Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 513/1247/19
від 25.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 513/1247/19 Головуючий в 1 інстанції: Демінська О.І. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Нова Одеса 08 січня 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області на рішення Саратського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, поліцейського батальйону № 1 роти № 1 управління патрульної поліції в Хмельницькій області капрала поліції Гича Едуарда Михайловича, про скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, поліцейського батальйону № 1 роти № 1 управління патрульної поліції в Хмельницькій області капрала поліції Гича Едуарда Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1737863 від 12 листопада 2019 року. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року задоволено адміністративний позов. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивачем здійснено проїзд на заборонний сигнал світлофора, чим порушено ПДР України. Крім того апелянт зазначає, що судом першої інстанції належним чином не досліджено надані суб`єктом владних повноважень докази, якими зафіксовано факт порушення позивачем ПДР України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2019 року інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1737863, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, на суму 425,00 грн. При цьому, в постанові зазначено, що 12 листопада 2019 року в м. Летичів по вулиці Радянській № 28, позивач, керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України. Не погоджуючись з вищевикладеним фактом притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень належним чином не доведено факту вчинення позивачем спірного правопорушення, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1.1. Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно пп. «ґ» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Колегією суддів встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, а саме за наслідком встановлення поліцейськими факту здійснення позивачем проїзду на жовтий сигнал світлофору. В даному випадку, позивач заперечує факт вчинення спірного правопорушення та зазначає, що ним здійснено проїзд перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофору, який дозволяє рух автомобілям. Крім того, позивач зазначає про технічні недоліки складеної постанови у справі про адміністративне правопорушення та про процесуальні порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, допущені поліцейськими. В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення, а як наслідок визнано протиправним та скасовано останнє. Між тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, на виконання вказаного обов`язку та з метою доведення правомірності оскаржуваного рішення суб`єктом владних повноважень надано до суду відеозапис з відеореєстратора поліцейських, з якого вбачається момент проїзду позивача на жовтий сигнал світлофору. В даному випадку, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч. 1.ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Так, з вищевказаних положень вбачається обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. В свою чергу, з метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією досліджено наданий апелянтом відеозапис. В даному випадку, зі вказаного відеозапису вбачається момент проїзду транспортного засобу позивача через перехрестя та подальший процес розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, із зафіксованого моменту проїзду транспортного засобу позивача через перехрестя вбачається, що під час виїзду автомобіля позивача на середину перехрестя, поліцейським, автомобіль яких рухався у перпендикулярному напрямку до напрямку руху позивача, вже горів зелений сигнал світлофора. Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що у момент виїзду автомобіля позивача на перехрестя йому горів жовтий сигнал світлофору, як і поліцейським, які рухались у перпендикулярному напрямку. Крім того, є безпідставними посилання позивача на неможливість здійснення вчасної зупинки його транспортного засобу перед перехрестям у зв`язку зі створенням аварійної ситуації автомобілем, який рухався за ним, так як з наданого відеозапису вбачається, що у момент вчинення спірного правопорушення за автомобілем позивача не їхало інших автомобілів. Також, колегія суддів зазначає, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу, а саме безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення. В даному випадку, колегія суддів вважає, що відповідно до наданого відеозапису, під час проїзду автомобіля позивача через перехрестя поліцейські безумовно могли розрізняти сигнали світлофора, що горіли у напрямку руху позивача на перехресті. Тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем дійсно здійснено проїзд на жовтий сигнал світлофору, а як наслідок скоєно адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому, зазначені позивачем порушення процедури розгляду справи, а також технічні недоліки постанови у справі про адміністративне правопорушення, в частині відсутності назви відеореєстратора на який здійснювався запис порушення, є формальними та жодним чином не спростовують сам факт вчинення позивачем правопорушення. Крім того, колегія суддів вважає оманливими посилання позивача на те, що йому не роз`яснено його прав, а також не надано можливості реалізувати свого права на отримання юридичної допомоги, так як з наданого до суду відеозапису вбачається момент роз`яснення позивачу його прав, а також процес здійснення телефонної розмови позивача з його адвокатом. Внаслідок чого, колегія суддів вважає правомірною оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області - задовольнити. Рішення Саратського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.