Постанова 4814 № 524/4752/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/4752/15-ц Номер провадження 22-ц/814/287/20Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Бондаревської С.М., Чумак О.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та індексу інфляції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2019 року, ухвалене у період часу з 10:40:40 год до 11:14:05 год. під головуванням судді Предоляк О.С.,- В С Т А Н О В И В: В червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.. Підстави позовних вимог позивач вмотивовував тим, що ОСОБА_1 , який є споживачем послуг з теплопостачання, а саме: гарячого водопостачання та централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за особистим рахунком НОМЕР_1 , зобов`язаний щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця розрахуватися за спожиті послуги з теплопостачання. Відповідач, порушуючи норми чинного законодавства, не здійснював своєчасної оплати одержаних послуг, у зв`язку з чим станом на 20 травня 2015 року виникла заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та гарячого водопостачання у період із 01 лютого 2010 року по 01 квітня 2015 року на загальну суму 9 032,84 грн, із яких: 8 926,39 грн. - сума боргу за централізоване опалення; 106,45 грн сума боргу за гаряче водопостачання. Окрім цього, відповідно до статті 625 ЦК України, відповідачеві нараховано суму встановленого індексу інфляції в розмірі 3 000,44 грн за період із 01 лютого 2010 року по 01 квітня 2015 року, та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 230,12 грн за період із 01 лютого 2010 року по 01 квітня 2015 року. А всього, станом на 25 вересня 2014 року, загальний борг склав 12 263,40 грн. Уточнивши позовні вимоги, ПАТ «Полтаваобленерго» просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 733,17 грн, індекс інфляції у розмірі 3 000,44 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 230,12 грн. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Полтаваобленерго», треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій Кременчука», Товариство з обмеженою відповідальністю ЖЕК «Перспектива», про захист порушеного права споживача послуг з теплопостачання. Підстави позову вмотивовував тим, що між ним і ПАТ «Полтаваобленерго» відсутні договірні правовідносини, він сплачував за послуги, які йому нав`язані відповідачем, проте зараз він відмовляється отримувати неякісну і занадто дорогу послугу з централізованого опалення. Відповідач веде нечесну та агресивну підприємницьку практику. Вимагаючи від споживачів розраховуватися за завищені обсяги поставленої їм теплової енергії, ПАТ «Полтаваобленерго» умисно не переносить місце розміщення лічильника теплової енергії у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 з метою сплати мешканцями вказаного будинку тепловтрати теплових мереж. Посилаючись на вищевикладене позивач просив зобов`язати відповідача надати йому інформацію щодо індивідуальних приладів обліку споживання теплової енергії та технічних умов на встановлення індивідуальних приладів обліку споживання теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 , зобов`язати встановити індивідуальний прилад обліку споживання теплової енергії у його квартирі, встановити загальнобудинковий лічильник теплової енергії на межі розподілу теплових мереж енергопостачальної організації та абонента, а саме: у підвальному приміщені будинку АДРЕСА_1 , зобов`язати ПАТ «Полтаваобленерго» після встановлення загальнобудинкового лічильника теплової енергії на межі розподілу теплових мереж енергопостачальної організації та абонента здійснити перерахунок нарахованих сум за централізоване опалення за період із січня 2006 року по квітень 2015 року, зобов`язати відповідача знімати показники загальнобудинкового лічильника тепла у присутності представника споживачів будинку із обов`язковим веденням журналу режиму теплоспоживання за показаннями загальнобудинкового теплового лічильника. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року позов ПАТ «Полтаваобленерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» заборгованість за послугу з теплопостачання у вигляді опалення в сумі 8 733,17 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ПАТ «Полтаваобленерго» надати ОСОБА_1 інформацію щодо індивідуальних приладів обліку споживання теплової енергії та технічних умов на встановлення індивідуальних приладів обліку споживання теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПАТ «Полтаваобленерго» встановити індивідуальний прилад обліку споживання теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПАТ «Полтаваобленерго» знімати показники загальнобудинкового лічильника тепла у присутності представника споживачів будинку АДРЕСА_1 з обов`язковим веденням журналу режиму теплоспоживання за показаннями загально-будинкового теплового лічильника. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні інших частин первісного та зустрічного позовів відмовлено. Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2018 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задоволено частково. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року в частині відмови у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та індексу інфляції - скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року в частині задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»: надати ОСОБА_1 інформацію щодо індивідуальних приладів обліку споживання теплової енергії та технічних умов на встановлення індивідуальних приладів обліку споживання теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 , встановити індивідуальний прилад обліку споживання теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 , встановити загальнобудинковий лічильник теплової енергії на межі розподілу теплових мереж енергопостачальної організації та абонента, а саме: у підвальному приміщені будинку АДРЕСА_1 , знімати показники загальнобудинкового лічильника тепла у присутності представника споживачів будинку АДРЕСА_1 з обов`язковим веденням журналу режиму теплоспоживання за показаннями загально-будинкового теплового лічильника скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 . Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року в частині стягнення із Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь держави судового збору у розмірі 551,20 грн. скасовано. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заборгованості за послугу з теплопостачання у вигляді опалення у розмірі 8 733,17 грн залишено без змін. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 листопада 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та індексу інфляції - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії, індекс інфляції боргу в розмірі 3000,44 гривень та 3 % річних від суми боргу 230,12 гривень, а всього 3230 гривень 56 копійок. З даним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 , та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд при повторному розгляду справи не застосував строки позовної давності відносно позовних вимог ПАТ «Полтаваобленерго». Посилається на відсутність договору між сторонами на теплопостачання і, як наслідок, недоведеність факту існування зобов`язання і прав вимоги по зобов`язанням. Вказує на те, що дії, вчинені однією стороною на користь іншої без попереднього погодження з нею, не породжує для неї (другої сторони ) зустрічного взаємного) обов`язку на користь першої сторони. Вважає, що оскільки обов`язок підготувати та укласти договір про надання послуг з теплопостачання лежить на ПАТ «Полтаваобленерго», а з такою пропозицією товариство до нього не зверталося, висновки суду в тій частині, що ОСОБА_1 відмовляється від укладення договору є безпідставними. Також зазначає, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року не зобов`язує споживача користуватися житлово-комунальними послугами, а лише встановлює порядок вчинення відповідного правочину у випадку виникнення такої потреби у споживача. Заперечує проти законності висновків нарахування йому до сплати 3 % річних, посилаючись на те, що споживач за несвоєчасну оплату комунальних послуг має сплачувати лише пеню у встановлених законом та договором розмірах. Стверджує, що боргові зобов`язання можуть виникнути лише на підставі договору. Окрім цього вказує на те, що розрахунок суми боргу за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з лютого 2010 року по квітень 2015 року, наданий позивачем, не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. Нараховані плати за послуги теплопостачання вчинені без урахування показань лічильника теплової енергії і без застосування тарифів. Не погоджуючись з загальним розміром заборгованості, яка нарахована КФ ПАТ «Полтаваобленерго» за послуги в сумі 8733 грн. 17 коп., апелянт не погоджується з розміром індексу інфляції та трьома відсотками річних від простроченої суми. АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. А рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено , що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та споживачем послуг із теплопостачання у вигляді гарячого водопостачання та централізованого опалення, які надає позивач із особистим рахунком № НОМЕР_1 . У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 8 733,17 грн.. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року позов ПАТ «Полтаваобленерго» задоволено частково. Зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» заборгованість за послугу з теплопостачання у вигляді опалення в сумі 8 733,17 грн. Рішення в цій частині набрало законної сили. На зазначену суму заборгованості у відповідності з вимогами ст. 625 ЦК України позивачем нараховано індекс інфляції у розмірі 3 000,44 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 230,12 грн. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини з виконання грошового зобов`язання, порушення умов якого передбачає застосування норм ст. 625 ЦК України. Апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що ґрунтується на законі, виходячи з наступного. Положеннями статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України). Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. Місцевий суд дійшов вірного висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові. Зазначене застосування судом норм матеріального права відповідає принципу юридичної визначеності та судовій практиці Верховного Суду. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу: З матеріалів справи вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року встановлено наявність у відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, у розмірі 8737,17 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить свої доводи щодо незгоди із висновками місцевого суду щодо відсутності договірних відносин із позивачем та щодо відсутності у нього боргу за спожиті послуги., та що місцевий суд не застосував строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення боргу за період лютий 2010 та березень 2012 роки. Згідно вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З врахуванням наявності судового рішення відносно наявності боргу за спожиті послуги, доводи апеляційної скарги висновки місцевого суду в цій частині не спростували. Наявний в матеріалах справи розрахунок індексу інфляції та 3 % річних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, проведений помісячно. Жодного контррозрахунку матеріали справи не містять. На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі 3000,44 грн. та 3 % річних в сумі 230,12 грн., передбачених статтею 625 ЦК України, нарахованих на суму заборгованості. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам та доказам у справі. Апеляційний суд не знаходить підстав для їх переоцінки. У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2019 року. Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції не підлягають компенсації. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя : П.С. Абрамов Судді: С.М. Бондаревська О.В. Чумак