Постанова 4814 № 544/1062/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 544/1062/19 Номер провадження 22-ц/814/488/20Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: Головуючого судді: Обідіної О.І. Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В. За участю секретаря Кальник А.М. Розглянула в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гордієнка Юрія Петровича та державного реєстратора Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Дмитра Сергійовича на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області в складі судді Ощинської Ю.О. від 15 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Дмитра Сергійовича, ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Пирятинської філії АТ "Полтаваобленерго" про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, поновлення відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,- В С Т А Н О В И Л А : В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради Міхєєва Д.С., яким внесені під час дії ухвали суду про накладення арешту на спірне нерухоме майно, зміни до складу об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1824383453238, скасувати даний запис та поновити відомості у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна, що передували оспорюваному запису. Вимоги обґрунтовані тим, що вона є спадкоємцем майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 . Вказане майно вона прийняла, подавши заяву про отримання спадщини до нотаріальної контори. Вважає, що до спадкової маси увійшла комплектна трансформаторна підстанція, напругою 10/0,4 кВ., яка належала спадкодавцю та використовувалась ним згідно до договору про постачання електричної енергії для забезпечення електроенергією торгівельного комплексу. Вказувала, що за життя, її чоловік відповідно до договору дарування від 15.08.2007 отримав в дар від ОСОБА_4 незакінчений будівництвом торгівельний комплекс А-1 (готовність 28%) та земельну ділянку з цільовим призначенням для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності площею 0,150 га, на якій розміщено вказаний комплекс. В подальшому торгівельний комплекс було здано а експлуатацію та 12.01.2010 зареєстровано право власності за спадкодавцем ОСОБА_3 . До складу комплексу, який розташовано по АДРЕСА_1 входила нежитлова будівля торгівельного комплексу «А-1», сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3». В подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016 право власності на вказаний об`єкт, що складається з нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1», сараю «В», замощення «І», огорожі № «1-3», перейшло до відповідача ОСОБА_1 . Також до останнього відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2016 р. перейшло право власності на земельну ділянку площею 0,15400 га під торгівельним комплексом та прилеглу до нього територію. Згідно інформації з ДРРП на нерухоме майно від 30.05.2019 р. до складу об`єкту нерухомого майна входили нежитлова будівля «А-1», сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3». Проте, згідно інформації з ДРРП на нерухоме майно вже від 28.07.2019 до складу об`єкту нерухомого майна входили нежитлова будівля «А-1», трансформатор № 1272397, замощення «І», огорожа № «1-3». Вказані зміни відбулися 13.06.2019 р., коли державним реєстратором Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєвим Д.С. були внесені зміни - а саме, з незрозумілих причин, змінено складову частину торгівельного комплексу замінено сарай «В» на трансформатор № 1272397, який, як і комплектна трансформаторна підстанція напругою 10/0,4 кВ не були ні предметом договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016, ні предметом будь-яких інших правочинів, за якими цей пристрій міг перейти у власність ОСОБА_1 . Посилаючись на порушення своїх прав як спадкоємця, так і учасника виконавчого провадження, яке відкрито на виконання ухвали Пирятинського районного суду про забезпечення її позову до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, просила поновити її права шляхом скасування вищевказаних дій державного реєстратора. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Дмитра Сергійовича, ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії АТ «Полтаваобленерго», про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, поновлення відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Дмитра Сергійовича № 47342549 від 13.06.2019, яким внесено зміни до складу об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1824383453238 (нежитлова будівля «А-1», сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3»). Скасовано реєстраційний запис державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Дмитра Сергійовича від 13.06.2019, в якому містяться зміни до складу об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1824383453238 (нежитлова будівля «А-1», трансформатор № 1272397, замощення № «1-3»). Поновлено відомості у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1824383453238, що передували скасованому запису, відновивши дані розділу Державного реєстру речових прав № 1824383453238, а саме: замість загальної площі (кв.м.) нежитлової будівлі А-1 - 409,3 зазначено - 298; замість складової частини об`єкту нерухомого майна трансформатор № 1272397 «В» зазначено сарай «В». Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір у розмірі 2305,20 грн., тобто по 1152,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., тобто по 5000 грн. з кожного. Задоволення позову обґрунтовано встановленим судом фактом, що трансформатор не перебуває в межах земельної ділянки, яка згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки перейшла у власність ОСОБА_1 та не входить до складу торгівельного комплексу, який розташований на вказаній земельній ділянці. Крім того, суд встановив, що під час виконання своїх трудових обов`язків державний реєстратор допустив порушення законодавства у сфері державної реєстрації, внесши зміни речових прав на нерухоме майно шляхом зміни як самої площі нерухомого майна, так і його складової частини з сараю на трансформатор, яке перебувало під арештом згідно до судової ухвали по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема посилається на те, що місцевим судом безпідставно задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , оскільки позивачем не доведено жодним належним та допустимим доказом право власності на спірний трансформатор. Зазначає, що договір про постачання електричної енергії, на який посилається суд як на доказ права власності позивачки на трансформатор, не є правовстановлюючим документом на спірне майно. Крім того, вважає, що оскільки позивачем не надано доказів її права власності на трансформатор (правовстановлюючих документів), тому безпідставними є також позовні вимоги до державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради, оскільки його дії жодним чином не порушили права ОСОБА_2 . Також апеляційну скаргу подав державний реєстратор Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Д, С. В своїх доводах посилається на те, що при накладенні арешту на нерухоме майно власник обмежується у праві розпоряджатися майном, а саме відчужувати його будь-яким способом. Нормативно - правовими актами не встановлено заборони на вчинення реєстраційних дій, які пов`язані з внесенням змін до запису про об`єкт нерухомого майна. При цьому, зазначив, що зміни були внесені на підставі документів, в яких власником була виявлена технічна помилка, яку можна вважати опискою. Крім того, у доводах апеляційної скарги зазначає, що державний реєстратор в даному спорі є неналежним відповідачем, при цьому посилається на правову позицію, висловлену у постанові Великої палати Верховного суду від 17.04.2018 року, у справі №523/9076/16-ц. Позивачем ОСОБА_2 подано відзиви на апеляційні скарги відповідачів. У відзиві на апеляційну скаргу державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Д.С. позивач зазначає, що доводи відповідача щодо правомірності вчинення реєстраційних дій шляхом внесення виправлень є безпідставними,оскільки такі дії прямо вплинули на стан арештованого майна (заміна «сараю В» на «трансформатор»). У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 позивач зазначає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що оскільки спірна комплектна трансформаторна підстанція не була предметом жодного з договорів, укладених з ОСОБА_1 , та трансформатор не перебуває в межах земельної ділянки, яка згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки перейшла у його власність, то підстав для відмови у задоволенні позовних вимог не було. Просить суд апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 15 серпня 2007 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 незакінчений будівництвом торгівельний комплекс та земельну ділянку, на якій розміщений цей незакінчений будівництвом торгівельний комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_2 на даний час - Європейська), 157-б, та в цілому складається з незакінченого будівництвом торгівельного комплексу А-1, процент готовності якого складає 28% та земельної ділянки для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності розміром 0,150 га (а.с. 9). Станом на 03 червня 2009 року виготовлено технічний паспорт на торгівельний комплекс № 157Б, відповідно до якого вказаний об`єкт складається з нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1» (до складу якого входять приміщення, приміщення персоналу та приміщення торгівлі) площею 502,7 кв.м., сарай «В», замощення «І», огорожа № 1-3 (а.с. 10-11). Відповідно договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016 ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 торгівельній комплекс по АДРЕСА_3 , що складається із нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1», загальною площею 502,70 кв.м., сараю «В», замощення «І», огорожі № 1-3. Відповідно до п. 4 вказаного договору всі технічні характеристики відповідають технічному паспорту, виготовленому КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 03.06.2009, у зв`язку з чим покупець не наполягає на проведенні поточної технічної інвентаризації відчужуваного нерухомого майна. Згідно п. 5 договору покупець повідомляє продавця, що торгівельний комплекс, який є предметом цього договору, візуально оглянутий ним до оформлення цього договору, недоліки чи дефекти, які перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням, а також будь-які перебудови чи перепланування не застереженні у правовстановлюючому документі та технічному паспорті, виготовленому КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 03.06.2009 на момент огляду покупцем виявлені не були (а.с. 12-14). Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2016 ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 5323810100:00:045:0001, цільовим призначенням для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності, яка розташована по АДРЕСА_3 , (а.с. 15-17). Заповітом від 13.09.2010 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті та на що він за законом матиме право, заповів повністю дружині ОСОБА_2 (а.с. 8). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем всього майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 168663069 від 30.05.2019 р. торгівельний комплекс (об`єкт нежитлової нерухомості) зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824405153238, та має наступний опис: загальна площа (кв.м.): 298, опис: нежитлова будівля А-1, сарай В, замощення І, огорожа №1-3 (а.с.18), тобто складається з тих самих складових, що існували на момент укладання договору купівлі-продажу. Вважаючи вказаний договір купівлі-продажу готельного комплексу недійним, ОСОБА_2 в червні 2019 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати недійсними договори купівлі-продажу готельного комплексу і земельної ділянки та застосувати наслідки реституції. Одночасно подала заяву про забезпечення позовних вимог. Ухвалою Пирятинського районного суду від 04.06.2019 р. вжито заходів забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , у тому числі на нежитлову будівлю А-1 площею 298 кв.м., сарай В, замощення І, забор, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824383453238, розташовану по АДРЕСА_3 , та на нежитлову будівлю А-1 площею 93,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824405153238 (а.с. 150-151). За вказаною ухвалою відкрито виконавче провадження, де стягувачам є позивач ОСОБА_2 . Одночасно, в той же день, на підставі ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області № 544/690/19 від 04 червня 2019 року державним реєстратором Міхєєвим Дмитром Сергійовичем до Державного реєстру речових прав внесено відомості про обтяження арешт нерухомого майна. Крім того, 04.06.2019 також було внесено обтяження на нерухоме майно ОСОБА_1 приватним виконавцем Скрипник В.Л. (а.с. 19-20). Проте, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №175407210 від 28.07.2019 опис об`єкту нерухомого майна нежитлової нерухомості торгівельного комплексу реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824383453238, розташовану по АДРЕСА_3 , вже суттєво змінився. Збільшено площу об`єкта з 298 кв.м. на 409,3 кв.м., та таку складову як «сарай В» замінено на «трансформатор №1272397В» (а.с. 21-22). Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а не лише заборона його відчуження, а отже, з наведеного слідує, що державним реєстратором допущено порушення законодавства у сфері державної реєстрації, шляхом внесення змін речових прав на нерухоме майно, яке перебувало під арештом, змінивши при цьому як саму площу арештованого об`єкту нерухомого майна, так і замінивши його складові частини - з сараю на трансформатор. При цьому судом вказано, що жодної підстави для незастосування відмови в державній реєстрації прав не встановлено. Доказів на існування таких підстав відповідачами суду не надано. Місцевим судом встановлено, що сторони договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, узгодили між собою всі складові частини комплексу, встановили його відповідність технічному паспорту, складеному КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» станом на 03.06.2009 р. Сам покупець ОСОБА_1 візуально перевірив відповідність придбаного ним торгівельного комплексу технічному паспорту, складеному КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» станом на 03.06.2009, до підписання договору купівлі-продажу. Будь-яких помилок та невідповідностей між вказаними складовими предмету купівлі-продажу та фактично існуючими об`єктами виявлено не було. Крім того, суд встановив, що трансформатор (КЕП - Комплексна трансформаторна підстанція) не увійшов як складова цілісного готельного комплексу при укладанні договору купівлі-продажу, не значився розташованим на земельній ділянці як окрема споруда при укладанні договору її купівлі-продажу. Вказані обставини підтвердив під час розгляду справи в судді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 . Фактично даний трансформатор обліковувався як КЕП №95 згідно до паспортної карточки, із зазначенням його технічних характеристик, а також був вказаний в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаним представником ПАТ «Полтаваобленерго» та ФОП ОСОБА_3 . Колегія суддів погоджується з встановленими судом першої інстанції обставинами та зробленими на цій підставі правовими висновками. Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно статті 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» від 09 липня 2010 року, трансформаторна підстанція - це електрична установка відкритого або закритого типу, призначена для розподілу або перетворення електричної енергії. Згідно змісту ст. 1 Закону «Про електроенергетику», трансформаторна підстанція (ТП) є електроустановкою, тобто комплексом устаткування і споруд (споруди). Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін. З урахуванням правових норм вбачається, що комплексна трансформаторна підстанція є обладнанням, а не самостійною будівлею чи спорудою. Законодавством не передбачено, що невід`ємною частиною трансформаторної підстанції є будівля або приміщення, в якому розташоване обладнання трансформаторної підстанції. Тому місцевим судом вірно встановлено, що трансформаторна підстанція не є нерухомим майном, відповідно не могла бути передана згідно договору купівлі-продажу торгівельного комплексу як його окрема складова . Разом з цим, будь-яких доказів набуття ОСОБА_1 права власності на технічне обладнання трансформаторної підстанції, а також, що технічне обладнання є невід`ємною частиною приміщення «сараю В», матеріали справи не містять, та відповідачем належним чином не доведено. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що згідно інформації Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області земельна ділянка, на якій розташована комплектна трансформаторна підстанція, відноситься до земель державної власності і розташована за межами населених пунктів в адміністративних межах Пирятинської міської ради, розпорядником даної земельної ділянки є Полтавська обласна державна адміністрація (а.с. 84). У зв`язку з чим, підлягає критичній оцінці виготовлений на замовлення ОСОБА_1 технічний паспорт від 04.03.2019 р. на торгівельний комплекс, розташований в АДРЕСА_3 , до складу якого увійшли нежитлова будівля А-1, В трансформатор №1272397, І замощення, №1-3 огорожа. Внесені в даний технічний паспорт складові відрізняються від тих, які дійсно були предметом договору купівлі-продажу та увійшли до готельного комплексу. Так, з незрозумілих причин в цьому технічному паспорті відсутній сарай «В», натомість вказано нову складову «трансформатор №1272397», 2009 року побудови, тоді, коли на момент укладання договору купівлі-продажу готельного комплексу в 2016 році така споруда не значилась в наявності. Вважаючи себе власником вищевказаного трансформатора, ОСОБА_1 в квітні 2019 р. звернувся до суду з позовом про визнання права власності на комплексну трансформаторну підстанцію №95 торгівельного комплексу, яка ухвалою Пирятинського районного суду від 21.08.2019 р. залишена без розгляду. Крім того, звертає на себе увагу те, що із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 звернувся 13.06.2019 року, тобто під час перебування в провадженні суду справи за позовом ОСОБА_2 до нього про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та під час дії ухвали про накладення арешту на об`єкти спірного майна, до яких входив сарай «В». Разом з цим, внаслідок дій державного реєстратора були змінені складові об`єкту нерухомого майна, який перебував під арештом, - зник сарай «В», замість нього з`явився трансформатор №1272397. При цьому, здійснюючи вказану реєстраційну дію, державний реєстратор послався на положення ст. 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141. Між тим, вказаний пункт регулює питання дій державного реєстратора під час проведення державної реєстрації припинення речових прав на нерухоме майно або їх обтяжень, тоді коли державним реєстратором виконавчого комітету Пирятинської міської ради Міхєєвим Д.С. здійснювались дії по зміні складових об`єкту нерухомого майна, а фактично припинилось право на будівлю сараю та виникла нова складова - трансформатор. Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову. Доводи апеляційних скарг вказаних висновків не спростовують і на дають підстав для скасування судового рішення як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, відхиляються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо недоведеності позивачем її права власності на спірний трансформатор, оскільки договір про постачання електричної енергії не є правовстановлюючим документом на спірне майно. В даному випадку, предметом спору є не доведення ОСОБА_2 свого права власності на спірний трансформатор, а оспорювання нею дій державного реєстратора, внаслідок яких змінився предмет спору за іншими її позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та відповідної земельної ділянки недійсними, із застосуванням наслідків реституції. Враховуючи, що державним реєстратором під час перебування її позову в суді та виконання ухвали суду про арешт спірною майна були здійснені реєстраційні дії, які призвели до зміни як самої площі об`єкту нерухомості, який перебував під судовим обтяженням, так і змінились його складові- зникла будівля сараю, замість якої з`явилось технічне обладнання у вигляді трансформатору. Вважаючи свої права як особи, яка претендує на конкретний об`єкт нерухомості, порушеними та підлягаючими судовому захисту, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, що відповідає положенню ст. 4 ЦПК України та ст. 16 ЦК України. Апеляційна скарга державного реєстратора Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Д.С. не містить нових фактів чи засобів доказування, які б свідчили про недотримання місцевим судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Фактично зміст апеляційної скарги дублює зміст відзиву відповідача, який містить заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_2 . Враховуючи, що судом першої інстанції надано вірну правову оцінку діям державного реєстратора, проаналізовано обставини для відхилення його заперечень, колегія суддів не вбачає за необхідне повторно вмотивовувати підстави для відхилення доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 . Крім того, не свідчать про порушення норм процесуального права твердження апелянта про те, що він не є належним відповідачем як фізична особа. В даному випадку відповідачем є державний реєстратор Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області, посаду якого обіймає Міхєєв Д.С., і чиї дії як державного реєстратора оскаржує позивач. За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, оскільки рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гордієнка Юрія Петровича та державного реєстратора Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Міхєєва Дмитра Сергійовича залишити без задоволення. Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 березня 2020 року. Судді: Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.