Ухвала КАС ВС № 160/2850/19

УХВАЛА 26 березня 2020 року Київ справа №160/2850/19 адміністративне провадження №К/9901/4400/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року по справі № 160/2850/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергоресурси" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису, постанов про накладення штрафу, - в с т а н о в и в: Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 05 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому встановлено строк на усунення недоліків 10 днів з моменту отримання ухвали. 23 березня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання, зокрема, про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване неможливістю вчасно сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Відповідно до положень частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 30 жовтня 2019 року, повний його текст складено 06 листопада 2019 року, відповідно останнім днем його оскарження було 06 грудня 2019 року, проте касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку лише 12 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку встановленого для цього. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає про неможливість сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Державна служба України з питань праці та її територіальні органи є державними органами. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків". Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Колегія суддів зазначає, що обставинам, на які посилається заявник у заяві, поданій на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху, вже була надана оцінка в ухвалі Верховного Суду від 05.03.2020. Так, Судом зазначено, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Окрім цього, у своїй заяві відповідач посилається на судові рішення, ухвалені в інших справах у суді касаційної інстанції, якими за аналогічних, на думку заявника, підстав було поновлено строк касаційного оскарження, що однак, не свідчить про наявність, у даному конкретному випадку, обставин, пов`язаних з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, незалежними від волі особи, яка подала касаційну скаргу, які, в свою чергу, унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк її подання. За таких підстав, колегія суддів вважає, що скаржником не наведенні поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим слід відмовити у відкритті касаційного провадження у справі. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Керуючись частиною 6 статті 121, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,- у х в а л и в: У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року по справі № 160/2850/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергоресурси" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису, постанов про накладення штрафу Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Тацій Л.В. Суддя Рибачук А.І. Суддя Стеценко С.Г.