Ухвала КГС ВС № 910/20186/15

УХВАЛА 23 березня 2020 року м. Київ Справа № 910/20186/15 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 (суддя Морозов С. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 (головуючий суддя Разіна Т. І., судді Тарасенко К. В., Яковлєв М. Л.) у справі № 910/20186/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Національний банк України і 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» і 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» про стягнення 572 504 337,83 грн ВСТАНОВИВ: 21.05.2019 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020, позовні вимоги задоволено частково. 19.02.2020 скаржник подав через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 910/20186/15. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.03.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В.- головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Могил С. К. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. За змістом пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі скаржник зазначив, що підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, проте не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), що порушує пункт 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Викладені у касаційній скарзі доводи, зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу ТОВ «Український фінансовий альянс» необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 910/20186/15 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Случ