Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6449/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6449/19 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кравця О.О. судді -Домусчі С. Д. судді - Коваля М.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року по справі № 420/6449/19, прийнятого у порядку письмового провадження у складі судді Токмілової Л.М. за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,- ВСТАНОВИВ: І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ: 01.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 16 травня 2019 року № 0083515-5207-1502 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010300) в розмірі 14804,51 грн. за 2018 рік. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального права та просила його скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідачем було невірно визначено базу об`єкту оподаткуванню, що в свою чергу призвело до невірних визначень податкових зобов`язань позивача. III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду у порядку письмового провадження . Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Судом 1-ої інстанції було встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 14.07.2009 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 11/45 частина крамниці промислових товарів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а/с. 19). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 Тип об`єкта: крамниця промислових товарів Адреса об`єкта: АДРЕСА_2 Власник - ОСОБА_1 , Форма власності - приватна спільна часткова Частка - 11/45 Опис об`єкта: нежитлова будівля (крамниця промислових товарів) складається з літери "А" загальною площею - 658,3 кв.м, літери "Д" загальною площею - 645, 0 кв. м., та надвірних споруд 1-8. 11/45 частки складаються із будівля літ. "А" приміщення:2 - санвузол, 3 - роздягальня, 5 - торгівельний зал, 37 - виставочний зал, 38 - кабінет, загальною площею 182,8 кв.м. Підстава: рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Дата: 09.07.2009 р. Номер: 900 Згідно довідки № 422 від 12.12.2018 року виданої комунальним підприємством "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" (а/с.22) ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності № 862 від 14.07.2009 належить частка 11/45 нежитлової будівлі (крамниці), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно опису об`єкту: 1. літ. А - нежитлова будівля (загальна площа 658,3 м2); 2. літ. Д - нежитлова будівля (загальна площа 645,0 м2); 3. №1-8 - надвірні споруди. 16.05.2019 року головним управлінням ДФС у Одеській області із посиланням на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України на вищезазначений об`єкт нерухомості були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: - №0083515-5207-1502, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік на суму 14 804,00 грн. (а/с.7),яка було розрахована за формулою 318,12 кв.м.= 1301,4 кв.м /45х11,де 1301,4 - загальна площа всього об`єкту , а 11/45 частка , якою володіє позивач. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення окрім приписів Податкового кодексу України, стали також: - рішення Ізмаїльської міської ради, яким встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2018 рік в розмірі 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності,19.12.2018 року (номер запису про право власності: 29598871) внесено актуальну інформацію про право власності: Державний реєстратор: Вальваков Дмитро Гаріальдович, Комунальне підприємство "Департамент державної реєстрації", Одеська область. Підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер: 422, виданий 12.12.2018, видавник: КП "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації"; свідоцтво про право власності, серія та номер: 862, виданий 14.07.2009, видавник: виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44771428 від 21.12.2018 14:59:53, Вальваков Дмитро Гаріальдович , Комунальне підприємство "Департамент державної реєстрації", Одеська область. Форма власності: приватна. Вид спільної власності: спільна часткова. Розмір частки: 11/45. Власники: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 21.01.1997, видавник: Ізмаїльський МВ УМВС України в Одеській області, країна громадянства: Україна Додаткові відомості: 11/45 частки складаються із будівля літ. "А" приміщення: 2 - санвузол, 3 - роздягальня, 5 - торгівельний зал, 37 - виставочний зал, 38 - кабінет зальна площа 182,8 кв.м. V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЬА ВИСНОВКИ СУДУ (1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Об`єкт нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, тому в порядку п/п 266.1.2 п.266.1 ст.266 ПК України платником податку є позивач за належну їй частку . Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 вказаного Кодексу ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Пунктом 12.3 статті 12 ПК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо встановлення місцевих податків та зборів. Приписами п. 266.3.2 ПК України визначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, додаткові відомості щодо складових частки позивача, внесені до реєстру 19.12.2018 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» ( див. рішення ЄСПЛ по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), п.110). Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року( норма ідентична нормам , що містяться у п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 та п.56.21 ст.56 ПК України ), який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та рішення у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року п.52;57). Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права та презумпції правомірності дій платника податків , практику ЄСПЛ ,як джерело права, правові позиції Верховного Суду , доходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та погоджується із відповідними доводами апеляційної скарги, так як вищезазначене нерухоме майно є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розумінні пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України на підставі актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна 1729212451106, загальна площа (кв.м): 1301,4 за адресою: АДРЕСА_2 , враховуючи , що позивачу належить на праві спільної часткової власності 11/45 частки, яки складаються із будівля літ. "А" приміщення: 2 - санвузол, 3 - роздягальня, 5 - торгівельний зал, 37 - виставочний зал, 38 - кабінет зальною площею 182,8 кв.м., а тому податкове повідомлення - рішення № 0083515-5207-1502 від 16.05.2019 р., яке було розрахована ,що 11/45 частки дорівнюють 318,12 кв.м. замість 182,8 кв.м., відомості про які були наявні у свідоцтві про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 14.07.2009 року та мали бути враховані контролюючим органом на підставі приписів п. 266.3.2 ПК України є протиправним, порушує вимоги Конституції України , Податкового кодексу України та ст.1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фіскальний орган, який не довів наявність порушення з боку платника податків та не дотримується своїх власних процедур,не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, (2) Висновки апеляційного суду: Апеляційний суд доходить до висновку, що наявність підстав для скасування рішення суду 1-ої інстанції , у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та про неправильним застосування норм матеріального права у рішенні суду першої інстанції , а також про необхідність задовольнити апеляційну скаргу скасувати рішення суду 1-ої інстанції , ухвалити нове рішення про задоволення позову, а також змінити розподіл судових витрат. В порядку ч.3,6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат, а при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати:768 грн.40 коп. судового збору за подачу адміністративного позову( а/с 3) та 1152,60 грн. за подачу апеляційної скарги (а/с 46). Керуючись ст.8,9,19,55,67 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7,139,229,242,250 , 308, 309, п.2 ч.1 ст.315, п.3,4 ч.1 ст.317, 321,322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити , рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року - скасувати . Ухвалити по справі нове судове рішення Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 16 травня 2019 року № 0083515-5207-1502. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) судові витрати в сумі 1921,00 грн (тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів Повне рішення складене та підписане 25.03.2020 року Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.