Постанова 4818 № 635/3847/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2020 року м. Харків справа № 635/3847/19 Провадження № 22-ц/ 818/6/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів Котелевець А.В., Піддубного Р.М., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 2 грудня 2019 року, ухвалене у складі судді Пілюгіної О.М., УСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення індексації розміру аліментів. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2013 року з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення кожним із дітей повноліття, які відповідач добровільно сплачує. Посилаючись на те, що аліментів не вистачає на оплату додаткових занять дітей, розмір прожиткового мінімуму на дитину збільшився з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, а ОСОБА_2 володіє житловим будинком, трьома земельними ділянками і транспортними засобами, ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 6000 грн щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення кожною дитиною повноліття. Також просила стягнути з відповідача суму індексації аліментів за період з квітня 2014 року до травня 2019 року в розмірі 89 685 грн, яка не була врахована при щомісячній сплаті аліментів. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 2 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Змінено розмір аліментів, визначений за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 гривень щомісячно, до досягнення кожною дитиною повноліття. В іншій частині вимог ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, стягнення суми індексації відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не заперечував, що його матеріальний стан покращився. Хоча ОСОБА_1 не довела вказану обставину належними доказами. Документи на підтвердження реєстрації відповідача приватним підприємцем були надані суду в копіях і позивачка підтвердила, що у неї відсутні оригінали вказаних документів. ОСОБА_2 стверджував, що його ФОП припинене ще у 2014 році; земельна ділянка, відомості щодо якої надані позивачем, була придбана відповідачем у 2004 році, ще до ухвалення рішення про стягнення аліментів, а інформація щодо автомобілів не містить даних щодо їх вартості. При визначенні розміру аліментів суд урахував, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини, але діти проживають з матір`ю і вона несе основний тягар їх утримання, тому розмір аліментів 3000 гривень на двох дітей (1500,00 гривень + 1500,00 гривень) є більшою ніж 1/2 частина розміру прожиткового мінімуму однієї дитини віком від 06 до 18 років, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (1109 гривень). Відвідування дітьми додаткових курсів та секцій у навчальних центрах не може бути підставою для збільшення розміру стягнутих аліментів, а може бути підставою для подачі позову про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, зумовлених її особливими здібностями. У стягненні індексації відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження вказаної вимоги, при цьому визнала, що ОСОБА_2 аліменти сплачує добровільно у розмірі не меншому ніж було визначено судом і навіть у більшому, заборгованості не має, але точний розмір таких виплат за період з квітня 2014 року по травень 2019 року ОСОБА_1 назвати не змогла. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування судом обставин у справі, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог. Посилається на доводи, викладені в позовній заяві, і зазначає, що відповідач не довів припинення здійснення підприємницької діяльності, тоді як вона надала копію документу про реєстрацію ОСОБА_2 фізичною особою-підприємцем. Одна із земельних ділянок придбана відповідачем у 2017 році, що свідчить про покращення його матеріального стану. Діти проживають із апелянтом, тобто саме вона несе основний тягар по їх утриманню і визначення аліментів у розмірі 1500 грн на кожного є недостатнім для їх належного утримання, харчування та оплати додаткових гуртків і секцій. Також судом не враховано, що аліменти належать до об`єктів індексації, тому помилково відмовив у стягненні з ОСОБА_2 індексації аліментів. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечував проти її задоволення, посилався на те, що безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується припинення здійснення ним підприємницької діяльності. На утриманні відповідача перебуває вагітна дружина. ОСОБА_1 не надала довідку про власні доходи, не повідомила суду, що влітку 2019 року тричі відпочивала на морі, один раз з дітьми із матір`ю апелянта, яка оплатила відпочинок. Придбана у 2017 році земельна ділянка не використовується для здійснення підприємницької діяльності, результати її обробітку задовольняють лише власні продовольчі потреби відповідача. Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення. Відповідно до ст. п.п. 1,4 ч.1, ч.2 ст.376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Судовим розглядом установлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16-17). Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28.02.2013 у справі № 2034/13327/2012, зміненим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15.04.2013, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей стягнуто аліменти у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з 20 листопада 2012 року до досягнення кожною дитиною повноліття (а.с. 18-22). Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (надалі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки). Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Таким чином, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Такий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13. Отже, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав. Обґрунтовуючи наявність підстав для збільшення розміру стягнутих з ОСОБА_2 аліментів у зв`язку зі зміною його матеріального становища, ОСОБА_1 надала наступні докази: копію свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_2 як фізичної особи підприємця від 26.12.2002 серії В00 № 629583 (а.с. 33-34), копію свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с. 35), витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 36-37), та довідку з МВС України про зареєстровані за ОСОБА_2 транспортні засоби (а.с. 38). Суд першої інстанції правильно встановив, що діяльність ОСОБА_2 як ФОП припинена з 2014 року. На підтвердження зазначеної обставини відповідач надав суду апеляційної інстанції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого підприємницька діяльність ОСОБА_2 припинена з 24.07.2014 (а.с. 138-140). Житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 набув у власність 03.02.2004, тобто ще до ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів, отже, зазначений будинок не може свідчити про покращення його матеріального стану (а.с. 36-37). Після ухвалення рішень суду у справі № 2034/13327/2012 ОСОБА_2 набув у власність три автомобілі відповідно до довідки МВС України (а.с. 38), проте їх вартість у довідках не вказана. Доведеним є також придбання ОСОБА_2 земельної ділянки 21.08.2017 (а.с. 74). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені докази в сукупності дають підстави для висновку про зміну матеріального стану платника аліментів та наявність підстав для збільшення стягнутих з нього за рішення суду аліментів. Колегія суддів також погоджується із визначеним рішенням суду розміром стягнутих аліментів, оскільки ОСОБА_1 не довела, що доходу відповідача достатньо для стягнення з нього 6000 грн аліментів. Тому рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим. Посилання на відвідування дітьми додаткових секцій та гуртків можуть бути підставою для пред`явлення окремого позову про стягнення додаткових витрат на утримання дитини в порядку ст. 185 СК України, але не є підставою для збільшення розміру стягнутих за рішенням суду аліментів. При цьому не можливо погодитися з обґрунтованістю рішення суду про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 індексації аліментів. Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону. До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». У частині першій статті 2 цього закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився. Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». 17 травня 2016 року прийнято Закон України № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», пунктом 1 розділу І якого внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Цим Законом, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, включений до переліку об`єктів індексації, визначених у частині першій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Закон України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» набрав чинності 12 червня 2016 року. Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103». Таким чином, з 24 грудня 2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотки. Тобто, оскільки до 01 січня 2016 року індекс інфляції за період прострочення заборгованості становить 101%, а з 01 січня 2016 року - 103%, індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 24 грудня 2015 року, з 24 грудня 2015 року така індексація проводиться в разі перевищення 103 відсотки (зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 127/8260/17-ц). Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Міністерства фінансів України, з квітня 2014 року по травень 2019 року індекси інфляції, що перевищували визначені вище показники, були: квітень 2014 року - 103,3, травень 2014 року -103,8, вересень 2014 року - 102,9, жовтень 2014 року - 102,4, листопад 2014 року - 101,9, грудень 2014 року - 103,0; січень 2015 року - 103,1, лютий 2015 року - 105,3, березень 2015 року - 110,8, квітень 2015 року -114,0, травень 2015 року - 102,2, вересень 2015 року - 102,3, листопад 2015 року - 102,0; квітень 2016 року - 103,5. Отже, індексація аліментів має нараховуватися виключно на вказані місяці. Індексація аліментів здійснюється відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі Правила). За змістом п. 4 Правил індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Статтею 7 Законів України «Про Державний Бюджет України» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2014 році установлений у розмірі 1218 грн, у 2015 році - з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень; у 2016 році - з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень. Враховуючи викладене розмір індексації аліментів ОСОБА_1 складе 749 грн 35 коп.: квітень 2014 року 1218*3,3/100 = 40,19, травень 2014 року -1218*3,8/100 = 46,28, вересень 2014 року - 1218*2,9/100 = 35,32, жовтень 2014 року - 1218*2,4/100 = 29,23, листопад 2014 року - 1218*1,9/100 = 23,14, грудень 2014 року - 1218*3,0/100 = 36,54; січень 2015 року - 1218*3,1/100 = 37,76, лютий 2015 року - 1218*5,3/100 = 64,55, березень 2015 року - 1218*10,8/100 = 131,54, квітень 2015 року -1218*14,0/100 = 170,52, травень 2015 року - 1218*2,2/100 = 26,80, вересень 2015 року 1378*2,3/100 = 31,69, листопад 2015 року 1378*2,0/100 = 27,56; квітень 2016 року 1378*3,5/100 = 48,23. Саме цю суму індексації аліментів належить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з квітня 2014 року по травень 2019 року. В порушення вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів виконання обов`язку по сплаті аліментів з урахуванням індексу інфляції. Надана ним виписка з рахунку в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» № 1Р193FCN5H224QL1 від 05.08.2019 містить відомості про сплату аліментів за період з 18.01.2017 по 21.07.2019. Проте аліменти за вказаний період не підлягають індексації у зв`язку із тим, що індекс інфляції був менший за 103 відсотки. Визнання позивачкою того, що ОСОБА_2 належним чином виконував рішення суду та навіть сплачував аліменти у більшому розмірі, ніж встановлений судом, не може бути прийняте судовою колегією як підстава для відмови у задоволені позову. Оскільки таке визнання не містить даних про сплату аліментів з урахуванням індексу інфляції за місяці, у яких така індексація повинна була здійснюватися. Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні індексації аліментів. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 в цій частині частково стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 749 грн 35 коп. індексації аліментів. В іншій частині рішення суду належить залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 2 грудня 2019 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про індексацію аліментів. Ухвалити в цій частині нову постанову. Позов ОСОБА_1 про індексацію аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 749 (сімсот сорок дев`ять) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок індексації аліментів за період з квітня 2014 року по травень 2019 року. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 30 березня 2020 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді А.В.Котелевець Р.М.Піддубний