Постанова 4856 № 120/2782/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2782/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 20 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" Білої Ірини Володимирівни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" Коваленка Олександра Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : в травні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Вінницький окружний адміністративний суд із позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" Коваленко Олександра Володимировича (відповідача) про визнання протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» Коваленка Олександра Володимировича щодо визнання недійсною операції з переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та зобов`язання відповідача включити позивача до Переліку та Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду з сумою відшкодування 104784,91 грн. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 05.11.2019 позов задовольнив частково. Визнав протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» Коваленка Олександра Володимировича щодо визнання недійсною операції з переказу коштів в сумі 158700 гривень з рахунку ТОВ «ДЕЛЬФИ» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , яка здійснена 16.05.2016. Також зобов`язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" Коваленко Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "ФІДОБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В решті позовних вимог - відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за наслідками проведеної перевірки в ПУАТ «ФІДОБАНК» виявлено, що третя особа-кредитор банку ТОВ «ДЕЛЬФИ» маючи залишок коштів на рахунку НОМЕР_2, здійснив перерахування коштів в сумі 158 700, 00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 з призначенням платежу «надання позики згідно договору №3-052016 від 16.05.2016. Вказана операція призвела до перерозподілу коштів між клієнтами банку таким чином, щоб залишки коштів ТОВ «ДЕЛЬФИ» на її рахунку підпадали під встановлений законом граничний розмір відшкодування вкладів 200 000,00 грн. шляхом зарахування коштів на рахунок фізичної особи-клієнта банку ОСОБА_1 . Вважає, що перерахування з рахунку ТОВ «ДЕЛЬФИ» коштів в сумі 158 700, 00 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 , які не є власними коштами останнього, тому що підлягають до повернення, вказує про наміри юридичної особи отримати ці кошти при ліквідації банку не в порядку черговості у ПУАТ «ФІДОБАНК», як кредитора банку сьомої черги за рахунок реалізації активів банку, а за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічна правова позиція Вищого адміністративною суду України викладена в ухвалі від 26.04.2016 y справі №826/6336/15. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУАТ «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 включно. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 09.06.2016 року № 959 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у неплатоспроможному ПУАТ «ФІДОБАНК» з 20.06.2016 до 19.07.2016 включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ФІДОБАНК» Коваленка Олександра Володимировича з 20.06.2016 року до 19.07.2016 року включно. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 №1265, «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІДОБАНК» з 20.07.2016 до 19.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку Олександру Володимировичу з 20.072016 до 19.07.2018 включно. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень. Разом із тим, 16.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 зарахововано кошти у сумі 158700,00 грн з рахунку ТОВ "ДЕЛФИ" з призначенням платежу «надання позики згідно договору №3-052016 від 16.05.2016». 02.07.2018 протоколом Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУАТ «ФІДОБАНК» № 29 від 25.05.2016 (зі змінами), враховуючи рішення дирекції Фонду від 13.07.2017 № 111/1, а також роз`яснення юридичного департаменту Фонду від 14.07.2017 № 27-14675/17, визнано нікчемним правочин відносно ОСОБА_1 у відповідності до пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За результатами виявлення комісією з перевірки договорів ознак нікчемності, Уповноваженою особою Фонду 02.07.2018 за вих. №1-4/1777-ЛК було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочину. 29.08.2018 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В. направлено лист за вих. № 1-11-1/2323-ЛК до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про внесення доповнень до переліку вкладників ПУАТ «ФІДОБАНК». Даним листом Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В. просив виключити записи з переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (щодо яких тимчасово обмежено здійснення банком операцій) в кількості 23 вкладників на загальну суму 3128742,69 грн, в тому числі відносно ОСОБА_1 15.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленка О.В. із заявою, в якій просив повідомити про причини не включення його до реєстрів на виплату коштів в рамках гарантованої суми Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також, 15.02.2019 звернувся із скаргою до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліна К.М. 22.03.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом № 34-0136-5251/19 повідомив позивача, що за результатами перевірки було виявлено, що правочин щодо перерахування грошових коштів в межах ПУАТ "ФІДОБАНК" з рахунку ТОВ "Дельфи" на рахунок ОСОБА_1 є нікчемним у відповідності до пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тому, не має підстав для включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники ПУАТ "ФІДОБАНК" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Вважаючи, протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленко О.В. щодо нікчемності операцій по перерахунку коштів на рахунок позивача та не включення даних про поточний рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПУАТ «ФІДОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності. Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника. Отже, кошти, котрі надійшли від ТОВ "ДЕЛЬФИ" на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом. Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини 4 статті 26 цього Закону. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону, системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Таким чином, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є тимчасовою адміністрацією. Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Приписами частини 3, 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. За частиною 3 цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. При цьому, як видно із змісту пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» такі зміни пропонувалось внести з метою удосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, як один із шляхів досягнення якої було запропоновано розширити перелік підстав за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, зокрема у зв`язку з дробленням вкладів, розміщенням коштів внаслідок шахрайських та інших протиправних дій, що є предметом кримінального провадження або знаходяться під арештом. Аналіз змісту статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» дає підстави для висновку, що здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, є самостійною підставою за якою Фонд не відшкодовує кошти за вкладами. Також аналіз пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказує на те, що нікчемність договорів (правочинів) банку за цим пунктом пов`язана з такими умовами: 1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних; 2) укладення (переоформлення) договору призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку; 3) банківську операцію (укладення або переоформлення договору) здійснено з порушенням норм законодавства. Остання умова є обов`язковою для визнання договору (правочину) банківського вкладу (рахунку) або транзакцій, здійснених на підставі такого договору, нікчемними за пунктом 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Як встановлено судом першої інстанції, транзакція щодо якої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" ОСОБА_2 О.В. застосовано наслідки нікчемності, здійснено у період "особливого режиму контролю" ПУАТ "ФІДОБАНК". Однак, лише 19.05.2016 рішенням правління Національного банку України № 7/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії проблемних" ПУАТ "ФІДОБАНК" віднесено до категорії проблемних, що спростовує посилання відповідача, що операції з перерахування коштів, 16.05.2016 з рахунку № НОМЕР_2 ТОВ "ДЕЛЬФИ" на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійсненні у період віднесення банку до категорії проблемних - не знаходять свого підтвердження. Слід також зазначити, що приписами частини 1 статті 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Відповідно до положень частини 1 статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. За змістом пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (далі - Інструкція) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. При цьому, приписами вказаної Інструкції не встановлено заборони зарахування коштів з рахунку однієї особи на поточний банківський рахунок іншої особи. Отже, надходження коштів на рахунок позивача від іншої особи не свідчить про нікчемність правочину або самої транзакції щодо перерахування коштів, оскільки ці правочини вчинені у межах чинного законодавства, що регулює договірні відносини та відносини у сфері банківської діяльності. Колегія суддів зазначає, що норми чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Законом щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я. Отже, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними, оскількии правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Тобто, такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 року у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15. Як вірно зазначено судом першої інстанції, поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором. Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина 1 статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації. Також, саме по собі отримання ПУАТ "ФІДОБАНК" коштів на рахунки згідно укладених позивачем договорів не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це не суперечило чинному законодавству та станом на дату перерахування коштів на рахунок позивача, у банку були відсутні будь-які підстави відмовити у зарахуванні коштів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності не включення позивача до переліку вкладників ПУАТ «ФІДОБАНК», які мають право на відшкодування коштів по їх вкладам за рахунок Фонду на час звернення позивача до суду. Та враховуючи, що операція з перерахування коштів з рахунку № НОМЕР_2 ТОВ "ДЕЛЬФИ" на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснено у період "особливого режиму контролю" ПУАТ "ФІДОБАНК", а також те, що кошти в сумі 104784,91 гривні на момент прийняття рішення про ліквідацію банку ПУАТ "ФІДОБАНК" перебували на поточному рахунку ОСОБА_1 , позивач набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2019 року у справі № 815/2737/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 823/1674/18 та від 24 грудня 2019 року у справі № 826/10809/17. Суд першої інстанції дав належну правову оцінку щодо незадоволення позовної вимоги про зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленка О.В. включити дані про поточний рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки зазначений перелік вже сформовано і поновлення прав позивача можливе лише шляхом подання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПУАТ «ФІДОБАНК» за рахунок Фонду. Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивача не було включено уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, не надано до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на момент розгляду справи судом у Фонду не було підстав для включення позивача до загального реєстру вкладників. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд апеляційної інстанції повинен враховувати правову позицію Вищого адміністративною суду України викладену y справі №826/6336/15, оскільки вона не є аналогічною та в зазначеній справі позивач не укладав договір банківського вкладу, а лише набув право вимоги на кошти за вкладом згідно договору дарування. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.