Постанова Миколаївський апеляційний суд № 488/2317/16-ц

25.03.20 22-ц/812/622/20 Єдиний унікальний номер судової справи: 488/2317/16-ц Номер провадження № 22-ц/812/622/20 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2020 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: головуючого - Крамаренко Т.В., суддів - Темнікової В.І., Яворської Ж.М., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участю: представника позивача - Саченка А.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану в його інтересах адвокатом - Саченком Андрієм Павловичем на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді - Лазаревої Г.М. в приміщені того ж суду о 10 год. 24 хв. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири, в с т а н о в и л а : У червні 2016 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив визнати останню винною у затопленні квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 53 018, 00 грн., а також витрати за проведення експертизи і судові витрати. Позивач зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , яка розташована поверхом вище цього ж будинку належить ОСОБА_3 24 травня 2016 року його квартиру було затоплено про що було складено акти комісійного обстеження представниками КП ДЄЗ «Океан» в яких зазначено що в ході обстеження було виявлено самовільне встановлення регістру в квартирі відповідачки, аварія виникла внаслідок виходу із робочого стану різьби на врізці в стояк. Причинний зв`язок між винними діями (бездіяльністю) відповідачки та завданням шкоди полягає в тому, що вихід з робочого стану різьби на врізці в стояк стався внаслідок самовільного встановлення регістру, а залиття та затікання, стали слідством викликаним неконтрольованим витоком води, надмірним зволоженням й зміною фізико-механічних властивостей підлоги квартири відповідача. Внаслідок залиття квартири вартість ремонтних робіт з ліквідації затоплення згідно розрахунку Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області становить 53 018 грн. Посилаючись на викладене та на те, що відповідачка відмовляється відшкодувати шкоду в добровільному порядку, позивач просив суд про задоволення позову. Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на те, що 24 березня 2016 року в її квартирі сталося протікання труби в системі опалення. Того ж дня за її заявкою, працівником КП ДЄЗ «Океан» ОСОБА_4 був відключений опалювальний регістр від домової системи опалення шляхом встановлення заглушок опалювальних труб. При цьому труба подачі теплоносія до опалювального регістру довжиною два метра не була демонтована і залишилася висіти незакріпленою до стіни. 24 травня 2016 року працівниками КП ДЄЗ «Океан» проводилися випробувальні роботи системи опалення, в результаті чого в її квартирі стався прорив системи опалення саме на тій ділянці де 24 березня 2016 року працівником КП ДЄЗ «Океан» відбулося усунення причин протікання, а саме в результаті гідравлічного удару вирвало незакріплену опалювальну трубу. На її думку халатне відношення до своїх обов`язків працівника КП ДЄЗ «Океан» ОСОБА_4 , який прибув на місце аварії 24 березня 2016 року і неналежним чином ліквідував протікання опалювальної труби та працівників, які проводили випробування 24 травня 2016 року і призвели в подальшому до порушення прав позивача. 20 лютого 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про призначення по справі комісійної будівельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити експерту Шапошниковій Е.О. Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,

41. До виконання експертизи просили долучити спеціаліста - директора ПП «Югтеплом-сервіс» Шевякова О.В. В обґрунтування даного клопотання вказала, що для з`ясування дійсних причин залиття квартири необхідні спеціальні знання для об`єктивного та всебічного розгляду даної справи. Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2020 року по даній справі призначено комісійну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41 - Шапошниковій Еліні Олександрівні з залученням експерта з кваліфікацією спеціаліста «інженера-механіка», на вирішення якої поставлені наступні питання: Чи відповідає система опалення, облаштована в квартирі АДРЕСА_1 вимогам чинних будівельних норм та правил? Чи відповідає спосіб відключення опалювального регістру працівниками аварійної служби для усунення його течії в квартирі АДРЕСА_1 в опалювальний період 24 березня 2016 року нормативним документам та заходам безпеки, які в даному випадку мають дотримуватися аварійні служби ? Чи були дотримані необхідні нормативи (Державні будівельні норми України ДБН.В.25-67:2013 «Опалення, вентиляція, кондиціонування, та інші нормативні документи) та вимоги безпеки передбачені ДБН.В.25-67:2013 при проведенні гідравлічного випробування тиском , що було здійснено 24 травня 2016 року КП ДЕЗ «Океан» в будинку АДРЕСА_1 , в тому числі щодо збільшення показників тиску при заповненні опалюваної системи водою? Чи вплинуло проведення таких випробувальних робіт на стан комунікацій системи опалення в квартирі АДРЕСА_1 і чи могло таке випробування стати причиною прориву опалювальної труби в цій квартирі? Які причини прориву опалювальної труби, яка з`єднує стояк з регістром опалення, під час випробувальних робіт 24 травня 2016 року? Яка кількість води при такого роду аваріях може витекти при дотриманні встановлених правил при здійсненні випробувальних робіт системи опалення? Які дійсні причини залиття вказаної квартири? Яка вартість матеріального збитку, що заподіяний майну позивача та яка вартість ремонтно-відновлювальних робіт? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Оплату за проведення експертизи покладено відповідачку, роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦКПК України. Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на обставини справи, та для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання в галузі будівництва. Не погодившись з ухвалою суду, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, недоцільність призначення експертизи та затягування розгляду справи, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що, постановляючи ухвалу про призначення у справі комісійної судово будівельно-технічної експертизи, судом не враховано, що судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, а питання які поставлені на вирішення експерту ніяк не вплинуть на рішення суду, оскільки недоброякісний монтаж системи опалення в квартирі відповідачки може вплинути лише на майбутній регрес ний або інший позов до третіх осіб, а не у вказаній справі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суд без змін. У судове засідання відповідачка та її представник не з`явилися про місце й час судовго розгляду повідомлені належним чином, представник відповідача - адвокат Колесник Ю.В. подала клопотання про розгляд справи у її відсутність. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про призначення у справі судову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка заперечує, що залиття належної позивачу квартири сталося з її вини, а для визначення дійсних причин залиття квартири потрібні спеціальні знання, тому наявні підстави для призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи. За положеннями статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. В силу принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів визначений наступним чином: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 3 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири на підставі ст. 1166 ЦК України. В силу положень ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Заперечуючи свою провину у залитті квартири позивача у зв`язку із чим завданням шкоди, представник відповідача подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для з`ясування дійсних причин залиття квартири та вартість матеріального збитку. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. На підставі ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 252 і п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи на час її проведення. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки предметом спору є відшкодування збитків, заподіяних залиттям квартири, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, тому призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу. За такого доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ЦПК України, є необґрунтованими. Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану в його інтересах адвокатом- Саченком Андрієм Павловичем залишити без задоволення. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий Т. В. Крамаренко Судді: В.І. Темнікова Ж.М. Яворська Повний текст постанови складено 27 березня 2020 року.