LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4810428/10794/18

від 18.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» залишити без задоволення.

Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С. Доповідач -Карташов О.Ю. Справа № 428/10794/18 Провадження № 22-ц/810/20/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2020 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах: головуючий суддя Карташов О.Ю. судді Дронська І.О., Гаврилюк В.К. за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» третя особа - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 листопада 2019 року, ухваленого у складі судді Посохова І.С., в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», третя особа Голова Правління Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» Бугайов Леонід Сергійович про визнання противоправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, - ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про визнання протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, третя особа - Голова Правління Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» Бугайов Леонід Сергійович. В обґрунтування позову зазначено, що він працює в ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на посаді начальника відділу загально-правової роботи юридичного департаменту з 01.01.2005 року (наказ № ПР.4К від 04.01.2005). У квітні 2018 року директором юридичного департаменту Старченко Я.Г. позивачу було запропоновано, у зв`язку з досягненням пенсіонного віку та отриманням пенсії, написати добровільно заяву та звільнити зайняту посаду начальника відділу. За словами ОСОБА_3 на цю посаду претендує ОСОБА_4 , яка не задовго до цього була прийнята на роботу на посаду провідного юрисконсульта відділу загально-правової роботи. ОСОБА_4 молода, перспективна працівниця і заслуговує очолити юридичний відділ. У разі, якщо він буде не згоден добровільно залишити посаду, директором будуть здійснені всі заходи, щоб його звільнити за порушення трудової дисципліни. З травня 2018 року ОСОБА_3 не став його запрошувати до себе в кабінет на проведення щоденних нарад, де керівники відділів юридичного департаменту щоденно отримували необхідну інформацію та матеріали для виконання покладених завдань та обов`язків. 10 липня 2018 року за вказівкою ОСОБА_3 його персональний комп`ютер, за яким він працює, було відключено від доступу до внутрішнього сайту підприємства, на якому розміщуються організаційно-розпорядчі документи ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот». Комп`ютер також було відключено від доступу до електронної законодавчої бази «ЛИГА-ЗАКОН» та від доступу до мережі Інтернет, у зв`язку з чим він втратив можливість контролювати розроблені на підприємстві організаційно-розпорядчі документи, на відповідність їх діючому законодавству України. За липень місяць, уперше за весь час праці позивача на підприємстві, за вказівкою директора департаменту ОСОБА_3 , йому не була нарахована щомісячна премія за результати роботи. 09 серпня 2018 року заступником директора юридичного департаменту Толокольніковим С.В. було складено Акти про відсутність позивача на робочому місці, у робочий час без поважної причини. Згідно з Актом б/н позивач начебто був відсутній 08 серпня 2018 року в проміжок часу з 12-23 до 13-00 та з 14-52 до15-48. Згідно з Актом 2 позивач начебто був відсутній 09 серпня 2018 року з 09-45 до 10-40. Свідками відсутності позивача, згідно з Актами були провідний юрисконсульт ОСОБА_4 та провідний юрисконсульт ОСОБА_5 . При підписанні позивачем Актів у своєму поясненні, доданому до складених Актів, було зауважено, що у визначений в Актах проміжок часу він знаходився на роботі на підприємстві, в корпусі адміністративної будівлі управління підприємства, виконував свої посадові обов`язки. У цей час позивач спілкувався з працівниками підприємства, надавав правову допомогу працівникам та громадським організаціям підприємства, відносив почтову кореспонденцію до канцелярії на відправку, про що все це можуть підтвердити свідки. В поясненні позивачем було зауважено, що в Актах чітко не вказано місцезнаходження робочого місця позивача, на якому було начебто зафіксована його відсутність, що це є стіл з комп`ютером, конкретна кімната, кабінет, будівля підприємства, або ще щось інше. Також позивачем було зауважено, що викладені факти в Актах не відповідають дійсності, а самі Акти були складені з порушенням законодавства України, незаконно та не обґрунтовано з таких підстав. Стосовно Акту б/н позивач вважає, що якщо він начебто був відсутній 08 серпня 2018 року в проміжок часу з 12-23 до 13-00 та з 14-52 до 15-48, тоді чому цей факт не зафіксовано в цей же день, а сам Акт складено наступним днем. 08 серпня 2018 року він працював повний робочий день, знаходився на роботі з 08-00 до 17-00. Що заважало ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 скласти Акт в цей день та з`ясувати всі питання, з тексту Акту незрозуміло. Якщо позивача потрібно було терміново знайти, ні що не заважало передзвонити на його мобільний телефон та дізнатися де він. Стосовно ОСОБА_7 2, позивач зазначає, що в Акті вказано про його відсутність 09 серпня 2018 року з 09-45 до 10-40, що підтверджує провідний юрисконсульт ОСОБА_5 , але в приписі до Акту ОСОБА_5 вказала, що вона сама була відсутня на роботі у визначений час, знаходилась в цей час у лікарні (відпрошувалась у нього як безпосереднього керівника), і може тільки підтвердити його відсутність в кабінеті № 310 адміністративної будівлі управління підприємства у період з 10-30 до 10-40. Позивач вважає, що Акти складені з мотивів особистої неприязні це шантаж спонукати його звільнитися із займаної посади. 14 серпня 2018 року заступник директора юридичного департаменту Толокольніков С.В. в усній формі запропонував позивачу повторно надати пояснення стосовно складених ним Актів з тих мотивів, що надані ним 09.08.2018 року пояснення не влаштовує керівництво департаменту. Позивачем була надана копія пояснення від 09.08.2018 року та запропоновано розписатися в отриманні на його примірнику пояснення. ОСОБА_6 відмовився розписуватися та отримати копію пояснення, про що ним був складений Акт про відмову прийняти пояснення. 15 серпня 2018 року заступник директора юридичного департаменту Толокольніков С.В. повідомив його, що згідно з наказом ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» № 621 від 14.08.2018 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Згідно з наказом дисциплінарне стягнення накладено за відсутність на робочому місці у робочий час без поважної причини в проміжок часу з 12-23 до 13-00 та з 14-52 до 15-48 - 08 серпня 2018 року, а також в проміжок часу з 09-45 до 10-40 - 09 серпня 2018 року, що на думку відповідача є порушенням п. 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємства. З наказом № 621 від 14.08.2018 року позивач не погоджується, вважає, що наказ винесений з особистих мотивів керівництва ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував всі свої посадові обов`язки, визначені Посадовою інструкцією. Крім того, позивач вважає, що наказ підлягає скасуванню, оскільки його винесено всупереч вимогам трудового законодавства України. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду і просив: визнати наказ ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» № 621 від 14.08.2018 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до нього за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку неправомірним та скасувати. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про визнання протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення, третя особа-Голова Правління Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» Бугайов Леонід Сергійович, задоволено. Наказ Голови Правління Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» Бугайова Л.С. № 621 від 14.08.2018 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» визнано неправомірним та скасовано. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що в діях позивача не вбачається порушень ним трудових обов`язків, його відсутність на робочому місці 08.08.2018 року у період часу з 12-23 год. до 13-00 год., з 14-52 год. до 15-48 год. та 09.08.2018 року у період часу з 09-15 год. до 10-40 год. викликана виробничою необхідністю. Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки винесений безпідставно. Не погодившись з вказаним рішенням, ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.11.2019 року у справі № 428/10794/18 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було підтверджено доказами, що 08.08.2018 р. у період часу з 12:23 до 13:00 та з 14:52 до 15:48 він виконував посадові обов`язки і перебував в адміністративній будівлі, позивач був відсутній на роботі у вищевказаний час без поважних причин. У судовому засіданні ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судове засідання представник ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» та третя особа ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», Управління підприємства, Юридичний департамент, відділ загально-правової роботи на посаді начальника відділу з 01.01.2005 року (наказ № ПР.4К від 04.01.2005) станом на день накладення дисциплінарного стягнення. Згідно з копією акту б/н від 09.08.2018 про відсутність працівника на робочому місці, складеного: заступником директора юридичного департаменту Толокольніковим С.В., провідним юрисконсультом відділу загально-правової роботи юридичного департаменту Ткаченко О.В., Юридичного департаменту ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», цей акт складено про те, що 08.08.2018 року начальник відділу загально-правової роботи юридичного департаменту ОСОБА_8 Петро ОСОБА_9 був відсутній на своєму робочому місці з 12-23 год. по 13-00 год. та з 14-52 год. по 15-48 год. без поважних причин. Згідно з копією акту № 2 від 09.08.2018 про відсутність працівника на робочому місці, складеного: заступником директора юридичного департаменту Толокольніковим С.В., провідним юрисконсультом відділу загально-правової роботи юридичного департаменту Селіховою Г.А., Юридичного департаменту ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», цей акт складено про те, що 09.08.2018 року начальник відділу загально-правової роботи юридичного департаменту ОСОБА_1 був відсутній на своєму робочому місці у період з 09-15 год. по 10-40 год. без поважних причин. Згідно з копією наказу ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» № 621 від 14.08.2018 «Про застосування дисциплінарного стягнення» підписаного головою правління ОСОБА_2 , за порушення п. 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємства, яке виразилось у відсутності на робочому місці в робочий час без поважної причини начальнику відділу загально-правової роботи юридичного департаменту управління підприємства ОСОБА_1 оголошено догану. Згідно з пунктом 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», час початку та закінчення роботи та перерви для відпочинку і харчування встановлюється наказом по підприємству на підставі діючого законодавства і по узгодженню з профспілкою. Згідно з наказом ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» «Про режим праці» № 790 від 01.08.2017, з 01.08.2017 року зберегти без змін діючий на підприємстві режим роботи, окрім підрозділів, перерахованих в п. 2 даного наказу: денного персоналу при п`ятиденному 40-годинному робочому тижні: понеділок-четвер (8,2 г.) з 8 г. до 17 г., перерва з 13 г. до 13 г. 48 хв.; п`ятниця (7,2 г.) з 8 г. до 16 г., перерва з 13 г. до 13 г. 48 хв. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом із тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Водночас правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне. Робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв`язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання робочої сили працівників. Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків. Відповідно до п. 2 розділу 1 Посадової інструкції начальника відділу загально-правової роботи, юридичного департаменту, робочим місцем працівника визначено, відділ загально-правової роботи, юридичного департаменту, ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот». Згідно штатного розкладу, загальна численність юридичного департаменту складає 10 працівників із них 4 працівника працюють у відділі загально правової роботи. Працівники відділу загально-правової роботи, розташовані у кабінетах №309, №310 та №313 в корпусі № НОМЕР_1 адміністративної споруди управління ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот». Засоби для копіювання документів, що необхідно для роботи, розташовані в кабінеті №311 адміністративної споруди. Відповідно до розділів Посадової інструкції начальника відділу загально-правової роботи, юридичного департаменту, керівник відділу: -Забезпечує виконання рішення нарад, наказів і розпоряджень по підприємству, юридичному департаменті й інших рішень керівництва в межах своєї компетенції (п.8.р.2.). -Бере участь у розробці документів правового характеру, надає правову допомогу структурним підрозділам, громадським організаціям підприємства (п.23.р.2.). -Представляє відповідно до доручення підприємство в судових, правоохоронних органах, органах влади, керування й в інших органах, підприємствах, установах, організаціях(п. 1 .р.З.). -Запитує й одержує від керівників і посадових осіб підприємства всю необхідну інформацію, документи, довідки, розрахунки, включаючи копії документів, необхідні для підготовки листів, відповідей на запити й виконання інших, передбачених посадовою інструкцією функцій (п.2.р.З.). - Начальник відділу здійснює службовий, функціональний і інформаційний взаємозв`язок у вигляді особистих зустрічей, по телефону або в письмовій формі: (п.1 .р.7.) 1)з керівниками, професіоналами, фахівцями підприємства - з питань, надання інформації, документів, розрахунків, сум збитків, втрат, інших сум, пояснень про існування й розмір обов`язків і прав підприємства; 2)із працівниками бухгалтерії підприємства - з питань, надання інформації й документів, а так само розрахунків сум вимоги (збитків), необхідних для підготовки правових висновків, позовних заяв, претензій; 3)із працівниками підприємства - з питань, що стосуються правового захисту майнових і немайнових прав і інтересів підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 як начальника відділу загально-правової роботи має фіксоване робоче місце, але виконання ним службових обов`язків потребує й перебування поза робочим місцем. Із доказів у справі, які оцінено за вимогами допустимості, належності, достатності та взаємного зв`язку, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що 08.08.2018 року у період часу з 12-23 год. до 13-00 год., з 14-52 год. до 15-48 год. та 09.08.2018 року у період часу з 09-15 год. до 10-40 год. ОСОБА_1 виконував трудові обов`язки поза робочим місцем, погоджував питання, що стосуються правового захисту майнових і немайнових прав і інтересів підприємства. Доводи апеляційної скарги про те, що поважність причин відсутності позивача на робочому місці не обумовлена виконанням ним службових обов`язків, спростовуються змістом посадових повноважень начальника відділу загально-правової роботи, та виплатою позивачу заробітної плати за серпень 2018 року за відпрацьований період у повному обсязі, тобто без вирахування періодів часу, які зазначені в актах перевірки. Крім того, колегія суддів зауважує, що законодавством не визначено порядку фіксації роботодавцем чи іншими органами відсутності працівника на робочому місці. Саме тому, будь-який акт чи службова записка вважатимуться такими, що не мають офіційного характеру. Факти, що викладені у відповідному акті чи доповідній записці повинні підтверджуватися також іншими доказами. Фіксування факту відсутності працівника на робочому місці - акт, складений безпосереднім керівником працівника і рапорт (доповідна записка) керівнику установи чи підприємства. Акт має підтверджуватись підписами не менше, як трьох осіб і містити в собі фіксацію часу протягом якого працівник був відсутній. З наявних в матеріалах актів слідує, що акти підписані двома особами, а саме, акт б/н підписаний ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , акт № 2 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , при цьому, остання зазначила, що може підтвердити відсутність ОСОБА_1 тільки з 10 год. Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Оскільки, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно ст. 375 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» залишити без задоволення. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 23 березня 2020 року. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»