Постанова 4856 № 689/2240/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 689/2240/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Соловйов А.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 25 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Совгири Д. І. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, інспектора роти №4 батальйону УПП у Хмельницькій області Чарановського Олександра Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 562741 від 01.11.2019 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки 01.11.2019 р. близько 10:31 год. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці Н-03, 196 км він, керуючи автомобілем Volkswagen LT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», а рухався зі швидкістю 75 км/год. та перевищив швидкість на 25 км/год., порушивши пп.«в» п.8.4 ПДР України. Стверджує, що дорожній знак 3.29 був встановлений із порушенням п.12.10. ПДР України, - без будь-яких відповідних додаткових знаків, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта. Посилається на недоведеність інспектором його вини, допущені процесуальні порушення під час оформлення постанови, помилкове зазначення реєстраційного номера автомобіля, винесення постанови у його відсутності. Оскільки оскаржувана постанова була отримана позивачем поштою лише 07.11.2019 р., просить поновити строк на звернення до суду. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено. Постанову серії ДП18 № 562741 від 01.11.2019 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти № 4 батальйону УПП у Хмельницькій області Чарановським О.І., про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, визнано протиправною та скасовано. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелент посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення ДП18 № 562741 від 01.11.2019 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 01.11.2019 р. близько 10:31 год. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці Н-03, 196 км він, керуючи автомобілем Volkswagen LT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» - до 50 км/год, а рухався зі швидкістю 75 км/год., чим перевищив швидкість на 25 км/год. та порушив пп.«в» п.8.4 ПДР України. Не погодившись із даною постановою позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки дорожній знак 3.29 обмеження швидкості руху 50 км/год був встановлений з порушенням визначених Правилами дорожнього руху вимог, тому водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративне правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України). Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до пп."б" п.12.9 ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.12.10 ПДР, додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно. При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та 3.31 обов`язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта. У разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Судом встановлено, що на вказаній ділянці дороги встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» - до 50 км/год, а позивач рухався зі швидкістю 75 км/год. Зазначена обставина визнана позивачем та підтверджується відповідним записом вимірювача швидкості. Однак, в порушення п.12.10 ПДР, разом із знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» - до 50 км/год, додатково не встановлені відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта. Як вбачається з наданого Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області викопіювання з проекту організації дорожнього руху, знак "обмеження максимальної швидкості" до 70 км/год розміщений до примикання другорядної дороги в напрямку дач, а знак, порушення вимог якого інкримінується позивачеві, - "обмеження максимальної швидкості" до 50 км/год розташований на певній відстані після такого примикання та не пов`язаний з таким примиканням. Інші дорожні знаки, які б були розміщені разом із ним, на викопіюванні відсутні. Найближчий попереджувальний дорожній знак по відповідному напрямку руху розміщений за таким знаком 3.29 на відстані близько 100 м. та не може розцінюватись як такий, що додатково встановлений разом із ним для попередження характеру небезпеки в розумінні п. 12.10 ПДР України. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки дорожній знак 3.29 обмеження швидкості руху 50 км/год був встановлений з порушенням визначених Правилами дорожнього руху вимог, тому водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Совгира Д. І. Матохнюк Д.Б.