Постанова 4876 № 904/7552/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.03.2020 року м.Дніпро Справа № 904/7552/16 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є., секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засновника товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАМАН ЛТД" ОСОБА_1 на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 (повний текст постанови складено 16.12.2019, головуючий суддя Владимиренко І.В., судді Суховаров А.В., Первушин Ю.Ю.) у справі за заявою фізичної особи - підприємця Мовчана Михайла Васильовича, м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД", м. Павлоград, Дніпропетровська область про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст постанови суду першої інстанції Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 у даній справі товариство з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців. Ліквідатором ТОВ "Заман ЛТД" призначено арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича. Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що пропозицій відносно санації боржника до суду не надійшло, підприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність та не представляється можливим поновити господарську діяльність, боржник неспроможній відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Оцінюючи повноту наданих відомостей про діяльність арбітражних керуючих, враховуючи освіту, рівень кваліфікації арбітражних керуючих, досвід та показники роботи у попередніх справах, наявність у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки, господарський суд дійшов до висновку про призначення ліквідатором ТОВ «Заман ЛТД» арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із згаданою постановою, засновник товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАМАН ЛТД" ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду. Скаржник зазначає, що за підсумками аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, який було проведено більш двох років тому підприємство дійсно мало ознаки платоспроможності, але станом на теперішній час є підстави вважати, що боржник буде звільнений від обов`язку погашати кредиторську заборгованість перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (після правонаступництва ТОВ "Фінансова компанія "Форінт") підприємство стане більш цікавим для інвесторів, що дозволить ввести процедуру санації. Кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнані та обґрунтовані рішеннями господарського суду від 25.07.2014 у справі №904/488/14 та від 03.09.2015 по справі №904/5805/15. Заявник апеляційної скарги стверджує, що нею були подані заяви про перегляд зазначених рішень за нововиявленими обставинами. Як свідчать матеріали справи, матеріали інвентаризації, фінансовий аналіз, оцінка майна банкрута була проведена розпорядником майна Струць М.П., який був зацікавленою особою, не виконував повноваження у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 2.2 Доводи інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить за підсумками розгляду апеляційної скарги винести законне та обґрунтоване рішення на розсуд суду. Арбітражний керуючий Усачов О.М. зазначає, що станом на дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом у розпорядника майна була відсутня можливість провести повторний аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, у зв`язку з тим, що з боку керівника боржника не передані розпоряднику майна Усачеву О.М. бухгалтерські та інші документи підприємства відповідно до наданого останнім запиту. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" у наданих поясненнях на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову господарського суду залишити без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" посилається на те, що 16.01.2020 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ЗАМАН ЛТД" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 27.05.2014 у справі №904/488/14. 12.12.2019 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЗАМАН ЛТД" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 03.09.2019 у справі №904/5805/15. Заявник погоджується із висновком суду першої інстанції, що можливість продовження строку процедури розпорядження майном боржника належить лише до компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів відповідно до вимог ст.ст.48,49 Кодексу України з процедур банкрутства. Розпорядником майна не надано відповідно рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів щодо продовження процедури розпорядження майном боржника, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для продовження процедури розпорядження майном. На думку товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", апеляційна скарга має очевидно штучний характер та подана з метою подальшого створення перешкоди діям ліквідатора банкрута в частині прийняття у своє відання майна боржника, забезпечення його збереження, проведення належної інвентаризації основних та оборотних засобів банкрута з метою визначення їх початкової вартості та подальшої реалізації для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів. Іншими учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано. Відповідно до приписів частини третьої ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. ІІІ. Апеляційне провадження 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу передачі судового справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Березкіна О.В. Розпорядженням керівника апарату суду від 20.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Коваль Л.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 03.03.2020. 03.03.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2020. 17.03.2020 у судове засідання з`явилися представники товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" та фізичної особи-підприємця Мовчана М.В., які надали відповідні пояснення. Інші учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник скаржника у поданому клопотанні просить розгляд справи відкласти у зв`язку з карантинними заходами, вжитими постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №

211. Згідно довідки головного спеціаліста відділу документообігу та контролю (канцелярія) від 17.03.2020 №06-21/125/20 зазначене вище клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису. Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Частиною 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Відповідно до ч.2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Згідно ч.4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Приймаючи до уваги, що клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи не засвідчено електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", тобто подано без додержання вимог ч.2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів залишає наведене клопотання без розгляду. Щодо клопотання представника фізичної особи - підприємця Мовчана М.В. про відкладення розгляду справи, колегія суддів враховує таке. Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи. При цьому, колегія суддів враховує, що ч.3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Строк розгляду даної апеляційної скарги збігає 20.03.2020, клопотання про відкладення розгляду справи подано представником фізичної особи - підприємця Мовчана М.В. 17.03.2020, тобто за три дні до закінчення процесуального строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги. У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. 17.03.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Ухвалою господарського суду від 21.09.2016 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД"; визнано грошові вимоги фізичної особи - підприємця Мовчана Михайла Васильовича в сумі 2 826 389,30 грн. та 13 780,00 грн. - витрати на оплату судового збору за подання заяви у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів; заяву арбітражного керуючого Плющової Н.О. про відмову від участі у справі задоволено; кандидатури арбітражного керуючого Плющової Н.О., арбітражного керуючого Вербицького О.В. відхилено; розпорядником майна призначено Струць Миколу Петровича. Ухвалою господарського суду від 14.12.2016 визнано грошові вимоги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у сумі 2 756,00 грн.(1 черга задоволення); 45 329,48 грн. (4 черга задоволення); 527 045,90 грн. (6 черга задоволення); визнано додаткові грошові вимоги ФОП Мовчан М.В. у сумі 2 756,00 грн. (1 черга задоволення); 4 340 525,70 грн. (4 черга задоволення). Затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Заман ЛТД" з вимогами наступних кредиторів: ФОП Мовчан М.В. у сумі 16 536,00 грн. (1 черга задоволення); 7 166 915,00 грн. (4 черга задоволення) з урахуванням визнаних грошових вимог ухвалою господарського суду від 21.09.2016; ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у сумі 2 756,00 грн. (1 черга задоволення); 45 329,48 грн. (4 черга задоволення); 527 045,90 грн. (6 черга задоволення). Окремо внесено грошові вимоги забезпечені заставою - ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 3 586 674,20 грн. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про рухоме та нерухоме майно боржника, яке є предметом застави. До місцевого господарського суду надійшли клопотання розпорядника майна №904/7552/16-13/01/17-1 від 13.02.2017 про визнання ТОВ "Заман ЛТД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Заман ЛТД" № б/н від 12.04.2019 про визнання ТОВ "Заман ЛТД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТОВ "Заман ЛТД" арбітражного керуючого Струць М.П. 3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці. Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019, визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII з наступними змінами; постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 №2344-XII. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ч.2 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Частиною п`ятою ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів. Відповідно до ч. 6 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: 1) обрання голови комітету; 2) скликання зборів кредиторів; 3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; 5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; 6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; 7) інші питання, передбачені цим Кодексом. За приписами ч.2 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства, до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом. Отже, можливість продовження строку процедури розпорядження майном боржника належить лише до компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів відповідно до вимог ст.ст.48,49 Кодексу України з процедур банкрутства. Розпорядником майна не надано відповідно рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів рішення про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом, а тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для продовження процедури розпорядження майном боржника. За ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Згідно ч.4 ст.205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Відповідно до положень ч.1 ст.209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб`єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб`єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним. З наявного в матеріалах справи звіту про аналіз фінансово - господарської діяльності ТОВ "Заман ЛТД" вбачається, що основні засоби товариства зношені більше ніж на 50 %, протягом періоду, що досліджувався, товариство збільшило вартість незавершених капітальних інвестицій на 4 577,0 тис. грн.; коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності свідчить про те, що товариство нездатне відповісти по своїх зобов`язаннях; частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі у відсотках має незадовільний результат та вказує на те, що товариство не має змоги і проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває в стані неплатоспроможної; коефіцієнт фінансової автономії на звітну дату становить менше значення. Це означає, що функціонування товариства повністю залежить від залучення позикових коштів. З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що фінансовий стан товариства є незадовільним, оскільки більшість економічних показників та коефіцієнтів, що характеризують ліквідність та фінансову стійкість товариства, нижче нормативних значень. Зокрема чітко видно залежність товариства від позикових коштів, оскільки власних оборотних коштів недостатньо для погашення своїх зовнішніх зобов`язань. Отже, за результатами аналізу можна стверджувати, що товариство є нестійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває в стані неплатоспроможності. Разом з тим, з огляду на зручне розташування з точки зору логістики та позитивний інвестиційний клімат в м. Павлоград для розвитку готельно-ресторанного бізнесу, можна стверджувати, що готель "Заман" має хороші перспективи в своїй галузі та є інвестиційно привабливим. В ході проведеного аналізу на предмет наявності (відсутності) ознак фіктивного, навмисного або прихованого банкрутства товариства, за результатами отриманих показників та коефіцієнтів було встановлено, наступне: коефіцієнт покриття близький до нуля при нульовій рентабельності - це свідчить про відсутність ознак фіктивного банкрутства товариства; показники забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами "відношення суми активів боржника до суми його зобов`язань), забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами (відношення оборотних активів до суми зобов`язань боржника) та розмір чистих активів (різниця між сумою активів підприємства та його зобов`язань) - різко погіршилися протягом періоду, який аналізується відбулись критичні змінипоказників, за рахунок вкладення залученого капіталу в капітальні інвестиції. З наданих пояснень відомо, що такі вкладення здійснювались з метою реконструкції і модернізації готелю, задля збільшення первісно очікуваних майбутніх економічних вигод. З огляду на такі пояснення, можна стверджувати, що ознаки доведення до банкрутства відсутні; оскільки за період провадження у справі про банкрутство не було встановлено, що боржником були подані недостовірні відомості про майно в фінансовій звітності або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище, то ознаки приховування банкрутства не мають місця. За повідомленням розпорядника майна пропозиції потенційних інвесторів про фінансове оздоровлення ТОВ "Заман ЛТД" не надходили. Частиною 8 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Частиною 2 статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено обов`язок зборів кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном боржника прийняти рішення про подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. З протоколу № 1 зборів кредиторів ТОВ "ЗАМАН ЛТД" від 26.12.2016 вбачається, що зборами кредиторів прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі ФО Мовчан М.В. та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Згідно протоколу №1КК засідання комітету кредиторів ТОВ "ЗАМАН ЛТД" прийнято рішення визнати боржника банкрутом та подати до господарського суду клопотання про відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, а також запропонувати господарському суду призначити ліквідатором арбітражного керуючого Струць М.П. Відповідно до протоколу №2 зборів кредиторів ТОВ "ЗАМАН ЛТД" від 11.01.2019 було прийнято рішення, зокрема, визнати боржника банкрутом та подати до господарського суду клопотання про відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, а також запропонувати господарському суду призначити ліквідатором арбітражного керуючого Струць М.П. Зазначені рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів є легітимними та такими, що прийняті відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Враховуючи, що пропозицій відносно санації боржника до суду не надійшло, підприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність та не представляється можливим поновити господарську діяльність, боржник неспроможній відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, активи боржника менше за кредиторські вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення процедури розпорядження майном боржника та визнання боржника банкрутом. Ухвалою господарського суду від 18.09.2019 було призначено розпорядником майна ТОВ "ЗАМАН ЛТД" арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича, який на даний час сумлінно виконує свої повноваження. Відповідно до ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. На підприємствах, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, арбітражний керуючий повинен мати допуск до державної таємниці, а в разі його відсутності - отримати такий допуск у встановленому законом порядку. Згідно ст.11 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Не може бути арбітражним керуючим особа: 1) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною; 2) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість; 3) яка не здатна виконувати обов`язки арбітражного керуючого за станом здоров`я; 4) якій заборонено обіймати керівні посади. Арбітражний керуючий має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства. Арбітражний керуючий повинен один раз на два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства. Арбітражним керуючим Усачовим О.М. надано згоду на призначення його ліквідатором банкрута. Крім того, господарським судом встановлено, що арбітражний керуючий Усачов О.М. має значний та достатній досвід здійснення повноважень арбітражного керуючого, зокрема на підприємствах як із значною кількістю кредиторів так із значним розміром заборгованості банкрута, досвід забезпечення продажу майна банкрута, що має наслідком продаж великої кількості як рухомого так і не рухомого майна. Арбітражний керуючий Усачов О.М. постійно підвищує свою кваліфікацію про що свідчать долучені до заяви сертифікати. Комісією з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражних керуючих, що утворюється при Міністерстві юстиції України, арбітражному керуючому Усачову О.М. присвоєно V рівень кваліфікації. Має договір добровільного страхування відповідальності арбітражних керуючих № ТОАК-0402-19 від 14.05.2019. Отже, оцінюючи повноту наданих відомостей про діяльність арбітражних керуючих, враховуючи освіту, рівень кваліфікації зазначених арбітражних керуючих, досвід та показники роботи у попередніх справах, наявність у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки, господарський суд дійшов правомірного висновку про призначення ліквідатором ТОВ "Заман ЛТД" арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича. Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, що станом на теперішній час є підстави вважати, що боржник буде звільнений від обов`язку погашати кредиторську заборгованість перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (після правонаступництва ТОВ "Фінансова компанія "Форінт") підприємство стане більш цікавим для інвесторів, що дозволить ввести процедуру санації, оскільки наведене є припущенням заявника та підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України. Щодо доводів заявника апеляційної скарги про перегляд судових рішень господарського суду від 25.07.2014 у справі №904/488/14 та від 03.09.2015 по справі №904/5805/15 за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд враховує, що 16.01.2020 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ЗАМАН ЛТД" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 27.05.2014 у справі №904/488/14; ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЗАМАН ЛТД" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 03.09.2019 у справі №904/5805/15. Крім того, перегляд наведених судових рішень за нововиявленими обставинами не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури у справі. З метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №

14. Колегія суддів вважає, що наявний в матеріалах справи звіт про аналіз фінансово - господарської діяльності боржника зазначеним вище Методичним рекомендаціям відповідає, доказів зворотного апелянтом не надано. Інвентаризація майнових активів боржника була проведена на підставі наказу №07 від 05.10.2016, виданим директором ТОВ "ЗАМАН ЛТД" Осока Т.П. За результатами проведеної інвентаризації 14.11.2016 було складено інвентаризаційний опис майнових активів ТОВ "ЗАМАН ЛТД", який підписаний головою комісії Осока Т.П. та членами комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без зауважень. Наведене спростовує доводи апелянта про відсутність документів щодо проведеної інвентаризації. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. 3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги засновника товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАМАН ЛТД" ОСОБА_1 відмовити. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2019 у справі №904/7552/16 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 24.03.2020. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді А.Є.Чередко Л.А.Коваль