LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд321/1546/19

від 24.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Дата документу 24.03.2020 Справа № 321/1546/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2020 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний №321/1546/19 Провадження №22-ц/807/759/20 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В., за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2019 року в складі судді Машкіної Н.В. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, В С Т А Н О В И В : У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягненнядодаткових витрат на дитину за період з березня 2019 року по 15 червня 2019 року У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину за період з 4 липня 2019 року по 16 жовтня 2019 року. Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2019 року вказані позови було об`єднано в одне провадження. Позовні вимоги мотивовано тим, що з 2011 року ОСОБА_1 проживала разом з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, у сторін народилась дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13 грудня 2016 року ТМО Михайлівського району винесений медичний висновок №41 про встановлення дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - інвалідності з дитинства до 18 років з діагнозом - Хронічне захворювання нирок III ст. Аномалія СВС Гіпоплазія правої нирки. Двосторонній рефлюксуючий, мегауретер III ст. Хронічний пієлонефрит ХНН II ст. Вторичний гіперпаратиреоз. На теперішній час дитина проживає разом з позивачем в будинку її батьків. Оскільки дитина потребує постійного догляду та лікування, позивачка не працює. Дитина за призначенням лікарів потребує постійного контролю аналізів та безперервного приймання ліків, витрати на придбання яких здійснює позивач. Контроль аналізів здійснюється не за місцем проживання дитини, так як в с. Бурчак відсутня медична лабораторія, яка проводить аналіз заборного матеріалу, періодичний контроль аналізів проводиться в пунктах забора матеріалів діагностичної лабораторії «ДІАСЕРВІС», які розташовані в смт. Михайлівка, м. Василівка та в м. Запоріжжі. Згідно із медичними показаннями лікарів, дитині заборонено відвідувати дошкільний навчальний заклад з метою уникнення ускладнень від захворювань, які вплинуть на хворі нирки. Також, дитині заборонено проводити щеплення. Таким чином, для виконання медичних рекомендацій дитину необхідно привезти до пунктів забора матеріалів на автотранспорті, проте на загальному транспорті це зробити неможливо, оскільки існує небезпека на отримання дитиною інфікування від захворівших громадян, які користуються загальним транспортом, що в подальшому негативно вплине на стан здоров`я дитини. З огляду на вказане, позивачкою до розрахунку додаткових витрат долучено чеки на витрати для палива, яке використовувалося для поїздки до лабораторій «ДІАСЕРВІС» та до лікарень. Додаткові витрати на дитину полягають в проведенні лікування за діагнозами та обстеження: хронічне захворювання нирок III ст. Аномалія СВС Гіпоплазія правої нирки. Двосторонній рефлюксуючий, мегауретер III ст. Хронічний пієлонефрит ХНН II ст. Вторічний гіперпаратиреоз, що підтверджується медичним висновком № 41 про встановлення дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідності з дитинства до 18 років; консультативний висновок хірурга-уролога від 07.05.2019; консультативний висновок спеціаліста від 04.07.2019, від 19.08.2019; протокол обстеження УЗО МВС від 04.07.2019, від 19.08.2019; виписка із медичної карти амбулаторного хворого від 07.05.2019, від 16.07.2019; лабораторні обстеження від 11.03.2019, від 06.05.2019, від 31.07.2019, від 15.08.2019, від 10.10.2019, від 11.10.2019; виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №3269 від 15.04.2019, №3269 від 24.05.2019, №3269 від 05.09.2019, №3269 від 13.06.2019, №3х24 від 11.09.2019 по 17.09.2019. Загальні витрати на лікування та медичне обстеження дитини за період з березня 2019 року по 15 червня 2019 року загалом склали 14 405,09 грн, тому позивачка просить стягнути з відповідача половину додаткових витрат на лікування дитини в розмірі 7 202,55 грн. Загальні витрати на лікування та медичне обстеження дитини за період з 04 липня 2019 року по 16 жовтня 2019 року склали 8 209,63 грн, в даному випадку позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на лікування дитини в повному обсязі, тобто 8 209,63 грн. Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 разово додаткові витрати на лікування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 6 563,02 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 327,21 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови стягнення половини додаткових витрат на придбання палива для транспортування дитини до медичних установ, а також половини додаткових витрат на проведення лабораторних досліджень дитини, в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на придбання палива в розмірі 2 368,88 грн, витрати на проведення лабораторних досліджень дитини в сумі 2 549,95 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до позовних заяв позивачкою долучені розрахунки додаткових витрат на лікування та обстеження дитини з відображенням певного періоду, за який стягуються кошти, а також копії товарних та фіскальних чеків на придбання пального для авто для транспортування дитини до лікарень та лабораторій. Зазначає, що суд безпідставно зробив висновок про недоведеність належними доказами суми замовлень лабораторних досліджень «ДІАСЕРВІС», так як вони не є платіжним документом, оскільки в пункті заборного матеріалу для дослідження, розташованого у смт. Михайлівка відсутній касовий апарат, тому позивачка не мала можливості в якості доказу долучити інший документ ніж заказ на проведення лабораторного дослідження. Підтвердженням здачі матеріалу для дослідження, оплату проведення аналізу є також результат аналізу, які вона надавала в якості доказів до суду першої інстанції. Крім того, вказує, що мала обґрунтовані очікування на задоволення позовних вимог з огляду на судову практику з розгляду аналогічних позовних вимог, заявлених нею до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину за інші періоди, зокрема у справі №321/156/19 та справі №321/1146/18, рішення у яких набрали законної сили та частково виконуються відповідачем. Позивачка до суду апеляційної інстанції не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги апеляційної скарги просила задовольнити в повному обсязі ( т.1 а.с.134, 150). Відповідач до суду апеляційної інстанції не з`явився. Тричі судові повістки направлялись йому на адресу, яка міститься в матеріалах справи (а.с.9), проте судові повістки повертались на адресу суду з відміткою пошти про причини невручення « відсутній дома» (т.1 а.с. 131-133;142-143;151). Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст.. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на придбання палива для транспортування дитини до медичних установ та додаткових витрат на проведення лабораторних досліджень, тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено судом, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_1 від 06.01.2016 (т.1 а.с.8). Дитина проживає разом із позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.10). Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 12.04.2018 в справі №321/205/18 з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 01.03.2018 до досягнення дитиною повноліття та на утримання ОСОБА_1 в розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 01.03.2018 року на весь час проживання та опікування дитиною - інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Згідно із медичним висновком на дитину - інваліда з дитинства в віці до 16 років №41 від 13 грудня 2016 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має захворювання: Хронічне захворювання нирок III ст. Аномалія СВС Гіпоплазія правої нирки. Двосторонній рефлюксуючий, мегауретер IIIст. Хронічний пієлонефрит ХНН II ст. Вторичний гіперпаратиреоз (а.с.13). Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав недоведеним належними доказами витрати позивача на загальну суму 9 488,68 грн, що складається з витрат на придбання пального, оскільки позивачкою не доведено, що вказані кошти були витрачені саме на дитину, а також суми замовлень лабораторних досліджень «ДІАСЕРВІС», так як вони не є належними документами і відповідно не можуть слугувати доказами понесення відповідних витрат. Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд, у відповідності до ст. 89 ЦПК України,оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обґрунтовуючи витрати на придбання пального позивачка надала суду наступні докази: копія фіскального чеку від 11.03.2019 на суму 140 грн для придбання пального в кількості 5 л. для транспортування дитини до діагностичної лабораторії «ДІАСЕРВІС», розташованої в смт. Михайлівка, підтвердженням є закази №111190978 від 11.03.2019 та №111191035 від 11.03.2019, а також результати проведених аналізів від 11.03.2019 (т.1 а.с.30-31, 63- 66); копія фіскального чеку від 13.03.2019 на суму 399,84 грн для придбання пального в кількості 14,28 л. для транспортування дитини до м. Запоріжжя для проведення УЗС ОМС, підтвердженням є результат УЗС від 13.03.2019 (т.1 а.с.32-33); копія фіскального чеку від 15.04.2019 на суму 399,73 грн для придбання пального в кількості 14,13 л. та копія фіскального чеку від 23.04.2019 на суму 350 грн. для придбання пального в кількості 12,50 л. для транспортування дитини до/з КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», підтвердженням є виписка з історії хвороби стаціонарного хворого №3269 із датами перебування на лікуванні з 15.04.2019 по 23.04.2019 (т.1 а.с.17, 19); копія фіскального чеку від 06.05.2019 на суму 150 грн для придбання пального в кількості 5 л. для транспортування дитини до діагностичної лабораторії «ДІАСЕРВІС», розташованої в смт. Михайлівка, підтвердженням є заказ №1191922112 від 06.05.2019 та результати проведених аналізів від 05.05.2019 (т.1 а.с.29,69-71); копія фіскального чеку від 07.05.2019 на суму 305 грн для придбання пального в кількості 10 л. для транспортування дитини до КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня», підтвердженням є консультативний висновок хірурга-уролога від 07.05.2019 (т.1 а.с.26); копія фіскального чеку від 24.05.2019 на суму 300 грн для придбання пального в кількості 10 л та копія фіскального чеку від 28.05.2019 на суму 300 грн для придбання пального в кількості 10 л. для транспортування дитини до/з КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», підтвердженням є виписка з історії хвороби стаціонарного хворого №3269 із датами перебування на лікуванні з 24.05.2019 по 28.05.2019 (т.1 а.с.14-16); копія фіскального чеку від 04.07.2019 на суму 299,90 грн. для придбання пального в кількості 10 л. для транспортування дитини до м. Запоріжжя до КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», підтвердженням є протокол обстеження від 04.07.2019 та консультативний висновок спеціаліста від 04.07.2019 (т. 2 а.с.16-17); копія фіскального чеку від 31.07.2019 на суму 147,56 грн для придбання пального в кількості 5,27 л. для транспортування дитини до лабораторії «ДІАСЕРВІС», що розташована в смт. Михайлівка, підтвердженням є заказ №331194692 від 31.07.2019 та результати проведених аналізів від 31.07.2019 (т.2 а.с.22, 74-75); копія фіскального чеку від 15.08.2019 на суму 140 грн для придбання пального в кількості 5 л. для транспортування дитини до лабораторії «ДІАСЕРВІС», що розташована в смт. Михайлівка, підтвердженням є заказ №4331921311 від 15.08.2019 та результати проведених аналізів від 15.08.2019 (т.2 а.с.23,76-78); копія фіскального чеку від 19.08.2019 на суму 300 грн для придбання пального в кількості 10,71 л. для транспортування дитини з до КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», підтвердженням є консультативний висновок спеціаліста від 19.08.2019 та протокол УЗО МВС від 19.08.2019 (т.2 а.с.20-21); копія фіскального чеку від 05.09.2019 на суму 299,88 грн для придбання пального в кількості 10,71 л. та копія фіскального чеку від 09.09.2019 на суму 299,88 грн для придбання пального в кількості 10,71 л. для транспортування дитини до/з КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», підтвердженням є виписка з історії хвороби стаціонарного хворого №3269 із датами перебування на лікуванні з 05.09.2019 по 09.09.2019 (т. 2 а.с.24-25); копія фіскального чеку від 11.09.2019 на суму 199,92 грн. для придбання пального в кількості 7,14 л. для транспортування дитини до Василівської ЦРЛ, підтвердженням є виписка № 3224 із медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого від 17.09.2019 (т. 2 а.с.27,30); копія фіскального чеку від 10.10.2019 на суму 140 грн для придбання пального в кількості 5 л. для транспортування дитини до лабораторії «ДІАСЕРВІС», яка розташована в смт. Михайлівка, підтвердженням є заказ №441196009 від 10.10.2019 та результати проведених аналізів від 10.10.2019 (т.2 а.с.31,82-85); копія фіскального чеку від 11.10.2019 на суму 150,08 грн. для придбання пального в кількості 5,36 л. для транспортування дитини до лабораторії «ДІАСЕРВІС», яка розташована в смт. Михайлівка, підтвердженням є заказ №541197716 від 11.10.2019 та результати проведених аналізів від 11.10.2019 (т.2 а.с.32,86-87); копія фіскального чеку від 16.10.2019 на суму 150,08 грн. для придбання пального в кількості 5,36 л. для транспортування дитини до лабораторії «ДІАСЕРВІС», яка розташована в смт. Михайлівка, підтвердженням є заказ №3421911393 від 16.10.2019 та результати проведених аналізів від 16.10.2019 року (т.2 а.с.33,88-91). Таким чином, загальні витрати на придбання палива складають 4 471,87 грн. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про транспортний засіб, на якому здійснювалося перевезення дитини, дані про розхід палива, відстань та час, витрачений на дорогу. За таких обставинах наявність квитанцій про купівлю пального не є безспірним доказом того, що позивачка понесла ці витрати для перевезення дитини під час її хвороби, тому в цій частині колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. Стосовно понесених позивачкою витрат на проведення лабораторних досліджень, у стягненні яких відмовлено судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що надані позивачкою докази у сукупності із наявністю інвалідності у дитини та виписками з історії хвороби, повністю підтверджують факт понесення вказаних витрат позивачкою. А саме: заказ №111190978 від 11.03.2019 на суму 880 грн, заказ №111191035 від 11.03.2019 на суму 360 грн, заказ №216193340 від 16.04.2019 на суму 162 грн, заказ №1191922112 від 06.05.2019 на суму 166 грн, заказ № 222192511 від 28.05.2019 на суму 391,50 грн, заказ №331194692 від 31.07.2019 на суму 54 грн, заказ №4331921311 від 15.08.2019 на суму 1051 грн, заказ №4361945282 від 05.09.2019 на суму 476,40 грн, заказ №441196009 від 10.10.2019 на суму 1222,90 грн, заказ №541197716 від 11.10.2019 на суму 58,50 грн, заказ №3421911393 від 16.10.2019 на суму 277,90 грн, а разом на загальну суму 5 100,20 грн (т. 1 а.с.27-31; т.2 а.с.22-23,26,31-33). Оцінюючи докази, колегія суддів приймає до уваги надані позивачкою до суду апеляційної інстанції результати проведених аналізів, а також копії чеків від 15.01.2020 року про надання медичних послуг у вказані періоди, які не могли бути надані позивачкою до суду першої інстанції через відсутність касового апарату в пунктах забору біологічних матеріалів (т.2 а.с.64,66,68,70-71,73,75,77-78,80-81,83-85,87,89-91,118-128). Суд першої інстанції, оцінюючи докази, не взяв до уваги той факт, що дитина сторін має хронічні захворювання та обумовлену ними інвалідність, у зв`язку з чим потребує постійного лікування та відповідно проведення лабораторних обстежень. Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, дійшла висновку, що вказані додаткові витрати на проведення лабораторних досліджень в сумі 5 100,20 грн підлягають стягненню з батьків порівну по 2 550,10 грн з кожного, так, як батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей, оскільки такий обов`язок врегульовано положеннями ст. 185 СК України. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні додаткових витрат на проведення лабораторних досліджень, з ухваленням нового рішення про задоволення в цій частині позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України. Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, тому згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України зміні підлягає стягнутий судом першої інстанції з відповідача розмір судового збору з 327,21 грн до 454,35 грн. Разом із тим, оскільки доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, позивачка звільнена від сплати судових витрат, з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 614,11 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на проведення лабораторних досліджень- скасувати. Прийняти в цій частині нову постанову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 разово додаткові витрати на проведення лабораторних дослідженьв розмірі 2 550,10 грн (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 10 копійок). Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення половини додаткових витрат на придбання палива для транспортування дитини до медичних установ залишити без змін. Змінити розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави з 327,21 грн (триста двадцять сім гривень 21 копійка) до 454,35 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 35 копійок). Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держависудовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 614,11 грн (шістсот чотирнадцять гривень 11 копійок). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 березня 2020 року. Головуючий О.М. Кримська Судді: А.В. Дашковська І.В. Кочеткова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»