Постанова Харківський апеляційний суд № 643/10295/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №643/10295/19 Суддя 1-ї інстанції: Довготько Т.М. Провадження № 33/818/22/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24.03.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Распопова В.О. на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 05.09.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 05.09.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строк один рік. Судом першої інстанції було встановлено, що 10.06.2019 року о 00.43 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 2401 державний номер НОМЕР_1 по вул. Бучми, біля будинку 49-Б в стані алкогольного сп`яніння. В присутності двох свідків пройшов огляд на стан сп`яніння із застосуванням приладу алкотест «Драгер» 6810, який показав результат 2.43 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9-а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з таким рішенням, захисник Распопов В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.09.2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що рішення Московського районного суду яким його притягнуто до адміністративної відповідальності є незаконним, постановленим з порушенням законодавчих вимог передбачених КУпАП. Апелянт вказує, що докази належним чином не доводять вину ОСОБА_1 . Зазначає, що відповідно до даних Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, розміщеного на офіційному сайті Міністерства - охорони здоров`я України, технічний пристрій - газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не внесений в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України відповідно до свідоцтва №14455/2014 затвердженого Наказом Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів», при цьому, свідоцтво про державну реєстрацію, щодо приладу електродіагностичного - газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», згідно Наказу МОЗ від 10.02.2010 року №95, було дійсне тільки до 10.02.2015 року. Вказує, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено 10.06.2019 року о 00.43 працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» прилад №ARBL-0530, який, з наведених вище підстав, фактично не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на день проведення огляду на стан сп`яніння - 10.06.2019 року. Зазнає, що відповідно до ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Вказує, що з чеку про результати освідування ОСОБА_1 , у зв`язку з поганою якістю надрукованої на ньому інформації не вбачається відомостей про дату калібрування приладу «Drager Alcotest 6810» №0564, яке згідно інструкції приладу повинне проводитись кожні шість місяців. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції вимог вказаних вище норм Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, про дату та час був повідомлені належним чином, його захисник - адвокат Распопов В.О. подав заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», вважаю за можливе розглядати справу без участі вказаних осіб. Апеляційний суд приймаючи рішення про відмову в задоволенні апеляційних вимог виходить з того, що зі змісту апеляційної скарги апелянт не спростовує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Доводи, що прилад Драгер 6810 не був дозволений до використання станом на 10.06.2019 року суд до уваги не бере, так як перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, де газоаналізатори Drager Safety AG&Co. KGaA, до яких належить і Drager Alcotest 6810 та Drager Alkotest 6820, включені до вказаного переліку. Крім того, відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набрав чинності 01.01.2016 року засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, віднесені до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. До таких засобів належать і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та в повітрі, що видихається. Згідно з п.1 ст. 17 вказаного Закону, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. При цьому законодавець не встановлює вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавались Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року. Таким чином, газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG&Co. KGaA, що використовуються патрульною поліцією, та вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Доводи, що чекова роздруківка газоаналізатора Драгер 6810 не містить відомостей про останній день його калібрування, апеляційний суд також не бере до уваги, оскільки це само по собі не свідчить про несправність цього приладу, а водій, якщо був не згодний з результатами тесту, в тому числі і з цієї причини, міг пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ№198569 від 10.06.2019 року він зазначив, що він випив 200 грам горілки, та не заперечував проти викладених в протоколі обставин. Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно абз. 1 п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 вище вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Статтею 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Апеляційним судом не встановлено порушень вказаних вимог законодавства. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції надав повну та об`єктивну оцінку, та прийняв законе і обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Распопова Владислава Олександровича залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 05.09.2019 року у відношенні ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає Постанова набрала законної сили 24.03.2020 року. Суддя Харківського апеляційного суду В.П.Цілюрика