Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/1746/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.03.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1746/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач) суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О. при секретарі Ковзикові В.Ю. Представники сторін: від позивача: Колоков А.Є., довіреність №1406 від 21.08.2019 р., представник; від відповідача: Коваленко Ю.М., довіреність №20-138 від 10.12.2019 р., адвокат; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 року ( суддя Зінченко Н.Г.) у справі № 908/1746/19 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72) про стягнення 682 009,56 грн. заборгованості ВСТАНОВИВ: Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро звернувся до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя із позовом про стягнення 682 009,56 грн. заборгованості, що складається з плати за користування вагонами в сумі 226 110,72 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі в сумі 455 898,84 грн. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 року у справі №908/1746/19 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" задоволено повністю. Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 226 110 (двісті двадцять шість тисяч сто десять) грн. 72 коп. плати за користування вагонами, 455 898 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 84 коп. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу в двократному розмірі, 10 230 (десять тисяч двісті тридцять) грн. 14 коп. судового збору. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просив рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2019року по справі № 908/1746/19 скасувати і ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неповно дослідив всі обставини справи та надані сторонами докази, внаслідок чого дійшов невірного висновку про наявність у підписантів наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі, повноважень на вчинення даних дій. Також апелянт посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку про наявність належних і допустимих доказів щодо скупчення вагонів, адресованих відповідачу та неможливість прийняття поїзда № 2074 індекс 4572+011+4600/ 2610 на станції Запоріжжя-Ліве 04.02.2019 року, внаслідок чого дійшов невірного висновку про обґрунтованість затримки 04.02.2019 року даного поїзда на підходах до станції призначення, а саме на станції Павлоград-1. Судом першої інстанції належним чином не досліджено докази, що містяться в матеріалах справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про велике скупчення вагонів та неможливість прийому станцією Запоріжжя-Ліве поїзда, що був затриманий 04.02.2019року на підхідній станції Павлоград-1, з вини відповідача та, відповідно, про наявність підстав для затримки поїзда на підходах до станції призначення. Апелянт посилається на те, що суд не врахував, що на момент видачі наказів про затримку на станції призначення були вільні колії, на які могли бути прийняті затримані вагони. Крім того, на думку апелянта, самі по собі акти загальної форми не свідчать про відсутність можливості приймати поїзди на станції Запоріжжя-Ліве, а свідчать лише про зайнятість певних колій станції, в даному спорі- трьох колій. Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неможливості прийняти поїзд № 2074 індекс 4572+011+4600/2610 на станції Запоріжжя -Ліве, відповідно, відсутні докази обґрунтованості затримання поїзда на підходах до станції призначення. Відповідач вважає, що затримка вагонів за актами загальної форми № 1440, 1468, 1469, 1471,1470, від 01.02.2019 року, № 1518, 1521,1522 від 03.02.2019 року, № 1535,1536,1537,1541 від 05.02.2019 року пов`язана з систематичними невиконаннями позивачем умов Договору про експлуатацію залізничної під`їздної колії Публічного акціонерного товариства « Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве в частині своєчасності забирання вагонів з під`їзної колії відповідача. Зазначене невиконання позивачем умов договору щодо своєчасного прийняття вагонів з під`їзної колії, позбавило відповідача можливості здійснювати своєчасний прийом поїздів на під`їзну колію. Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 року, у справі № 908/1746/19, розгляд справи призначено у судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,65, зал засідань № 207 на 02.03.2020 року на 09:30 год. Позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу). В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін. 02.03.2020 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.03.2020року. 17.03.2020 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята). За приписами частини 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під`їзних залізничних колій. Відповідно до положень частини 5 статті 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України). Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі за текстом - Статут залізниць). Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Відповідно до ст. 3 Статуту залізниць його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Згідно ст. 64 Статуту залізниць України до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування. За приписами ст. 71 Статуту залізниць взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця", (позивач у справі, Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (відповідач у справі, Власник колії) укладено Договір № ПР/М-16-3/1-708НЮ/20/2016/2889 про експлуатації залізничної поїзної колії між регіональною філією "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве (Договір про експлуатацію під`їзної колії). Договір про експлуатацію під`їзної колії сторонами підписано з Протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, Протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 та Протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016. В подальшому умови Договору про експлуатацію під`їзної колії сторонами змінювались та доповнювались шляхом укладення додаткових угод до цього Договору: № 1 від 01.09.2017, № 2 від 16.03.2018, № 3 від 20.08.2018 та № 4 від 14.12.2018. За умовами п. 1 Договору про експлуатацію під`їзної колії (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку "А" і стрілкою № 172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна Власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання №

172. Пунктом 6 Договору про експлуатацію під`їзної колії (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом Залізниці: - на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; - на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №, № 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №, № 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №, № 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №, № 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Згідно п. 9 Договору про експлуатацію під`їзної колії (в редакції Додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) з під`їзної колії вагони повертаються: - порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; - інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається Власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом Власника колії на одну з колій: - №, № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве. Приймання вагонів Залізницею здійснюється: - на одній з приймально-відправних колій №, № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве. Пунктом 14 Договору про експлуатацію під`їзної колії (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 та Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ". За умовами п. 20 Договору про експлуатацію під`їзної колії з усіх питань, що не передбачені цим Договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами про експлуатацію під`їзної колії. Згідно п. 21 Договору про експлуатацію під`їзної колії (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 до 31 грудня 2021 включно. Також судом встановлено, що 19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця", (позивач у справі, Перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (відповідач у справі, Замовник) укладено Договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір про надання послуг). Згідно п. 1.1 Договору про надання послуг предметом цього Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою. Відповідно до п 1.3 цього ж Договору надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. Пунктами 3.1, 3.2 Договору про надання послуг визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів. Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах Перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення вантажного вагону Перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону Перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірнику тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного у додатку 3 до цього Договору; плати за користування вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки. Умовами розділу 4 Договору про надання послуг сторонами врегульовано порядок проведення розрахунків та визначено, зокрема, що розрахунки за цим Договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (філія "ЄРЦ"). Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 Договору. Пунктом 12.1 Договору про надання послуг передбачено, що він вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору. Згідно пунктів 2.1.6 і 2.1.7 Договору про надання послуг Замовник зобов`язаний, в тому числі: - оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної попередньої оплати за кодом платника; - відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів Перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від Перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника. Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" із позовом про стягнення 682 009,56 грн. заборгованості, що складається з плати за користування вагонами в сумі 226 110,72 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі в сумі 455 898,84 грн., позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", посилався на відмову відповідача здійснити оплату нарахованих сум . Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті позивачем до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь", на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці були затримані на шляху прямування на станції Сухачівка та Верхівцеве з вини вантажовласника, а тому за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника позивачем нараховано відповідачу плату за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами (форма ГУ-46) №, № 20029016, 21029021, 21029022, 21029025, 21029036, 21029039, 22029065 у розмірі 226 110,72 грн., а також збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці (форма ФДУ-92) № 19029011 в сумі 455 898,84 грн., всього на загальну суму 682 009,56 грн. з урахуванням ПДВ. Відомості плати за користування вагонами (форма ГУ-46) та накопичувальна картка (форма ФДУ-92) відповідачем підписано з зауваженнями щодо незгоди з нарахуванням збору за час затримки вагонів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, проте, вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо стягнення плати за зберігання вантажу у подвійному розмірі з огляду на наступне. Статтею 42 Статуту залізниць на залізницю покладений обов`язок повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Частинами 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Отже, вищенаведені норми чинного законодавства передбачають обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за зберігання вантажу. Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами). Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами). Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п.1 названих Правил). Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів). Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком № 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 №

113. Як вбачається з матеріалів справи , в лютому 2019 року згідно перевізної накладної від № 45691078 (календарний штемпель станції відправлення 02.02.2019, календарний штемпель прибуття вантажу - 12.02.2019) відправником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в адресу одержувача - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (м. Запоріжжя) зі станції відправлення Рядова Придніпровської залізниці до станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці направлено окатиші залізорудні нефлюсовані насипом (у ваганах загальною кількістю 53). На шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування ваганами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, вагони були затримані, а саме: - за наказом № 624 від 03.02.2019 начальника ВП "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 , у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", на станції Верхівцеве Придніпровської залізниці були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозились у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600), через неможливість приймання їх на під`їзну колію станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. За даним фактом станцією затримки вагонів Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 9 від 03.02.2019, в якому зазначений час затримки поїзда № 2074 (індекс 4572-011-4600), а саме: 03.02.2019 о 01 год. 05 хв. В акті зазначено, що його складено через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. 03.02.2019 о 01:45 год. оператором станції Верхівцеве Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600) станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 4579 від 03.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів. Наказом № 706 від 05.02.2019 о 19 год. 40 хв. у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" продовжено рух вагонів у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. На підставі вказаного наказу № 706 від 05.02.2019 станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 05.02.2019 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600). Вказано, що вагони зняті з затримки 05.02.2019 о 17 год. 45 хвл. За фактом відновлення руху вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600) станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 4583 від 05.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів. - за наказом № 711 від 05.02.2019 начальника ВП "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 , у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", на станції Сухачівка Придніпровської залізниці були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозились у поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600), через неможливість приймання їх на під`їзну колію станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. За даним фактом станцією затримки вагонів Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 6 від 05.02.2019, в якому зазначений час затримки поїзда № 2610 (індекс 4572-011-4600), а саме: 05.02.2019 о 21 год. 40 хв. В акті зазначено, що його складено через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. 05.02.2019 о 22:50 год. оператором станції Сухачівка Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600) через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600) станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 19 від 05.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів. Наказом № 836 від 11.02.2019 о 15 год. 30 хв. у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" продовжено рух вагонів у поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. На підставі вказаного наказу № 836 від 11.02.2019 станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 11.02.2019 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600). Вказано, що вагони зняті з затримки 11.02.2019 о 12 год. 45 хвл. За фактом відновлення руху вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600) станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 № 37 від 11.02.2019, з зазначенням на звороті номеру накладної на перевезення та номерів вагонів. На підтвердження обставин, що виникли в процесі перевезення адресованого відповідачу вантажу, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності останнього, зокрема щодо затримки вагонів на підходах до станції призначення в очікуванні подання їх під вивантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, позивачем надано акти загальної форми ГУ-23 від 03.02.2019, від 05.02.2019 та від 11.02.2019, які відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Крім того, на підтвердження правомірності затримки вагонів на підході до станції призначення Запоріжжя-Ліве через зайнятість на ній приймально-відправних колій, у зв`язку із несвоєчасним забиранням відповідачем (вантажоодержувачем) на свою під`їзну колію вантажу, який вже (раніше) прибув на його адресу, позивачем надано в матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 №, № 1468, 1440, 1470, 1469, 1471, 1472, 1522, 1518, 1521, 1535, 1536, 1537, 1541, складені 01, 03 та 05 лютого 2019 року, якими засвідчено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють з причин не вивозу локомотивом Вантажоодержувача. Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" і несвоєчасного вивільнення відповідачем колій від вантажу, що прибув на його адресу. Підпунктом 2.1.7 Договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018 встановлено обов`язок замовника відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника. Плату за користування вагонами позивачем нараховано згідно відомостей плати за користування вагонами (форма ГУ-46) №, № 20029016, 21029021, 21029022, 21029025, 21029036, 21029039, 22029065 за період затримки вагонів, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 226 110,72 грн. плати за користування вагонами. Статтею 36 Статуту залізниць України передбачено, що у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Начальник залізниці, уповноважені ним керівники організацій, що входять до складу залізниці, відповідно до Правил мають право на укладення договорів про збереження вантажів на складах станцій або у вагонах. 08.02.2019 був виданий наказ № 35/МО про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача до двократного підписано Декарчук О.М. Розрахунок суми збору на за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці форма ФДУ-92 № 19029011 в сумі 455 898,84 грн. позивачем здійснено на підставі п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів). Згідно п. 2.2. розділу ІІІ Збірника тарифів при виникненні на станції ускладнень, пов`язаних із несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів одержувачами (експедиторами), начальник залізниці має право збільшити ставку збору за зберігання вантажів до двократного розміру. Підвищена ставка вводиться після двох годин з моменту повідомлення одержувача про введення підвищеної ставки, але не раніше ніж через 24 години після закінчення терміну безоплатного зберігання. Проте, колегія суддів вважає, що в частині застосування подвійного розміру нарахувань за зберігання вантажу суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення ст. 36 Статуту залізниць. Так, за змістом статті 36 застосування двократного розміру збору за зберігання вантажу можливо у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів. Тобто, у даному випадку ускладення повинні виникнути саме на станції, з якої підлягає вивантаженню та вивезенню вантаж, а не на станції затримки на шляху прямування. Крім того, обов?язковою умовою для застосування даної норми є наявність ускладнень внаслідок несвоєчасного вивантаження і вивезення вантажу. Статут залізниць не містить визначення поняття «ускладнення», і наявність ускладнень на станції призначення Запоріжжя-Ліве позивачем не доведена. Вантаж у вагонах, який був затриманий, не підлягав вивантаженню та вивезенню зі ст. Верхівцево та Сухачівка, а тому збір за зберігання повинен нараховуватися в однократному розмірі і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в сумі 317 068,20 грн. ( 75 492,40 + 73038,90 + (231 384,40:2)= 264 223,50 +20% ПДВ). А усього до стягненню підлягає сума 543 178,92 грн. У зв?язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні в частині розміру збору за зберігання вантажу. При цьому, доводи апелянта про відсутність повноважень у осіб, які підписали накази про затримку та застосування подвійного розміру плати за зберігання, є неспроможними з огляду на наступне. На підтвердження повноважень Декарчук О.М. на підписання наказу до матеріалів справи долучена копія довіреності № 4524 від 26.10.2018, видана за підписом виконуючого обов`язки голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцова Є.П. та члена правління ПАТ "Укрзалізниця" Бужора О.Я. (довіреність дійсна до 02.08.2019 включно). Довіреністю № 4524 від 26.10.2018, виданою виконуючим обов`язки голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління ПАТ "Укрзалізниця" Бужорою О.Я., останні уповноважили директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчука О.М. та/або заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії "Придніпровська залізниця" Долгополову Т.О. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем. Вказана довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.08.2019; Довіреністю № 2022 від 29.10.2018, виданою директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчуком О.М., уповноважено: начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Борецького А.С., першого заступника начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Гуню К.А. та начальника фінансово-економічного відділу структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" Лебединського А.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем, з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов`язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів. Вказана довіреність дійсна до 02.08.2019 включно. Таким чином, вказаними документами підтверджені повноваження вищевказаних осіб на підписання документів щодо затримки поїзда, відновлення його руху та наказу про застосування збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, а також спростовуються доводи відповідача стосовно того, що такими повноваженнями наділено лише начальника залізниці. Доводи відповідача про відсутність його вини у затримці спірних вагонів є безпіставними, оскільки матеріали справи свідчать, що колії станції призначення Запоріжжя-Ліве були зайняті вагонами, які прибули на адресу відповідача раніше, і з його вини простоювали в очікуванні подавання їх на під`їзну колію ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь". Посилання відповідача на наявність у позивача 32 приймально-передавальних колій, і відповідно наявність у залізниці технічної можливості прийняти потяг № 2074/2610 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, оскільки наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. При цьому звертається увага на те, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. (Зазначена правова позиція викладена в листі Вищого господарського суду України № 0701-11/96/715/14 від 12.06.2014, який на час вирішення спору у даній справі є чинним). Відповідач, у свою чергу, належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції Запоріжжя-Ліве та можливості ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" прийняти вагони, що прибули у складі поїзду № 2074/2610 (індекс 4572-011-4600), суду не надав. Доводи апелянта про те, що скупчення вагонів сталося через недостатню кількість локомотивної тяги не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, а визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміні рішення суду першої інстанції в частині стягнення плати за зберігання вантажу, судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8184,11 грн. судового збору за подання позову, а з позивача на користь відповідача 5115 грн. судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог. У відповідності до частини 11 статті 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4092,06 грн. витрат по сплаті судового збору. Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" -задовольнити частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 року у справі № 908/1746/19 -змінити ( в частині стягнення збору за зберігання вантажу). Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72; ідентифікаційний код юридичної особи 00191230) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) плату за користування вагонами в сумі 226110,72 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 317068,20 грн., а усього: 543178,92 грн., та витрати зі сплати судового збору в сумі 5115 грн. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та порядку, передбаченому статтею 287 ГПК України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.03.2020року. Головуючий суддя О.В.Березкіна Суддя О.Г.Іванов Суддя М.О.Дармін