Постанова 4805 № 296/5752/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/5752/19 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С. Категорія 3 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої - судді Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу №296/5752/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні квартирою та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Рожкової О.С., ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що із січня 2011 року проживав разом із ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали сімейний бюджет та були пов`язані спільним побутом. 30 липня 2013 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що зазначена квартира була придбана частково за його власні кошти у розмірі 20000 дол. США, а також за кредитні кошти у сумі 220000 грн., які вони виплачували протягом всього часу спільного проживання. 10 квітня 2019 року після виникнення між ним та ОСОБА_3 конфлікту, остання замінила замок від вхідних дверей спірної квартири. В подальшому стало відомо, що власником даної квартири є ОСОБА_2 , яка набула право власності на це житло на підставі договору купівлі-продажу від 31 травня 2018 року. ОСОБА_1 також вказує, що з часу придбання квартири АДРЕСА_1 він був зареєстрований за цією адресою й проживав у зазначеній квартирі, іншого житла не має. Проте на даний час він позбавлений можливості користуватись цим житловим приміщенням. Враховуючи вищезазначене, просив усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом його вселення та зобов`язати ОСОБА_2 надати йому ключі від вхідних дверей даної квартири. У листопаді 2019 року ОСОБА_2 також звернулась до суду з позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні зазначеною квартирою шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням. На обгрунтування вимог зазначила, що у передбачений законом спосіб набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не є членом її сім`ї, проте зареєстрований у цьому житловому приміщенні, що перешкоджає їй вільно користуватись, володіти та розпоряджатись спірним нерухомим майном. Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 листопада 2019 року справи за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження. 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі з тих підстав, що у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувають цивільні справи за його позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання, визнання частини вказаної квартири його особистою власністю та частини квартири спільною сумісною власністю сторін та поділ майна, а також за його позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 грудня 2019 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Зупинено провадження у справі №296/5752/19 до набрання законної сили судовими рішеннями у цивільних справах: №296/2266/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ПАТ « Державний ощадний банк України», Служба у справах дітей Житомирської міської ради, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання частини майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання частини майна особистою приватною власністю; №296/12062/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що суд має можливість з`ясувати всі обставини справи й відсутня потреба у зупиненні провадження. Окрім того, при вирішенні даного питання суд залишив поза увагою ту обставину, що провадження у справі №296/12062/19 не відкрито. Також зауважує, що зупинення провадження призведе до порушення розумних строків розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини ( факти), які є предметом судового розгляду. Згідно з п.5 ч,1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу,- до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Матеріали справи свідчать, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувають цивільні справи №296/2266/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ПАТ « Державний ощадний банк України», Служба у справах дітей Житомирської міської ради, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання частини майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання частини майна особистою приватною власністю, а також №296/12062/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , вважаючи, що частина вказаної квартири є його особистою власністю, а інша частина - спільною сумісною власністю його та ОСОБА_3 , звернувся до суду з відповідним позовом та оспорює правомірність переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 . В межах розгляду даних позовних вимог суд буде встановлювати обставини, які матимуть значення для вирішення спірних правовідносин щодо користування даною квартирою. Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 367,368,371,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 грудня 2019 року,- без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча : Судді: