Постанова 4813 № 520/153/18-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1246/20 Номер справи місцевого суду: 520/153/18-ц Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.03.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - Громіка Р.Д., суддів - Дрішлюка А.І., Черевка П.М., за участю секретаря - Фабіжевської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АРС-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АРС-Капітал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позов обґрунтовано тим, що у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав належним чином, заборгованість не погасив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість, яку в добровільному порядку сплачувати не бажає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути суму заборгованості з відповідача. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРС-КАПІТАЛ» заборгованість в сумі - 755 964 гривні 94 копійки, яка складається з: 652 250 гривень 55 копійок - заборгованість за позикою; 78 270 гривень 05 копійок - заборгованість за відсотками; 25 444 гривні 35 копійок - пеня нарахована відповідно до умов договору позики №2017/08/09. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРС-КАПІТАЛ» суму сплаченого судового збору у розмірі - 11 339 гривень 48 копійок. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 жодних договорів позики або договорів кредиту не укладав та не підписував. 10 березня 2020 року до Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Запорожець А.І. надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що ОСОБА_1 бажає особисто приймати участь у розгляді апеляційної скарги, однак на даний час перебуває у закордонному рейсі. 11 березня 2020 року до Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Запорожець А.І. надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, вона перебуває на лікарняному. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Підстави, які вказані у заяві про відкладення розгляду справи, визнані судом апеляційної інстанції неповажними, оскільки жодного належного і допустимого доказу звернення до закладів охорони здоров`я не надано, а тому судова колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Явка скаржника та представника скаржника не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Більш того, скаржником не надано жодного доказу розірвання угоди про надання правової допомоги з адвокатом Тішином Д.Н., а тому, фактично, його інтереси у справі представляють два адвокати: Тішин Д.Н. та Запорожець А.І . Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини. 09 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРС-КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №2017/08/09. Відповідно до п.1.1 договору позики позивач передав, а відповідач прийняв у власність грошові кошти у розмірі 617 581,37 грн, що еквівалентно 24 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату видачі. У Договорі зазначено, що якщо на день повернення суми позики, її частини або процентів за користування позикою офіційний курс НБУ долара США щодо гривні збільшиться, то сума позики та процентів у гривні, які підлягають сплаті, визначаються з урахуванням зміни зазначеного курсу за формулою, наведеною в п.1.1 Договору позики. Днем повернення позики вважається 09 лютого 2018 року (п.4.1 Договору позики). Позика повертається в повному розмірі в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця (п.4.2 Договору позики). У відповідності до п.2.3 Договору позики розмір процентів за користування позикою становить 4% місячних (48% річних). Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування позикою. Проценти за Договором позики визначаються у графіку погашення позики (Додаток №1 до Договору позики) за кожний фактичний строк користування позикою і починаються з наступного дня отримання Позичальником суми позики, а припиняються з остаточним її погашенням (п.2.4 Договору позики). Згідно з Додатком №1 до Договору позики встановлено періодичність та розміри платежів Позичальника з повернення позики та сплати процентів (щомісячно), де також зазначено, що всі платежі здійснюються з урахуванням зміни курсу, відповідно до п.1.1 Договору позики та можуть бути збільшені. Додатком №1 встановлено, що проценти в розмірі 24 703,25 грн. (з урахуванням зміни курсу) мають сплачуватись 09 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2017 по лютий 2018. Платіжним дорученням №41 від 09.08.2017р. підтверджується перерахування позивачем зі свого рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Авангард» (код банку 380946), суми позики відповідачу в розмірі 617 581,37 грн. на рахунок останнього № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «Південний». Згідно з п.5.4 Договору позики Позичальник зобов`язується повернути суму позики, сплачувати проценти за користування позикою в строки та у розмірі, передбачені Договором позики та сплатити штрафні санкції у разі порушення умов цього Договору. Пунктом 4.5 Договору позики, зокрема, встановлено, що у разі порушення Позичальником Графіку погашення позики Позикодавець має право вимагати від Позичальника дострокового погашення заборгованості за позикою, включаючи заборгованість за процентами за користування позикою та штрафними санкціями, а Позичальник повинен достроково повернути наявну заборгованість за позикою, сплатити проценти за її користування та штрафні санкції, на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту відповідної письмової вимоги Позикодавця. Позичальником порушено умови Договору позики, зокрема щодо вчасної сплати процентів за користування позикою, а саме не сплачені проценти, які мали бути сплаченими станом на 09 жовтня 2017 року, 09 листопада 2017 року та на 09 грудня 2017 року. У зв`язку з цим позивач звертався 06 грудня 2017 року до відповідача з вимогою про дострокове погашення суми заборгованості (включно з позикою) за Договором позики, однак станом на 13.12.2017 року заборгованість залишається не погашеною. Пунктом 6.1 Договору позики встановлено, що якщо Позичальник своєчасно не сплатив проценти за користування грошовими коштами або своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 1% від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення з дати виникнення простроченої заборгованості по дату погашення простроченої заборгованості. Станом на 13 грудня 2017 року Позичальником не повернено позику в повному обсязі, а також наявна заборгованість за процентами, а саме (враховуючи п.1.1, п.6.1 Договору позики, та курс гривні до долару США на 13.12.2017 року, 100 грн. = 2717.7106 доларів США): 652 250,55 грн. - заборгованість за позикою; 78 270,05 грн. - заборгованість за процентами (із яких 26 090,02 грн. мали бути сплаченими 09.10.2017 року; 26 090,02 грн. мали бути сплаченими 09.11.2017 року; 26 090,02 грн. мали бути сплаченими 09.12.2017 року); 25 444,35 грн. - заборгованість за пенею (із яких 16 057,11 грн. - пеня за несплату чергових процентів, які мали бути сплаченими 09.10.2017 року; 8399,11 грн.- пеня за несплату чергових процентів, які мали бути сплаченими 09.11.2017 року; 988,13 грн. - пеня за несплату чергових процентів, які мали бути сплаченими 09.12.2017); всього: 755 964, 94 грн.. Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРС-КАПІТАЛ» у судовому засіданні підтримала позовну заяву і звернула увагу суду на те, що розписка від 18 вересня 2017 року та угода про розірвання договору позики №2017/08/18 не може слугувати підтвердженням виконання умов договору, оскільки грошові кошти не були перераховані в безготівковій формі на рахунок позичальника. Суд першої інстанції правильно не прийняв до увагу надану до суду представником відповідача Угоду про розірвання Договору позики №2017/08/18 від 18.09.2017 року та розписку від 18.09.2017 року, оскільки виходячи зі змісту наданої Угоди та розписки, у цих документах вказується про розірвання договору позики за №2017/08/18 від 18.08.2017р., а позов пред`явлено про стягнення грошових коштів за договором позики за № 2017/08/09 від 09.08.2017 року. Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Враховуюче вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вмотивованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними. Крім того колегія суддів звертає увагу, що стороною відповідача не було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, що унеможливлює встановити факт підпису договорів саме ОСОБА_1 . Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують наведені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи. Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 23 березня 2020 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: А.І. Дрішлюк П.М. Черевко