Постанова 4856 № 136/4/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 136/4/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кривенко Д.Т. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 25 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Дармострука Вадима Ярославовича на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2020 року (складено в м. Липовець 10.02.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 молодшого лейтенанта поліції Дармостука Вадима Ярославовича Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департам про визнання протиправною та скасування постанови суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Липовецького районного суду Віннциької області з позовом до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Дармострука Вадима Ярославовича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО №688701 від 01.01.2020 за ч.1 ст.122 КУпАП. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 10.02.2020 позовні вимоги задоволено, скасовано постанову поліцейського взводу №1 роти №2 молодшого лейтенанта поліції Дармостук В.Я. Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції серія ДПО18 №688701 від 01.01.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження у справі закрито. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2020 поліцейським взводу №1 роти №2 молодшим лейтенантом поліції Дармостук В.Я. Бальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову серія ДПО18 №688701, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Постановою про адміністративне правопорушення встановлено, що 01.01.2020 о 12:50 годині на автошляху М-05 Київ - Одеса в напрямку Києва смт. Ксаверівка гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год., та рухався зі швидкістю 75 км/год., чим порушив Правила дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі -ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи/ Відповідно до ч.3 ст.126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні. Відповідно до ч.1, 2, 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Як встановлено з ухвали судді Липовецького районного суду Вінницької області 28 січня 2019 р. було відкрито провадження у справі, витребувано від відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП. Крім цього, вищевказаною ухвалою відповідачу надано строк для подання відзиву до дати розгляду справи по суті. В матеріалах справи міститься супровідний лист про направлення сторонам у справі копії ухвали суду від 28 січня 2020 року. Відповідно до поштового повідомлення копію ухвали від 28 січня 2020 року відповідачем отримано 31.01.2020 (а.с.18). Колегія суддів звертає увагу, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано за десять днів до судового засідання і враховуючи особливості розгляду цієї категорії справ, колегія суддів вважає цей час достатнім для підготовки відзиву на позовну заяву та надання доказів, компакт-диску із відеозаписом на ньому. Проте, в судове засідання, призначене на 10 лютого 2020 року відповідачем не було надано відповідних документів та доказів. Крім того, у випадку, якщо апелянт вважав цей час недостатнім, він мав можливість подати клопотання про відкладення розгляду справи, для оформлення та подання доказів. Однак, таким правом апелянт не скористався, у судове засідання не з`явився, пояснень, клопотань та доказів не надав. До апеляційної скарги апелянтом додано фото вчиненого правопорушення і диск із відеозаписом по справі, проте колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки апелянт не був позбавлений можливості надати його до суду першої інстанції, як доказ обґрунтованості своєї позиції у справі, проте цього не вчинив, а до суду апеляційної не надано у відповідності до ч.4 ст. 308 КАС України доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що під час ухвалення судового рішення у суду першої інстанції не було належних доказів того, що позивач вчинив правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Дармострука Вадима Ярославовича залишити без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту складення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.