Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/10150/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10150/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 25 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат у сумі 193504,69 грн, В С Т А Н О В И В : в серпні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі вищої освіти в сумі 193504,69 грн. Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити позов без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне: 1) позивач не долучив до позовної заяви докази направлення копії позову з додатками відповідачу, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості подати відзив; 2) у представника позивача Комар М.Р. були відсутні повноваження завіряти копії документів, тому подані цим представником документи є неналежними доказами; 3) позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом; 4) ОСОБА_1 подав рапорт на відрахування 22.01.2018, а наказ про його відрахування видано лише 05.03.2018, тому позивач протиправно включив до розрахунку витрат період до видання наказу. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 18 березня 2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №67-КС від 08.08.2016 ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до академії (а.с.15). Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №191 від 15.08.2016 (по стройовій частині) сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 15.08.2016 зараховано до списків особового складу академії та на всі види забезпечення (а.с.16). 15.08.2016, між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Ткачука П . П. та сержантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с.17). Під час підписання вказаного контракту ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) добровільно взяв на себе зобов`язання проходити службу (навчання) у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, зокрема, повинен був сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та свої службові обов`язки, а в разі дострокового розірвання контракту, через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання). 22.01.2018 відповідач подав до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного рапорт про відрахування його з числа курсантів у зв`язку з небажанням продовжувати навчання (а.с.18). Наказом т.в.о. начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №18-КС від 05.03.2018 (по особовому складу) розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України із ОСОБА_1 , відраховано його з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас за пунктом "и" частини шостої з урахуванням вимог частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с.19). Відповідно до наказу т.в.о. начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №55 від 05.03.2018 відповідача з 05.03.2018 виключено зі списків особового складу академії та усіх видів забезпечення, а з котлового - зі сніданку 06.03.2018 та направлено для зарахування на військовий облік Коростенсько-Лугинського ОРВК Житомирської області, разом з тим вказаним наказом зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в навчальному закладі за період з 15.08.2016 до 05.03.2018 в сумі 193504,69 грн (а.с.20). У зв`язку із наявною заборгованістю з відшкодування витрат пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, яка відповідачем не оскаржувалася, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодовано витрати позивача, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оцінюючи доводи учасників справи щодо направлення позивачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без руху, зокрема, у зв`язку з відсутністю доказів надіслання рекомендованим листом із повідомленням примірника позовної заяви з додатками відповідачу. На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви №5619 від 17.09.2019 (а.с.53) разом з доказом надіслання рекомендованим листом із повідомленням примірника позовної заяви з додатками відповідачу - квитанцією Укрпошти про направлення поштового відправлення з рекомендованим повідомленням за трек-номером №7902609338929 (а.с.54). Згідно з копією рекомендованого повідомлення (а.с.209), долученого позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, поштове відправлення з рекомендованим повідомленням за трек-номером №7902609338929 із позначкою «надсилання позову» направлено на адресу відповідача 10.09.2019 та отримано останнім 13.09.2019. Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність направлення копії позову з додатками відповідачу та позбавлення його можливості подати відзив не знайшли свого підтвердження. В свою чергу доводи відзиву на апеляційну скаргу про направлення копії позову з додатками відповідачу підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що у представника позивача Комар М.Р. були відсутні повноваження завіряти копії документів, тому подані цим представником документи є неналежними доказами. Водночас, долучені до позовної заяви копії документів, зокрема, наказів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, рапорту відповідача, довідок та розрахунків коштів за навчання та утримання (а.с.15-26) засвідчені начальником відділу персоналу та стройового підполковником С.Гладенюком та печаткою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; довідка з ЄДРПОУ №76/15 (а.с.13) та витяг з наказу Міністра оборони України від 05.01.2010 №2 (а.с.14) засвідчені тво начальника відділу персоналу та стройового підполковником А.Нечепуренком та печаткою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла висновку про те, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що чинним процесуальним законодавством встановлено місячний строк звернення до суду з позовом про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання. В обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до суду (а.с.56-57), поданої на виконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2019, позивач зазначив про перебування справи №279/2792/18 за позовом прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі з 15.06.2018 до 22.07.2019, у провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області та Житомирського апеляційного суду. Відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2019 у справі №279/2792/18 позов задоволено та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 193504,69 грн витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Постановою Житомирського апеляційного суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2019 року та закрито провадження у справі. Згідно з п.4 ч.1 ст.170 КАС України перебування у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. Таким чином, у період перебування справи №279/2792/18 у провадженні судів загальної юрисдикції позивач був позбавлений можливості одночасно звернутися до адміністративного суду. Зважаючи на підстави закриття провадження у справі №279/2792/18 та на те, що у період з 15.06.2018 до 22.07.2019 позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав перебував у провадженні суду цивільної юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про те, що початок перебігу місячного строку звернення до суду слід відраховувати з дня закриття провадження у цивільній справі, тобто, з 22.07.2019. Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Згідно зі штампом поштового відділення на конверті, в якому позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного надійшов до Житомирського окружного адміністративного суду (а.с.46) позивач подав позовну заяву 21.08.2019, тобто в межах місячного строку звернення до суду після закриття провадження у цивільній справі №279/2792/18. З урахуванням наведеного та зважаючи на період перебування справи №279/2792/18 у провадженні судів загальної юрисдикції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для його поновлення. Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у закладі вищої освіти, колегія судді виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XII передбачено обов`язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно з Порядком "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати). Відповідно до п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Згідно з п.4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Як встановлено судом першої інстанції, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії в сумі 193504,69 грн (а.с.27). Відповідно до п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Згідно з п. 8 Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони. Обов`язок щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, передбачений законодавством та закріплений у контракті проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. При цьому курсанти, які навчаються в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними). Колегія суддів враховує, що згідно з контрактом між Академією та ОСОБА_1 останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), а тому відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання за контрактом та законом. Незважаючи на це, на даний час відповідач не відшкодував Академії в повному обсязі кошти, які витрачені на його утримання, що підтвержується довідкою від 16.08.2019 №892 (а.с.27). Доводи апеляційної скарги про включення періоду з 22.01.2018 по 05.03.2018 до розрахунку витрат суд вважає необґрунтованими, оскільки подання рапорту не має правовим наслідком виключення курсанта з усіх видів забезпечення, а відповідний наказ видано 05.03.2018. Доводи апеляційної скарги щодо розрахунку суми заборгованості станом на 16.08.2019, тобто за 2019 рік, є безпідставними, оскільки витрати у сумі 193504,69 грн розраховані за період з вересня 2016 року по березень 2018 року, що підтверджується розрахунком на утримання коштів за навчання від 05.03.2018 (а.с.22-24), розрахунком вартості комунальних послуг (а.с.26) та довідкою-розрахунком від 05.03.2018 №1061 (а.с.21). Водночас, сума заборгованості, визначена в довідці від 16.08.2019 №892 (а.с.27), свідчить про те, що розрахована 05.03.2018 заборгованість витрат у сумі 193504,69 грн станом на 16.08.2019 відповідачем не погашена. Крім того, відповідач самостійно визнав свій обов`язок, про що свідчить відповідний запис у рапорті відповідача від 22.01.2018 (а.с.18) та власноручний підпис на довідці-розрахунку від 05.03.2018 №1061 (а.с.21). Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду доказів на спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 25 березня 2020 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.