Ухвала КАС ВС № 640/22112/18

УХВАЛА 24 березня 2020 року Київ справа №640/22112/18 адміністративне провадження №К/9901/6178/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до ГУ ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги, УСТАНОВИВ: Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-185609-17. 03.03.2020 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-185609-17 у розмірі 16 136,08 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності. Про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ ДФС у касаційній скарзі не зазначає. Такі обставини судовою колегією також не виявлені. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду