Постанова 4818 № 2030/252/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 2030/252/12 Головуючий суддя І інстанції Рубіжний С. О. Провадження № 22-ц/818/24/20 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Справи про визнання спадщини відумерлою ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2020 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б., суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря: Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2012 року, ухвалене у складі головуючого судді Рубіжного С.О., по цивільній справі № 2030/252/12, за заявою Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою, встановив: 30 січня 2012 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області звернувся прокурор в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якій на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 11,97 гектарів, яка знаходиться на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Відповідно до запису Книги записів державних актів на право приватної власності на землю за №100 ОСОБА_2 6 грудня 2001 року отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ХР №031332. Протягом більше ніж одного року після відкриття спадщини будь-які спадкоємці із заявою про прийняття спадщини, що залишилися після смерті ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори не зверталися, що підтверджується відповідною довідкою Державної нотаріальної контори №29324301 від 12.01.2012 р. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2012 року заяву було задоволено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити прокурору у задоволенні заяви. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 . Після її смерті лишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 11,97 гектарів, яка знаходиться на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР №031332. За життя він зі своєю дружиною проживав у кімнаті №14 у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки він проживав з дружиною ОСОБА_2 на момент її смерті, то вважав себе таким, що спадщину прийняв, але в силу похилого віку, наразі 89 років потребує сторонньої допомоги та піклування через стан здоров`я. Зазначив, що постановою приватного нотаріуса Вовк І.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що земельна ділянка є власністю Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Вказав, що земельна ділянка відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, належала йому відразу після її смерті, адже від спадщини він не відмовлявся. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Апелянт ОСОБА_1 подав заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності. Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомили, внаслідок чого відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що заява підлягає задоволенню, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким прийнята не була та після її відкриття минуло більше 5 років. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14 квітня 2006 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00009960994 від 12.01.2012 року, а також записом акта про смерть № 157 від 14 квітня 2006 року (а.с.5-7). Згідно витягів зі Спадкового реєстру від 12.01.2012 року № 29324301 та від 12.01.2012 року № 29324313, наданого Первомайською державною нотаріальною конторою Харківської області, інформація щодо наявності спадкових справ та заповітів після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с.9,10) Земельна ділянка площею 11,97 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР № 031332 від 06.12.2001 року, зареєстрованого в книги записів державних актів на право приватної власності на землю за №100.(а.с.11) З копії заяви від 26.11.1998 року вбачається, що ОСОБА_2 проживала в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, що підтверджується заявою від 26.11.1998 року, зареєстрованої 04.12.1998 року за № 165 (а.с.8). Згідно доданих до апеляційної скарги: копії паспорта ОСОБА_1 , копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 , копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР № 031332 від 06.12.2001 року, що належить на праві власності ОСОБА_2 зареєстрованого в книги записів державних актів на право приватної власності на землю за №100, копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В. за вих. № 627/02-31 від 27.08.2019 року, довідки від 23.09.2019 року № 1275територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_2 та проживав з нею у одній кімнаті АДРЕСА_2 (а.с.33,34,36,37,39,40). Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як вказує ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, за життя він зі своєю дружиною проживав у кімнаті №14 у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Первомайської міської ради, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки він проживав з дружиною ОСОБА_2 на момент її смерті, то вважав себе таким, що спадщину прийняв, але в силу похилого віку, наразі 89 років потребує сторонньої допомоги та піклування через стан здоров`я. Постановою приватного нотаріуса Вовк І.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що земельна ділянка є власністю Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №178775612, вказана земельна ділянка є власністю Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до норми ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно ст. 1277 ЦК України лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням. З наданих апелянтом згаданих вище доказів вбачається, що ОСОБА_1 за відсутності заповіту є спадкоємцем за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_2 . Апелянт відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України в силу постійного проживання разом зі спадкодавцем на день її смерті вважається таким, що вчасно її прийняв, внаслідок чого колегія суддів вважає доведеними доводи скарги про те, що апелянт є спадкоємцем першої черги вищевказаної спірної земельної ділянки. У встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не звернувся та не оформив своїх спадкових прав, що йому належать відповідно до вказаних норм ч. 3 ст.1268, ч. 3 ст. 1296 ЦК України. Така ситуація з оформленням спадкових прав не припиняє належне спадкоємцю право власності на спадщину, її можна вважати цілком виправданим в силу похилого віку спадкоємця, наразі йому 89 років, внаслідок чого він дійсно потребує сторонньої допомоги та піклування. Таким чином, внаслідок прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 спірну спадщину у вигляді згаданої земельної ділянки не можна вважати відумерлою у розумінні ст. 1277 ЦК України. Тому у суду першої інстанції не було визначених ст. 1277 ЦК України підстав для визнання спірної спадщини відумерлою, та колегія суддів доходить висновку, що заяву Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою, слід залишити без задоволення. Доводи скарги знайшли своє підтвердження в ході її перегляду судом апеляційної інстанції. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи щодо наявності спадкоємця, який прийняв спадщину; ухвалив своє недоведеність обставин щодо відумерлого стану спадщини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; внаслідок чого за відсутності передбачених ст. 1277 ЦК України підстав помилився із застосування цієї норми матеріального права, тому з передбачених п.п. 1,2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підстав, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, із ухваленням нового рішення про залишення заяви прокурора без задоволення. Скарга не містить заяви про відшкодування сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору, тому відповідно до ст.141, ст. 367 ЦПК України це питання суд апеляційної інстанції не вирішує. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2012 року - скасувати. Заяву Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 23 березня 2020 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді І.В. Бурлака. О.М. Хорошевський.