Постанова Херсонський апеляційний суд № 647/3412/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 647/3412/19-ц Головуючий в І інстанції Волошин Р.Р. Номер провадження 22ц - 819/485/2020 Доповідач Бугрик В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Бугрика В.В. Суддів: Базіль Л.В., Семиженко Г.В., секретар Давиденко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області у складі судді Волошина Р.Р. від 24 грудня 2019 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу. Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області 24 грудня 2019 року суддя Волошин Р.Р. відкрив провадження по справі. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 , просить ухвалу скасувати та направити справу до Генічеського районного суду Херсонської області для продовження розгляду, оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що він хоча і зареєстрований у Бериславському районі Херсонської області проте вже біля 11 рокув постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 і це позивачу достовірно відомо. Вказує, що відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом, проте судом першої інстанції не було направлено запиту щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Апеляційний суд зазначає, що пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) передбачав можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України виключено. Проте оскільки апеляційна скарга подана до набрання законної сили зазначеного закону, ухвала підлягає перегляду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд. Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.19 ЦПК України). Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. За загальними правилами підсудності справ позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом (ч. 1ст. 27 ЦПК України). Згідно роз`яснень, викладених у п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або місце перебування фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Відповідно до статті 3 цього Закону місцем перебування визначається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік; а місцем проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні. Як вбачається із матеріалів справи, офіційна інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача с. Новоберислав Бериславського району Херсонської області відповідно до довідки сільського голови с. Новоберислав. (а.с.8) Відповідно до наданої апелянтом довідки встановлено про те, що він мешкає на території Партизанської селищної ради без реєстрації. Реєстрації проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні; довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи; Згідно з п. 1 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила), ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. Відповідно до п. 3, 7, 9 Правил реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком

1. Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи. Відповідно доп. 6-8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд непізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування)такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути на дана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Оскільки суд першої інстанції, отримав у встановленому законом порядку інформацію про місце реєстрації відповідача, то оскаржувана ухвала судді про відкриття провадження є обґрунтованою та відповідає вимогам закону. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для скасування ухвали судді відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2019 року по даній справі залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко