Постанова 4813 № 523/4255/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2086/20 Номер справи місцевого суду: 523/4255/16-ц Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.03.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/4255/16-ц Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання - Віцько А.І., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Малиновського О.М. о 13 годині 03 хвилині 19 жовтня 2019 року, про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, встановив: У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування, який укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо отримання в дар квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 24 березня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.. ОСОБА_1. позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірний договір був складений в той час коли ОСОБА_3 в силу перенесених хвороб, емоційного та вікового стану, не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати (Т. 1, а. с. 2 - 4). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року була призначена посмертна комплексна судова медично-психологична експертиза, виконання якої було доручено судовим експертам Обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Облдержадміністрації (Т. 1, а. с. 202). 20.02.2018 року до суду були повернуті матеріали цивільної справи без надання висновку в зв`язку з не проведенням оплати за проведення експертного дослідження. Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року провадження по справі було поновлено та призначений розгляд справи (Т. 1, а. с. 219). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2018 року матеріали даної цивільної справи було направлено до Обласного бюро судово-медчиної експертизи Управління охорони здоров`я Облдержадміністрації для проведення експертизи на підставі ухвали суду від 10 жовтня 2017 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (Т. 1, а. с. 227). На виконання ухвали про призначення посмертної комплексної судової медично-психологичної експертизи до суду першої інстанції надійшов висновок судово-медичної експертизи №269 від 20.08.2019 року (Т. 2, а. с. 47 - 53). Не погоджуючись з вказаним висновком ескперта, відповідачка заявила клопотання про призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи. Заява про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи обґрунтована невідповідністю вищевказаного експертного висновку обставинам по справі (Т. 2, а. с. 79 - 81). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2019 року призначено у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , на хронічний стійкий психічний розлад або функціональний розлад психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі, чи іншими хворобливими явищами, що можуть викликати тимчасовий розлад психіки, під час укладання та підписання договору дарування від 24.03.2015 року?

2. Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, під час укладання та підписання договору дарування від 24.03.2015 року? Проведення експертизи доручено експертам Комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І. Ющенка» (21018, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок 109). Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що висновок судової експертизи суперечить іншим зібраним по справі матеріалам, які не спростовані і не підтверджені експертами. Дослідна частина висновку не містить докладний опис процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою на застосовані методи та методики. Суд дійшов висновку про те, що наданий суду висновок суперечить іншим матеріалам справи, а тому він об`єктивно викликає у сторони відповідача сумніви в його правильності. Суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно призначити повторну посмертну судово-психіатричну експертизу (Т. 2, а. с. 84 - 86). ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення повторної експертизи. Постановити нове судове рішення, яким у задоволенні наведеного клопотання про призначення повторної експертизи відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, ґрунтуються виключно на безпідставних доводах відповідача. Вищевказаний висновок експерта №269 є законним та обґрунтованим. У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_4 заперечували проти апеляційної скарги. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оскаржувану ухвалу суду просили залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надійшов. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді питання щодо призначення повторної експертизи по справі, освідомленість учасників справи про її розгляд, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість її розгляду за відсутності інших учасників, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників, які в судове засідання не з`явились. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із ч. 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішеннясуду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення наведеного клопотання про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи з огляду на наступне. Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009 року для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. За правилами, передбаченими ст. ст. 102, 103, 104, 107 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. Згідно з ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Колегія суддів приходить висновку щодо необхідності залишення без змін оскаржуваної ухвали з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду щодо необхідності призначення повторної експертизи, оскільки вказаний вище експертний висновок №269 викликає у суду сумніви щодо його правильності про що і зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. Доводи апеляційної скарги є таким, які не мають наслідком її задоволення, а отже на увагу суду не заслуговують. Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 103, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2019 року про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 25 березня 2020 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С.О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе