Постанова 4818 № 641/1719/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 23 березня 2020 року м. Харків справа № 641/1719/19 провадження № 22-ц/818/1270/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю., ім`я (найменування) сторін: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , відповідач - Приватне акціонерне товариство «Харківська муніціпальна страхова компанія», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківська муніціпальна страхова компанія» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року в складі судді Фанди О.А., у с т а н о в и в : В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Харківська муніціпальна страхова компанія» (далі - ПрАТ «ХМСК») та просив стягнути з: ПрАТ «ХМСК» на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн; ОСОБА_2 на його користь різницю між сумою завданої матеріальної шкоди у розмірі 153 735,25 грн та сумою страхового відшкодування стягнутою з ПрАТ «ХМСК» за полісом АІ № 9651242; вирішити питання про відшкодування понесених ним судових витрат. Позов мотивовано тим, що 01 жовтня 2016 року по проспекту Льва Ландау 2-к в місті Харкові сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю мотоцикла «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням та автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП мотоцикл «Yamaha YZF R1» було пошкоджено та завдано його пасажиру - ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. Цивільно -правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «ХМСК» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ № 9651242. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (порушення правил дорожнього руху) у зв`язку з примиренням з потерпілою особою, кримінальне провадження було закрито. Зазначає, що йому, як власнику мотоциклу, завдано майнову шкоду, яка згідно з висновком про вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 243/10-18, складає 152 535,25 грн. 04 жовтня 2016 року він звернувся до ПрАТ «ХМСК» з вимогою про виплату відшкодування, однак отримав відмову. В квітні 2019 року ПрАТ «ХМСК» подало відзив на позовну заяву, в якому просило в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити. Відзив мотивовано тим, що 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії з повідомленням про ДТП. 14 грудня 2016 року пошкоджений мотоцикл «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , оглянуто представником ПрАТ «ХМСК». Однак лише 26 січня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідно до статті 35 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо - транспортної пригоди (пункт 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV). У зв`язку з пропуском ОСОБА_1 річного строку на подання заяви про страхове відшкодування, ПрАТ «ХМСК» прийнято рішення про відмову у виплаті. Також зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, тому ПрАТ «ХМСК» вважає, що позов є недоведеним та задоволенню не підлягає. В липні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив: зменшити суму відшкодування матеріальної шкоди від пошкодження мотоциклу, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з 152 535, 25 грн до 45 760, 57 грн; стягнути з нього на користь позивача суму матеріальної шкоди в розмірі 800 грн, а з ПрАТ «ХМСК» - 44 960, 57 грн. Відзив мотивовано тим, що згідно з статтею 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо - транспортної пригоди. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 30 жовтня 2018 року № 243/10-18 ринкова вартість мотоцикла «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 152 535,25 грн, вартість відновлювального ремонту - 283 966,14 грн, однак залишкова вартість пошкодженого мотоцикла після ДТП визначена не була. Зазначає, що на підставі проведеного ним розрахунку, сума стягнення з відповідачів на користь позивача становить не більше 114 401,44 грн. За наявності вини усіх учасників ДТП шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто розмір відшкодування власникам транспортних засобів визначається у відповідній частині залежно від обставин, що мають значення для справи. У даному випадку ступінь вини учасників ДТП в його особі та особі водія ОСОБА_1 необхідно визначити у співвідношенні 40 % до 60 %, тому, що водій ОСОБА_1 порушив більше пунктів правил дорожнього руху. Таким чином, позивач має право пред`явити до стягнення лише частку матеріальної шкоди в розмірі 45 760, 57 грн (114 401,44 грн * (100 - 60 % ). З урахуванням ліміту страхового відшкодування, франшизи та його ступеню вини у ДТП, з нього на користь позивача підлягає стягненню лише 800 грн., а з ПрАТ «ХМСК» - 44 960, 57 грн. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 частково задоволено. Стягнуто з ПрАТ «ХМСК» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 45 963, 52 грн. та 461, 03 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 000,00 грн та 9, 40 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок порушення водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правил дорожнього руху України сталася ДПТ, що встановлено ухвалами суду у кримінальному провадженні. На підставі висновку судової авто - технічної експерти, проведеної під час досудового розслідування, суд вважає, що розмір відшкодування ОСОБА_2 спричиненої внаслідок ДТП шкоди ОСОБА_1 відповідає 50 %. Ринкова вартість мотоцикла марки «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП складала 152 535,25 грн, а вартість відновлювального ремонту - 283 966,14 грн, отже ремонт мотоцикла вважається економічно необґрунтованим, а тому розмір завданого позивачу матеріального збитку становить 93 927,03 грн, як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «ХМСК» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ № 9651242, з встановленим лімітом у 100 000,00 грн та розміром франшизи - 1 000,00 грн. Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 1 000,00 грн. Враховуючи ступінь вини водіїв у ДТП, суд першої інстанції стягнув з ПрАТ «ХМСК» на користь позивача 46 963,52 грн. 27 грудня 2019 року ПрАТ «ХМСК» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на підстави, передбачені статтею 376 ЦПК України, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії з повідомленням про ДТП, однак заяву про виплату страхового відшкодування подав лише 26 січня 2018 року. У зв`язку з пропуском ОСОБА_1 річного строку на подання заяви про страхове відшкодування, встановленого пункт 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV, ПрАТ «ХМСК» правомірно відмовлено у виплаті. Також зазначає, що судом першої інстанції надана неналежна оцінка обставинам справи, у зв`язку з чим ухвалено незаконне рішення. 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено після повного, всебічного з`ясування і вивчення обставин справи, є обґрунтованим, ухваленим на підставі поданих сторонами доказів, яким надана належна оцінка; судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами та вірно застосовано закон, що їх регулює. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ПрАТ «ХМСК» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що 01 жовтня 2016 року по проспекту Льва Ландау 2-к в місті Харкові сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та мотоцикла «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (порушення правил дорожнього руху) у зв`язку з примиренням з потерпілою особою та закрито кримінальне провадження. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (порушення правил дорожнього руху) у зв`язку з примиренням з потерпілою особою та закрито кримінальне провадження. Згідно з висновком судової авто - технічної експерти від 23 травня 2017 року № 8275, проведеної під час досудового розслідування, водій автомобіля ВАЗ 2106 - ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 10.1, 10.2 правил дорожнього руху України. Водій мотоцикла - ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до пунктів 12.3, 12.4, 12.9 «б» правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнення зіткнення для водія автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_2 визначалася шляхом виконання ним вимог пунктів 10.1, 10.2 правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Технічна можливість уникнення зіткнення для водія мотоцикла ОСОБА_1 визначалася шляхом виконання ним вимог пунктів 12.4, 12.9 «б» правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1, 10.2 правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пунктів 12.4, 12.9 «б» правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДПТ. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ № 9651242 автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ «ХМСК» з встановленим лімітом -100 000,00 грн, розміром франшизи - 1 000,00 грн. Згідно з висновком щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 30 жовтня 2018 року, № 243/10-18 вартість матеріального збитку, завданого власнику мотоциклу «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 152 535,25 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження - 283 966,14 грн; ринкова вартість до моменту ДТП - 152 535,25 грн. Висновком щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 14 листопада 2019 року № 243/10/1-19 встановлено, що вартість в пошкодженому стані після ДТП мотоциклу «Yamaha YZF R1», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 58 608,22 грн. Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Цивільним кодексом України, Законом № 1961-IV та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV). Згідно з статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (пункт 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV). Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV). Страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Таким чином, в разі настання страхового випадку відповідальність в межах лімітів відповідальності несе страховик (пункт 22.1 статті 22 Закону 1961-IV). Страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (пункт 12.1 статті 12 Закону 1961-IV). Згідно з статтею 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, та інші визначені витрати по транспортуванню транспортного засобу. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригод (стаття 30 Закону № 1961-IV). Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 77 -79 ЦПК України). Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначав, що 04 жовтня 2016 року звернувся до ПрАТ «ХМСК» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та вважав встановленим факт звернення ОСОБА_1 до ПрАТ «ХМСК» 09 грудня 2016 року із заявою про отримання страхового відшкодування. Однак матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії з повідомленням про ДТП - 09 грудня 2016 року, що не є ідентичним заяві про виплату страхового відшкодування. Заява про виплату страхового відшкодування була подана ОСОБА_1 26 січня 2018 року. Відмітки про те, що заява подається заявником вдруге відсутні. Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що 04 жовтня 2016 року він подав до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування ґрунтуються лише на його особистих поясненнях, та не підтверджуються відповідними доказами. Враховуючи викладене, правові підстави для стягнення з ПрАТ «ХМСК» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування відсутні. Пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ПрАТ «ХМСК» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). За подання апеляційної скарги страхова компанія сплатила судовий збір в розмірі 692,00 грн, що документально підтверджено оригіналом платіжного доручення від 26 грудня 2019 року № 1492 (а. с. 9 т. 2). У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судовий збір в розмірі 692,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ХМСК». Керуючись ст. 367, ч. 1 ст. 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківська муніціпальна страхова компанія» - задовольнити. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2019 року - скасувати та ухвалити нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Харківська муніціпальна страхова компанія» про відшкодування шкоди - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківська муніціпальна страхова компанія» судовий збір в розмірі 692,00 грн (шістсот дев`яносто дві грн). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 23 березня 2020 року. Головуючий А.В. Котелевець Судді А.І. Овсяннікова О.Ю. Тичкова