Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/18329/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 березня 2020 року м. Херсон справа № 766/18329/19 провадження №22-ц/819/525/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В., суддів: Пузанової Л.В., Чорної Т.Г., секретар Геленко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Кузьміної О.І. від 18 грудня 2019 року в справі за позовом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, встановив: У вересні 2019 року Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до протоколу №4 від 15 квітня 2009 року засідання міської громадської комісії з житлових питань, затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №196 від 21 квітня 2009 року «Про затвердження протоколу засідання міської громадської комісії з житлових питань від 15 квітня 2009 року №4» квартиру АДРЕСА_1 , визнано службовою. На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого т.в.о. начальника управління комунальної власності від 06 вересня 2010 року вищевказана квартира належала державі в особі Державного департаменту України з питань виконання кримінальних покарань. Вказує, що на теперішній час власником спірної квартири є Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Службову квартиру для проживання у квітні 2009 році видано ОСОБА_1 та членам його сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4. З липня - серпня 2018 року родина ОСОБА_1 не проживає у квартирі, у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання до АР Крим. Посилаючись на ст.ст.71,72 ЖК УРСР, позивач просив суд визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 . Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 грудня 2019 року закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. В апеляційній скарзі Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції посилаючись на порушення норм процесуального права, не дослідження усіх обставин справи, просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 грудня 2019 року, а справу №766/18329/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, суд першої інстанції виходив з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 20 листопада 2019 року, відповідно до якої на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 належить Херсонській міській раді, знаходиться у комунальній власності, про що зроблено запис про право власності 21440762 від 14 липня 2017 року. Однак, при постановлені ухвали судом не враховано, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації квартири АДРЕСА_1 за Херсонською міською радою, із зазначенням форми власності - комунальна. Вказаним рішенням також встановлено, що спірна квартира до комунальної власності не передавалась. Зауважує, що права на спірну квартиру на даний час належать державі в особі позивача. Вважає, що оскільки спір не вирішено, у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні суду апеляційної скарги представник відповідача доводи скарги не визнала, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, посилаючись на правові аспекти права власності. Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 20.11.2019 року, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 належить Херсонській міській раді, знаходиться у комунальній власності, про що зроблений запис про право власності 21440762 від 14.07.2017р. Суд вважав, що предмет спору відсутній, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України закрив провадження у справі. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити рішення. Визнаючи підстави, як елементи його захисту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 20.11.2019 року власником квартири АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності: акт приймання передачі нерухомого майна, серія та номер: 340, виданий 07.09.2015 року, видавник: Херсонська міська рада; лист, серія та номер: ч-5642,виданий 13.06.2017, видавник: Херсонська міська рада; Рішення, серія та номер:1825, виданий 15.05.2015, видавник: Херсонська міська рада; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23.09.2009, видавник: БТІ; Рішення серія та номер:340, виданий 15.09.2015, видавник: Херсонська міська рада; лист, серія та номер: УКБ/1-2684-ПЛ/2-15, виданий 19.06.2015, видавник: Державна пенітенціарна служба України; дата, час державної реєстрації - 14.07.2017 11:41:34; номер запису про право власності:21440762; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обстежень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36192693 від 18.07.2017 15:06:47, ОСОБА_5 , Новозбур`ївська сільська рада Голопристанського району, Херсонська область; форма власності - комунальна /а.с.144/. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 посилається на справу №821/1301/17, звертає увагу суду на те, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року скасовано рішення державного реєстратора щодо реєстрації спірної квартири за міською радою, проте вважає, що у позивача відсутні повноваження для реєстрації права власності за ним на квартиру АДРЕСА_1 . Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (справа 821/1301/17), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, позов Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до Державного реєстратора Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Тетяни Анатоліївни, за участю третіх осіб на стороні позивача: Комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб на стороні відповідача Херсонської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення держаного реєстратора Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Крамаренко Тетяни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36192693 від 18.07.2017, номер запису про право власності 21651430. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Пороте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Проте, наявність обставин, наведених у матеріалах цивільної справи не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі, отже постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на всі наявні у справі обставини та не надав їм належну оцінку. Так, суд першої інстанції не звернув увагу на відомості, що містяться у відзиві на апеляційну скаргу, а саме, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року скасовано рішення державного реєстратора щодо реєстрації спірної квартири за міською радою, а отже не встановив усіх обставин справи у спірних правовідносинах. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін Одеським апеляційним адміністративним судом від 22 лютого 2018 року ( справа №821/1301/17) та судовим рішенням суду апеляційної інстанції встановлені обставини, які мають значення для вирішення даного спору, в тому числі щодо передачі у комунальну власність будинку, а не спірної квартири, не змінного статусу квартири № 9 в даному будинку як службової. Фактично суд допустив однобічність у дослідженні доказів і не перевірив усіх обставин, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень, та не надав мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов`язковим елементом справедливого судового розгляду (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові 12 березня 2019 року (справа №911/3594/17) прийшла до висновку, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи ( п.4.17). Отже доводи представника відповідача щодо правових аспектів права власності на квартиру відносяться до заперечень щодо підстав позову, а не предмету. Так, предмет позову характеризується певним змістом. А в багатьох випадках - і окремим об`єктом. Тому необхідно відрізнити предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об`єкта або матеріального предмету позову. Так, предметом позову про визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів: визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а об`єктом - жиле приміщення, квартира ( ст.ст. 71,72 ЖК УРСР). За наявності вищенаведених судових рішень адміністративної юрисдикції щодо спірної квартири, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наданої представником відповідача до клопотання про закриття провадження у справі, предмету позову у спірних правовідносинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність предмету позову. Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору та вважає, що висновок суду з цього приводу є помилковим, тому постановлена ним ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як це передбачено пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 379,382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 18 грудня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий І.В.Склярська Судді: Л.В.Пузанова Т.Г. Чорна Повне судове рішення складено 25 березня 2020 року Суддя І.В. Склярська