Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 918/633/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2020 року Справа № 918/633/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В. секретар судового засіданняГладка Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 (суддя Романюк Ю.Г.) за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Виконавчого комітету Вараської міської ради про відшкодування завданої шкоди в сумі 777 991 грн. 30 коп. за участю представників сторін: позивача не з`явився; відповідача не з`явився; ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Виконавчого комітету Вараської міської ради про відшкодування завданої шкоди в сумі 777 991 грн. 30 коп. задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Вараської міської ради на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 725 805,97 грн. - завданої шкоди, 10 887,09 грн. - витрат по оплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 52 185,33 грн. Не погоджуючись із винесеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав вказаних у ній, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі. Апелянт вважає оскаржуване рішення суду необґрунтованим з огляду на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не в повній мірі та неправильно з`ясував перехід прав та обов`язків від правопопередників до правонаступників. Тому, вважає, що за бездіяльність допущену Заболоттівською сільською радою має відповідальність нести Вараська міська рада, а не Виконавчий комітет Вараської міської ради, оскільки судовим рішенням у адміністративній справі № 1740/2183/18 встановлено протиправну бездіяльність саме Заболоттівської сільради, у зв`язку з чим у силу вимог закону саме відповідна юридична особа - Вараська міськрада, а не її виконавчий комітет (інша юридична особа), є правонаступником Заболоттівської сільської ради з дня припинення її повноважень. Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/633/19/5944/19 від 26.12.2019 витребувано матеріали справи №918/633/19 з Господарського суду Рівненської області. 09.01.2020 матеріали справи №918/633/19 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі №918/633/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19, розгляд апеляційної скарги призначено на "18" лютого 2020 року об 11:30 год. Запропоновано позивачу - у строк до 10.02.2020 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу. Матеріалами справи стверджується, що ухвалу суду від 14.01.2020 у справі №918/633/19 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Позивач своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В судове засідання 18.02.2020 з`явився представник позивача, який заперечив вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надав додаткові пояснення щодо суті спору. Представник відповідача в судове засідання 18.02.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За результатами судового засідання 18.02.2020, з метою застосування правових позицій до спірних правовідносин, які будуть викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі №918/387/19, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, усесторонньої перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, розгляд справи відкладено на "24" березня 2020 року о 10:30 год. 20.03.2020 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від надійшло від Виконавчого комітету Вараської міської ради клопотання, в якому зазначено, що у зв`язку із епідемічною ситуацією та поширенням територією України та країн світу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, просить суд розгляд справи № 918/633/19, призначений на 24.03.2020, проводити без участі Виконавчого комітету Вараської міської ради за наявними матеріалами справи. Позивач та відповідач в судове засідання 24.03.2020 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" має ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення серія АЕ №287995 від 22.04.2015 (а.с. 13). Рівненська атомна електрична станція (далі по тексту - ВП "Рівненська АЕС"), будучи відокремленим підрозділом даного підприємства, на договірній основі надає зазначену послугу споживачам села Заболоття Володимирецького району Рівненської області. Вартість наданої послуги оплачується споживачами відповідно до діючого тарифу, встановленого для ВП "Рівненська АЕС" уповноваженим органом. Так, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.11.2015 № 2766 для ДП "НАЕК "Енергоатом", в тому числі для ВП "Рівненська АЕС", було встановлено з 01.01.2016 тариф на централізоване водовідведення споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення, в розмірі - 4,53 грн. за 1 куб. м (без ПДВ) (.с. 14-15). Оскільки зазначений тариф згодом перестав забезпечувати для ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх тих витрат, які підприємство несло надаючи дану послугу, то у зв`язку із цим у вересні 2017 року проведено новий розрахунок економічно обґрунтованих витрат на надання послуги з централізованого водовідведення споживачам села Заболоття. Такий розрахунок було зроблено у відповідності до положень Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №

869. Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 за №307 було затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, згідно умов яких ліцензування даного виду діяльності для ДП "НАЕК "Енергоатом" в подальшому здійснюватимуть обласні державні адміністрації, що згодом було підтверджено листом НКРЕКП від 26.07.2017 №8169/18.3.2/7-17 (а.с. 18). У зв`язку із цим, обов`язок по встановленню відповідних тарифів надалі покладено на органи місцевого самоврядування. 20 жовтня 2017 року ВП "Рівненська АЕС" звернувся до Заболоттівської сільської ради (лист № 174/8867 від 19.10.2017), як до органу, уповноваженого на встановлення тарифу, надавши економічно обґрунтовані витрати на надання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з усіма необхідними додатками для встановлення відповідного тарифу споживачам села Заболоття (а.с.129). Проте, тариф на централізоване водовідведення для ВП "Рівненська АЕС" протягом тривалого часу не було встановлено. У зв`язку із цим, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав і, як наслідок, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2018, у справі № 1740/2183/18, яке набрало законної сили 20 грудня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Заболоттівської сільської ради щодо не встановлення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017, зобов`язано Заболоттівську сільську раду встановити ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017 (а.с. 19-22). 26 жовтня 2018 року Вараська міська рада, згідно норм Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", прийняла рішення №1201, яким територіальну громаду с. Заболоття Заболоттівської сільської ради було добровільно приєднано до територіальної громади міста обласного значення Вараша Вараської міської ради. Рішення набрало чинності з 01 листопада 2018 року (а.с. 24). Заболоттівська сільська рада як орган місцевого самоврядування функціонувала на основі прийнятого нею ж місцевого бюджету до кінця 2018 року та здійснювала самостійно свої повноваження в межах визначених законами України. Рішенням Вараської міської ради від 16.11.2018 року за номером № 1284 було розпочато реорганізацію Заболоттівської сільської ради шляхом приєднання до Вараської міської ради (а.с. 75-77). У подальшому ВП "Рівненська АЕС" звернувся до виконавчого комітету Вараської міської ради із листом за № 971/001 від 21.01.2019 в якому підприємство проінформувало про наявність згаданого вище рішення суду та вказало на необхідність встановлення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для споживачів села Заболоття (а.с. 128). 11 квітня 2019 року було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який свідчить про припинення існування Заболоттівської сільської ради як юридичної особи. З метою захисту своїх прав та інтересів, Державне підприємство "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Вараської міської ради про відшкодування шкоди у розмірі 777 991,30 грн., мотивуючи його тим, що наслідком описаної вище протиправної бездіяльності органів місцевого самоврядування, яка виразилась у не встановленні для ВП "Рівненська АЕС" тарифу на централізоване водовідведення, згідно заяви від 19 жовтня 2017 року, стало те, що державне підприємство у період з листопада 2017 року по грудень 2018 року включно було вимушене надавати споживачам села Заболоття послугу з централізованого водовідведення по тарифу, встановленому згаданою вище постановою НКРЕКП від 12.11.2015 р. № 2766, який не забезпечував ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на надання такої послуги. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов. Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою кредитора, вина заподіювача. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17). Як свідчать матеріали справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 у справі № 1740/2183/18, яке набрало законної сили, встановлено протиправну поведінку (бездіяльність) Заболоттівської сільради щодо не встановлення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" у строки, визначені Порядком № 869, економічно обґрунтованого тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно з преамбулою та статтею 6 Розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" і від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. З огляду на зазначене, судове рішення у справі № 1740/2183/18, яке 20.12.2018 набрало законної сили та є остаточним, не може бути поставлено під сумнів. Разом з тим колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанцій про доведеність правонаступництва саме Виконкому Вараської міськради стосовно прав і обов`язків Заболоттівської сільради, так і подальший висновок про наявність підстав для відшкодування завданої позивачу шкоди за рахунок Виконавчого комітету Вараської міської ради в сумі 725 805,97 грн., з огляду на таке. Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з абзацом 1 частини 3 і абзацами 1, 2 частини 4 статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об`єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади. Частиною 3 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади. Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об`єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов`язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади. Системний аналіз змісту положень статті 104 ЦК України, частин 3, 4 статті 8 і частин 1, 3 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" переконливо свідчить про те, що саме міська рада об`єднаної територіальної громади як відповідна юридична особа може бути правонаступником прав та обов`язків сільської, селищної ради приєднаної територіальної громади. У свою чергу, виконавчий комітет об`єднаної територіальної громади може бути правонаступником прав та обов`язків виконавчого комітету сільської, селищної ради приєднаної територіальної громади За таких обставин колегія суддів вважає такими, що повністю відповідають вимогам ст..ст. 8 і 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" доводи скаржника про те, що оскільки судовим рішенням у адміністративній справі № 1740/2183/18 встановлено протиправну бездіяльність Заболоттівської сільської ради, то саме відповідна юридична особа - Вараська міська рада, а не її виконавчий комітет (інша юридична особа), є правонаступником Заболоттівської сільської ради з дня припинення її повноважень. Додатковим підтвердженням наведеного є факт відсутності створення у Заболоттівській сільській раді виконавчого органу ради як окремої юридичної особи, внаслідок чого за змістом частини 3 статті 83 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" Виконавчий комітет Вараської міської ради об`єктивно не може бути правонаступником неіснуючого до цього виконавчого органу Заболоттівської сільської ради. Поряд з цим, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Вараська міська крада (ідентифікаційний код 35056612) та Виконавчий комітет Вараської міської ради (ідентифікаційний код 03315879) є різними юридичними особами. Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі №1740/2183/18 заяву ДП "НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє ВП "РАЕС", про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого 09.01.2019 Рівненським окружним адміністративним судом у справі № 1740/2183/18, Заболоттівську сільську раду її правонаступником - Вараською міською радою (34400, Рівненська область, м. Вараш, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 35056612). У задоволенні заяви в частині заміни боржника на Виконавчий комітет Вараської міської ради відмовлено. Зокрема в якій зазначено, що в силу вимог Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" правонаступником Заболоттівської сільської ради є саме Вараська міська рада, до якої перейшли не тільки майно та права такого органу місцевого самоврядування, а і обов`язки, зокрема, за рішенням суду у справі №1740/2183/18. З огляду на зазначене, приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд правильно зазначив, що Вараська міська рада та її виконавчий комітет є правонаступником усіх прав і обов`язків Заболоттівської сільради та її виконавчого комітету як такої, що приєдналася до відповідної об`єднаної територіальної громади в силу закону, а, отже, Вараська міська рада та її виконавчий комітет повинна нести відповідальність за шкоду, яка виникла внаслідок бездіяльності особи, яку вона (Міськрада) замінила як правонаступник, - Заболоттівської сільради та її виконкому, проте, у подальшому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову за рахунок Виконавчого комітету Вараської міської ради, а не Вараської міської ради (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №918/387/19). Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц). Згідно з частинами 1, 2 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Вирішення питання щодо заміни належного відповідача здійснюється лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті. (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/20154/16). Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17). Як вбачається з матеріалів справи, оскільки позивач із клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача до суду не звертався, суд першої інстанції питання щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача - Вараської міської ради у порядку статті 48 ГПК України, не вирішував, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення позову за рахунок неналежного відповідача Виконавчого комітету Вараської міської ради. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 925/958/16 та від 05.03.2019 у справі №920/497/18. З огляду на зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанцій про правонаступництво саме Виконавчому комітету Вараської міської ради стосовно Заболоттівської сільської ради, а тому помилковим є і пов`язаний з цим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом відшкодування шкоди за рахунок Виконавчому комітету Вараської міської ради в сумі 725 805,97 грн. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про відшкодування шкоди в сумі 725 805,97 грн допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Виконавчого комітету Вараської міської ради 725 805,97 грн. завданої шкоди - скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 - підлягає залишенню без змін. Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача, згідно вимог ст.129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 скасувати в частині стягнення з Виконавчого комітету Вараської міської ради 725 805,97 грн. - завданої шкоди та 10 887,09 грн. - витрат по оплаті судового збору. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 11.11.2019 у справі №918/633/19 залишити без змін.

3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) від імені якої діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код 05425046) на користь Виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська область, м. Вараш, майдан Незалежності,1, ідентифікаційний код 03315879) 16 322,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області. Повний текст постанови складений "27" березня 2020 р. Головуючий суддя Розізнана І.В. Суддя Грязнов В.В. Суддя Мельник О.В.