Ухвала КЦС ВС № 1519/2-572/11

Ухвала 24 березня 2020 року м. Київ справа № 1519/2-572/11 провадження № 61-16097ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у справі за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2019 року. Касаційна скарга Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 05 березня 2020 року. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З указаного вбачається, що касаційна скарга направлена до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки заявником направлялась касаційна скарга на вказане рішення, однак вона була втрачена в ході листування. Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та підтвердження надсилання касаційної скарги до Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Касаційна скарга містить посилання на практику Верховного суду України, однак, враховуючи, що положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, наведені заявником обставини не є підставами касаційного оскарження в розумінні статті 389 ЦПК України, тому заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з вказівкою на випадки, передбачені статтею 389 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Враховуючи відсутність вказаних копій, заявнику необхідно надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується. У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, якою скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року в частині позовних вимог Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, а провадження в цій частині закрито, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказані вимоги не узгоджуються з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими статтею 409 ЦПК України, оскільки зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року в частині позовних вимог Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради не було переглянуто по суті судом апеляційної інстанції. З огляду на це, Малиновській районній адміністрації Одеської міської ради необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надати уточнену редакцію касаційної скарги та її копії. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2019 рокузалишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 23 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання вимог цієї ухвали щодо уточнення прохальної частини касаційної скарги та надання копій касаційної скарги відповідно до кількості сторін у встановлений строк касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара