допомоги на оздоровлення, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, інваліду ІІ групи, інвалідність якої пов`язана з наслідками аварії на ЧАЕС, діяв у відповідності до норм чинного законодавства України, вірно застосувавши нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, що регулює розміри виплати вказаної допомоги на оздоровлення. У зв`язку з цим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову та одночасно підстав для звернення до Верховного Суду для вирішення питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції після 01.01.2015 та постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції після 01.01.2015, не вбачає. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 300/2196/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 30.03.2020