Постанова 4854 № 420/6957/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6957/19 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 18 грудня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Військової академії (м.Одеса) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р.; зобов`язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що протягом 2016-2018 років фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалось. Апелянт вважає, що Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі роки. Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 військову службу проходив у Військовій академії (м.Одеса), та Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 11.01.2019р. №7 виключений зі списків особового складу, та всіх видів забезпечення, у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас. Заявою від 04.09.2019 року позивач звернувся до Військової академії (м.Одеса) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, за результатами розгляду якої Військовою академією (м.Одеса) на адресу ОСОБА_1 надіслано Лист від 10.10.2019р. №6/21/781, яким адресата повідомлено про відсутність підстав, та фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення. Невиплата Військовою академією (м.Одеса) ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення слугувала підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою. Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що не здійснивши ОСОБА_1 виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 29.02.2018р. Військова академія (м.Одеса) діяла неправомірно, не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової академії (м.Одеса) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р.; зобов`язання Військової академії (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р., є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновкоми суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців-діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Статтею 1 Закон №1282-XII зазначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ врегульовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. (абз. 8 п. 4 Порядку №1078). Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. З матеріалів справи вбачається, що позивачу за період з 01.01.2016 по 29.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправні дії відповідача. Щодо посилань апелянта на відсутність протягом 2016 - 2018 років фінансових ресурсів для виплати індексації грошового забезпечення, колегія суддів вказує на таке. Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права. З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не здійснивши ОСОБА_1 виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 29.02.2018р. Військова академія (м.Одеса) діяла неправомірно, не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової академії (м.Одеса) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р.; зобов`язання Військової академії (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016р. по 29 лютого 2018р., є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Вказані апелянтом обставини не позбавляють обов`язку останнього провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О. В.