Постанова КАС ВС № 802/502/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 27 березня 2020 року м. Київ справа № 802/502/16-а адміністративне провадження № К/9901/10463/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2016р. (судді - Вільчинський О.В., Вергелес А.В., Заброцька Л.О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016р. судді - Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Загороднюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому грошової допомоги, передбаченої Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, який затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707; зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення йому виплати грошової допомоги в розмірі трирічного грошового забезпечення як інваліду III групи, згідно абз. 2 п.п. 2 п. 1 Порядку №707, та направити його до органу внутрішніх справ, в якому він проходив службу, для проведення виплати. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у зв`язку із збільшенням відсотку втрати працездатності з 5% до 45% та отримання інвалідності ІІІ групи, пов`язаної із виконанням обов?язків військової служби, він має право на отримання страхового відшкодування в більшому розмірі, ніж йому було виплачено НАСК «Оранта» у 2002 році, на підставі Порядку №707. Вважає відмову відповідача щодо прийняття його документів до розгляду протиправною, у відмові не конкретизовано в чому саме подані ним документи не відповідають Порядку №707. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2016р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016р., позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначенні позивачу грошової допомоги, передбаченої Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, який затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення позивачу виплати грошової допомоги в розмірі трирічного грошового забезпечення, як інваліду III групи, згідно з абз. 2 п.п. 2 п. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707, та направити його до органу внутрішніх справ, у якому позивач проходив службу, для проведення виплати. З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до Акту №8 про нещасний випадок форми Н-1, складеного на позивача, причиною нещасного випадку є необережність під час намагання завести двигун автомобіля. Надані у 2012 році позивачем документи не відповідали Порядку №707, оскільки зазначений у виписках із актів огляду МСЕК діагноз причини інвалідності не відповідав даним свідоцтва про хворобу. Надані у 2015 році документи про виплату допомоги також повернуті позивачу через їх невідповідність пункту 8 Порядку №707, яким передбачено, що допомога не виплачується, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали внаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 10.03.1993р. по 30.11.2009р. 20.11.1994р. позивач, під час проходження служби, перебуваючи на посаді старшого групи затримання ПЦО при Замостянському РВ УМВС України у Вінницькій області, отримав травму правої руки. В ході службового розслідування по факту отримання тілесних ушкоджень старшим групи затримання ПЦО при Замостянському РВ УМВС України у Вінницькій області сержантом міліції ОСОБА_1 , затвердженого висновком від 21.02.2002р., встановлено, що 20.10.1994р. о 8 год ранку позивач заступив на службове чергування разом з міліціонером - водієм групи затримання ПЦО ВДСО при Замостянському РВ УМВС у Вінницькій області ОСОБА_2 , о 15 год прибули на службовому автомобілі УАЗ-469 по сигналу тривога на виклик, після чого мали прибути до ПЦО, але службовий автомобіль не заводився. Водій автомобіля ОСОБА_2 попросив позивача допомогти йому завести автомобіль заводною ручкою, в результаті чого позивач отримав травму правої руки (перелом, операція). (а.с. 23) За висновком службового розслідування позивач дійсно отримав тілесні ушкодження правої кисті руки при виконанні службових обов`язків. Відповідно до довідки МСЕК від 10.09.2002р. серії 2-18 МАЕ №007636 позивачу встановлено 5% ступінь втрати працездатності, у зв`язку із травмою, пов`язаною із виконанням службових обов`язків. (а.с. 115) За вказаний ступінь втрати працездатності позивачу 05.12.2002р. виплачена страхова сума в розмірі 376 грн. НАСК «Оранта», що підтверджується довідкою Вінницької обласної дирекції НАСК «Оранта» від 18.12.2015р. №4-13/401. (а.с. 14) Відповідно до Свідоцтва про хворобу №В-804 10.11.2009р. Військово-лікарська комісія УМВС України у Вінницькій області здійснила медичний огляд позивача та встановила, що травма пов`язана з виконанням службових обов`язків; захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 102) 11.10.2009р. Замостянським РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області складено Акт про нещасний випадок (форми Н-1), згідно з висновками якого позивач отримав тілесні ушкодження правої кисті руки при виконанні службових обов`язків. Наказом ГУ МВС України у Вінницькій області від 30.11.2009р. №199 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Відповідно до Довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА від 22.12.2009р. позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності. Травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Інвалідність встановлена строком до лютого 2011 року. (а.с. 103) Відповідно до довідки МСЕК від 12.01.2010р. серії АА №001664 позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності, травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків. (а.с. 11) 07.02.2012р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення Комісії для розслідування нещасного випадку, який стався з ним 20.11.1994р. під час виконання службового обов`язку, відповідно до вимог наказу МВС України від 16.02.2006р. №1346. (а.с. 106) Наказом начальника УДСО при УМВС України у Вінницькій області від 13.02.2012р. №66 створено Комісію для проведення розслідування нещасного випадку. Згідно висновку по матеріалам службового розслідування по факту звернення позивача щодо проведення розслідування нещасного випадку 06.03.2012р. УДСО при УМВС України у Вінницькій області встановлено, що у наданих Комісії матеріалів відсутні документи, які підтверджують факт нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов`язків та не дозволяють оформити належним чином Акт про нещасний випадок (форми Н-1) та Акт розслідування нещасного випадку (форми Н-5). (а.с. 107 - 108) 13.08.2012р. позивач звернувся до УМВС України у Вінницькій області із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги. (а.с. 40) Листом від 10.09.2012р. №2/С-14 УМВС України у Вінницькій області повідомило позивача про надання неповного пакету документів, передбаченого Порядком №707, необхідного для виплати одноразової грошової допомоги. (а.с. 40) 26.10.2012р. позивач звернувся до УМВС України у Вінницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, травма пов`язана з виконанням службових обов`язків. (а.с. 41) До заяви позивач долучив наступні документи: довідку з НАСК «Оранта», оригінал довідки МСЕК про встановлення 45% втрати працездатності; завірені ксерокопії довідок МСЕК про встановлення групи інвалідності (2 шт); довідку про грошове забезпечення; ксерокопію паспорта та ідентифікаційного номеру; реквізити Ощадбанку та номер особового рахунку, завірені печаткою і підписом керівника; витяг з наказу про звільнення; копію висновку службового розслідування по факту отримання травми, завірену керівником кадрового підрозділу; довідку про лікування наслідків травми (епікриз); довідку про перебування на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України; завірену копію свідоцтва про хворобу №В-804; копію звернення в травмпункт. Листом від 12.11.2012р. №15/5-5270 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги з мотивів їх невідповідності вимогам Порядку №707. (а.с. 42) Листом від 16.12.2012р. №15/5-3839 Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України повторно повернув ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги через їх невідповідності вимогам Порядку №707. (а.с. 43) Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2013р. у справі №802/692/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2013р., визнано протиправними дії УДСО при УМВС України у Вінницькій області в ході проведення розслідування нещасного випадку, який стався із позивачем, та зобов`язано УДСО при УМВС України у Вінницькій області скласти у відповідності до положень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затв. наказом МВС України від 27.12.2002р. №1346, Акт про нещасний випадок та Акт розслідування нещасного випадку форми Н-5. На виконання цієї постанови відповідачем видано наказ від 17.07.2013р. «Про призначення Комісії для проведення розслідування нещасного випадку», що мав місце 20.10.1994р. з позивачем. Створеною Комісією, у відповідності до наказу МВС України від 27.12.2002р. №1346 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України"», складено Акт №16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 17.07.2013р. форма Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.11.1994р. о 15 год від 17.07.2013р. форма Н-5. Згідно Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.11.1994р. о 15 год, від 17.07.2013р. форма Н-5, нещасний випадок (у тому числі поранення) зі слів потерпілого стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Так як документи, які б могли підтвердити виконання службових обов`язків не збереглися із давності часу складається Акт за формою Н-1. (а.с. 109) Відповідно до Акту №16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 17.07.2013р., форма Н-1, встановлено, що особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці, є позивач (пункт 11); документи, які б підтверджували, що позивач перебував на службі відсутні. (а.с. 110) Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. у справі №802/4908/13-а визнано нечинним та скасовано Акт №16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 17.07.2013р. форма Н-1; визнано нечинним та скасовано Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 17.07.2013р. форма Н-5; зобов`язано УДСО при УМВС України у Вінницькій області повторно розслідувати нещасний випадок, який стався із позивачем, за наслідками якого скласти Акт про нещасний випадок за формою Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5. На виконання зазначеної постанови Комісією УДСО УМВС України у Вінницькій області складено Акт б/н про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 20.03.2014р. форма Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 20.03.2014р. форма Н-5. Згідно Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 20.03.2014р. форми Н-5 нещасний випадок (у тому числі поранення) зі слів потерпілого мав місце в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Разом з тим документи, які б могли підтвердити виконання службових обов`язків не збереглися із давності часу, складається Акт за формою Н-1. (а.с. 111) Відповідно до Акта б/н про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 20.03.2014р. форма Н-1 Комісією зроблено висновок про те, що документи, які б підтверджували виконання ним службових обов`язків не збереглися із давності часу. (а.с. 112 - 113) Не погодившись з таким висновком Комісії позивач звернувся до суду. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. у справі №802/1266/14-а визнано нечинним та скасовано Акт №б/н про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 20.03.2014р. форма Н-1; визнано нечинним та скасовано Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.11.1994 о 15 год від 20.03.2014р. форма Н-5; зобов`язано УДСО при УМВС України у Вінницькій області повторно скласти Акт про нещасний випадок за формою Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5. На виконання цієї постанови Комісією УДСО при УМВС України у Вінницькій області складено Акт № 24 про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 07.11.2014р. форма Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 07.11. 2014р. форма Н-5. Згідно Акту №8 про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 03.03.2015р. форми Н-1 Комісією встановлено, що документи підтверджуючі присутність позивача на службі та виконання ним службових обов`язків відсутні. (а.с. 16 - 17) Згідно Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 03.03.2015р. форми Н-5, що стався 20.11.1994р. близько 15 год 00 хв, встановлено, що позивач, як старший групи затримання ПЦО ВДСО при Замостянському РВ УМВС у Вінницькій області, 20.11.1994р. о 8 ранку заступив на добове чергування разом із міліціонером-водієм ОСОБА_2 та службовому автомобілі УАЗ-469. Близько 15 год отримали сигнал тривога після чого прибули на місце виклику, проте розібравшись в причинах спрацювання сигналізації вирішили повернутися до місця несення служби. Проте службовий автомобіль у водія ОСОБА_2 не заводився, про що було повідомлено по радіозв`язку оператору ПЦС. Позивач самостійно вирішив завести автомобіль заводною ручкою, після кількох обертань заводної ручки автомобіль завівся, але при цьому виникла детонація двигуна, внаслідок чого позивач отримав удар заводної ручки по кісті правої руки. (а.с. 15) Основні причини нещасного випадку - інші (необережність під час намагання завести двигун автомобіля); організаційна - невиконання вимог інструкцій з охорони праці, та недотримання заходів особистої безпеки. За висновком Комісії документи, підтверджуючі присутність позивача на службі та виконання ним службових обов`язків відсутні. Відповідно до довідки Вінницької обласної дирекції НАСК «Оранта» від 18.12.2015р. №4-13/401 позивачу за втрату 5% працездатності за державним обов`язковим особистим страхуванням 05.12.2002р. була виплачена страхова сума 376 грн. (а.с. 14) Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. у справі №802/1122/15-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015р., визнано протиправним та скасовано Акт №24 про нещасний випадок (у тому числі поранення) позивача від 07.11.2014р. та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.11.1994р. близько 15 год. 00 хв., складені УДСО при УМВС у Вінницькій області 07.11.2014р. (а.с. 18 - 22) Визнано протиправними та скасовано наступні пункти Актів форм Н-1 та Н-5, складених УДСО при УМВС у Вінницькій області: - п. 7 Акту №8 причини нещасного випадку - інші (необережність під час намагання завести двигун автомобіля)"; - п. 11 Акту № 8 особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці - позивач, відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці»; - п. 4 Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) причини нещасного випадку (у тому силі поранення) основні причини нещасного випадку: - інші (необережність під час намагання завести двигун автомобіля); організаційна: невиконання вимог інструкції з охорони праці, та не дотримання заходів особистої безпеки". 22.12.2015р. позивач повторно звернувся до УМВС України у Вінницькій області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, та надав відповідні документи. (а.с. 10; 101) Листом від 06.01.2016р. №15/5-30 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з їх невідповідністю вимогам Порядку №707. (а.с. 8) Листами від 22.01.2016р. №114/29/01-2016 та від 17.02.2016р. №372/03/29-2016 УМВС України у Вінницькій області повідомило позивача про відмову в затвердженні поданих ним документів через їхню невідповідність вимогам Порядку №707. (а.с. 9; 58; 67) Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачу ІІІ група інвалідності встановлена у зв`язку з отриманням травми у період проходження служби в органах внутрішніх справ, а факт отримання травми під час виконання службових обов`язків 20.11.1994р підтверджується наступними документами: Актом №8 про нещасний випадок від 03.03.2015р. форми Н-1, у п. 6 якого вказані обставини нещасного випадку, під час якого у позивача діагностовано перелом кисті правої руки; та у п. 9 вказано діагноз - «закритий перелом правої променевої кістки в типовому місті без зміщення та закритий перелом правої човноподібної кістки зі зміщенням уламків кісті правої руки»; і у п. 13 висновок - нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків; Актом розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 03.03.2015р., в п. 3 якого вказані обставини нещасного випадку, під час якого в позивача діагностовано перелом кисті правої руки; в п. 5 висновок «нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків»; висновком службового розслідування від 21.02.2002р., в якому вказується, що позивач дійсно отримав тілесні ушкодження правої кісті руки при виконанні службових обов`язків; свідоцтвом про хворобу №В804, виданим військово-лікарською комісією УМВС України у Вінницькій області від 10.11.2009р. Суди виходили з того, що днем виникнення у позивача права на одноразову грошову допомогу є дата встановлення йому ІІІ групи інвалідності. Позивачем для отримання одноразової грошової допомоги подано усі необхідні документи, визначені Порядком №707, для отримання одноразової грошової допомоги, факт отримання травми під час виконання службових обов`язків та її причинно-наслідковий зв`язок з установленням інвалідності підтверджується матеріалами справи, жодних перешкод для прийняття рішення про призначення позивачу виплати грошової допомоги відповідачем не існує. В свою чергу відповідач, приймаючи рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства. Суди виходили з безпідставності посилань відповідача на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки причиною нещасного випадку стала необережність під час намагання завести двигун, а особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці є сам позивач, оскільки такі спростовуються наведеними вище документами. При цьому з огляду на встановлену систематичність неправомірних відмов з боку відповідача у призначенні такої допомоги, суди дійшли висновку про зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату допомоги в розмірі трирічного грошового забезпечення, як інваліду III групи, згідно абз. 2 пп. 2 п. 1 Порядку №707, та направити його до органу внутрішніх справ, в якому позивач проходив службу, для проведення виплати. З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», в редакції станом на час встановлення позивачу групи інвалідності, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання вимог зазначеної статті Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12.05.2007р. №707. Пунктом 5 цього Порядку №707 передбачено, які саме документи необхідно подати працівнику для призначення одноразової грошової допомоги. При цьому, такі документи працівник міліції подає до органу внутрішніх справ, у якому він проходив службу. Відповідно до пункту 7 Порядку №707 можливість виплати одноразової грошової допомоги встановлює орган внутрішніх справ у своєму висновку, який разом з поданими працівником міліції документами та копією висновку службового розслідування за фактом встановлення інвалідності подається до Міністерства внутрішніх справ України, яке на підставі поданих документів приймає рішення про призначення виплати. Таким чином, обов`язок складання та надання до Міністерства внутрішніх справ України необхідних для призначення виплати одноразової грошової допомоги документів (висновок про можливість виплати, копія висновку службового розслідування) покладено саме на орган внутрішніх справ, до якого працівник міліції подав заяву про виплату допомоги. За відсутності таких документів Міністерство внутрішніх справ України позбавлене можливості прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги. У справі що розглядається предметом оскарження є протиправні на думку позивача дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні виплати одноразової грошової допомоги. Суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи зосередили увагу на встановленні обставин отримання позивачем травми та чи настала вона під час виконання позивачем службових обов`язків і саме з такими обставинами пов`язали протиправність дій відповідача. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи відповідач повернув без затвердження до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, до якого звертався позивач, документи щодо призначення одноразової грошової допомоги в зв`язку з їх невідповідністю вимогам Порядку №707. Таким чином, в межах розгляду цієї справи підлягали встановленню та доведенню на підставі зібраних доказів фактичні обставини щодо відповідності направлених Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області до Міністерства внутрішніх справ України документів вимогам Порядку і наявності повноважень у Міністерства внутрішніх справ України щодо їх затвердження. Саме такими доводами відповідач аргументував свої заперечення проти вимог позивача. В порушення вимог статті 159 КАС України (в редакції станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами попередніх інстанцій не встановлено які саме документи було надано відповідачу відповідно до вимог пункту 7 Порядку №707, чи серед наданих документів були висновок органу внутрішніх справ щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги та копія висновку службового розслідування. Також судами не з`ясовано, невідповідність яким саме вимогам Порядку №707 стало підставою для повернення відповідачем документів позивача до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області без затвердження. Без встановлення таких обставин висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій відповідача та рішення про задоволення позовних вимог є передчасними. Водночас, посилання відповідача, як на підставу для відмови у виплаті спірної допомоги на те, що раніше позивач уже отримав страхову виплату колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного. Як встановлено судами попередніх інстанцій на час виплати страхової суми втрата працездатності позивача становила 5%. При цьому позивач продовжив службу в органах внутрішніх справ ще 8 років. Оскільки після звільнення зі служби втрата працездатності становила 45% і позивачу було встановлено інвалідність, що є самостійною підставою для призначення виплати спірної допомоги. Відповідно до частин 1, 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. (пункти 1, 3 частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України) З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм процесуального права, а тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2016р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук