Ухвала КГС ВС № 905/1845/17

УХВАЛА 24 березня 2020 року м. Київ справа № 905/1845/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Дроботової Т.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" та Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут "Стройремпроект" про зобовязання усунути недоліки у роботі, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" до Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" про стягнення 1 009 715,05 грн, ВСТАНОВИВ: 19.03.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 (повний текст складено 24.02.2020) у справі № 905/1845/17, подана 12.03.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Проте зміст касаційної скарги хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі № 3-42гс12, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 29.03.2018 у справі № 910/7545/16, від 24.04.2018 у справі № 911/830/17 та від 29.05.2018 у справі № 910/30902/15, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення підстав на яких подається касаційна скарга. Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 905/1845/17 залишити без руху до 24.04.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Дроботова