Постанова 4822 № 725/6064/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2020 року м. Чернівці справа № 725/6064/19 провадження 822/336/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І. суддів Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю. секретаря: Чубрей І.І. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2019 року головуючий в суді першої інстанції суддя Стоцька Л.А. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу в них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач займається підприємницькою діяльністю, матеріально забезпечений, однак допомоги на утримання сина не надає. Також вказує на своє важке матеріальне становище. Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно до його повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2218 гривень щомісячно, починаючи з 01 листопада 2019 року і до повноліття дитини. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням майнового стану відповідача, з урахуванням обов`язку обох батьків утримувати дитину, доцільно визначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 2218 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього на користь позивачки на утримання сина в розмірі 4000 гривень щомісячно. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів є необґрунтованим. Судом першої інстанції не було надано належної оцінки факту проживання дитини з матір`ю, яка займається його вихованням, утриманням, розвитком тощо, несе додаткові витрати на утримання дитини. Визначений судом першої інстанції розмір аліментів є недостатнім для забезпечення нормального розвитку дитини.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 вересня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. За час шлюбу в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Відповідач ОСОБА_2 записаний як батько в свідоцтві про народження дитини, запис про батьківство не оспорював. ОСОБА_2 є суб`єктом підприємницької діяльності, отримує доходи та є орендарем нежитлового приміщення, загальною площею 281,80 кв.м., яке знаходиться на АДРЕСА_1 (а.с.14-17) Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Так, відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частини 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з частин 1, 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Згідно з частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 3 листопада 2018 року, № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 грудня - 1779 гривень, на дітей віком від 6 до 18 років -2218 гривень. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 зобов`язаний утримувати сина ОСОБА_1 , а тому з нього на користь позивачки підлягають стягненню аліменти. Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не правильно визначив розмір аліментів на утримання дитини, виходячи з такого. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції правильно встановив та врахував обставини, визначені в статті 182 СК України, прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини, а також ту обставину, що дитина проживає разом із позивачкою, що тягне за собою більше витрат, а тому призначення аліментів у розмірі 2218 гривень не порушить принцип рівності батьків у виконанні обов`язку щодо утримання дітей. Також слід зазначити що вказана сума становить прожитковий мінімум, встановлений в державі для дитини відповідного віку і буде відповідати інтересам забезпечення дитини. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм надано належної оцінки та вони не спростовують висновків суду першої інстанції. Будь-яких доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І.Кулянда Судді: О.О.Одинак Н.Ю.Половінкіна