Ухвала КЦС ВС № 175/3554/14-ц

УХВАЛА 16 березня 2020 року м. Київ справа № 175/3554/14-ц провадження № 61-11271сво18 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є., учасники справи: заявник (стягувач) - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго», суб`єкт оскарження - державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Реутов Євген Олександрович, заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року в складі судді Новік Л. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст скарги У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) Реутова Є. О., заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа. Скарга мотивована тим, що 17 березня 2017 року державним виконавцем на адресу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» надіслано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, оскільки наданий заявником виконавчий лист не відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП). Посилаючись на те, що повернення виконавчого документу є незаконним та необґрунтованим, порушує права заявника, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» просило суд визнати повідомлення про повернення виконавчого документу державного виконавця Дніпровського районногоВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Реутова Є. О. від 17 березня 2017 року неправомірним та скасувати його; зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 25 січня 2017 року № 175/3554/14 про стягнення судового збору в розмірі 229,40 грн з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Короткий зміст судових рішень Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року, скаргу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволено. Визнано повідомлення про повернення виконавчого документу державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Реутова Є. О. від 17 березня 2017 року неправомірним та скасовано його. Зобов`язано державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Реутова Є. О. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 25 січня 2017 року № 175/3554/14 про стягнення судового збору в розмірі 229,40 грн з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Окремою ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року про допущені державним виконавцем порушення доведено до відома начальника УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області для прийняття заходів усунення недоліків у роботі. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі незазначення РНОКПП у виконавчому документі, державний виконавець може самостійно звернутися до державного органу державної податкової служби із відповідним запитом. Короткий зміст вимог касаційної скарги У лютому 2018 року Дніпровський районний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, постановити нову ухвалу про відмову ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» узадоволенні скарги. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 травня 2018 року поновлено Дніпровському районному ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року. Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 175/3554/14-ц. У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», а у разі його невідповідності державний виконавець повертає документ стягувачу без виконання. При цьому вимога щодо зазначення у виконавчому документі РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) є обов`язковими відповідно до змін, внесених Законом України від 21 грудня 2016року № 1798-VIII«Про Вищу раду правосуддя» (зміни до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив. Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. У частині другій статті 403 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Судами встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2014 року позов ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 3 986, 94 грн у рахунок відшкодування збитків та 229,40 грн судового збору. 25 січня 2017 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист у справі № 175/3554/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» судового збору у розмірі 229,40 грн, який ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» подано до Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області. 17 березня 2017 року державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Реутовим Є. О. прийнято повідомлення про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання у зв`язку з тим, що в ньому відсутній РНОКПП боржника. Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 05 січня 2017 рокувнесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема пункт 4 частини першої статті 4цього Закону: «Вимоги до виконавчого документа»доповнено абзацом другим такого змісту: «реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків)». В абзаці дев`ятому посилання на відповідний реквізит виконавчого документа виключено. Зміст зазначених законодавчих змін полягав у віднесенні зазначеного реквізиту - РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) до обов`язкових вимог до виконавчого документа. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У пункті 6 частини четвертої 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Слід зазначити, що Порядком надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України,Державної податковоїслужби України26 лютого 2013 року № 30/44,визначені правила надання Державною податковою службою України інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів до судів загальної юрисдикції на підставі судових рішень, що набрали законної сили, для внесення цих даних до виконавчого документа, що видається відповідно до вимог процесуального законодавства. Враховуючи чинну редакцію статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої до обов`язкових даних виконавчого документа, які ідентифікують боржника, належать лише відомості про прізвище та ім`я фізичної особи боржника, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутність у виконавчому документівідомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи ? боржника може істотно ускладнити або зробити неможливим примусове виконання рішення суду чи іншого органу (посадової особи). Разом з цим, Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, ? і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). З урахуванням викладеного, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи ? боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. У такому випадку стягувач має звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із вимогами (частина 4 статті 4 зазначеного Закону), тому повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності наведеним вимогам не є порушенням, ні прав стягувача, ні принципу обов`язковості виконання судового рішення. Отже, дії державного виконавця у цій справі є правомірними, а тому оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню. Проте Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив висновок, що «відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - фізичної особи не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може одержувати таку інформацію у відповідних органах». Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18). Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від зазначених висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо відсутності у виконавчому документі відомостей про РНОКПП фізичної особи ? боржника), викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших палат, у зв`язку з чим справа передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року, Об`єднана палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об`єкт) для розгляду справи об`єднаною палатою, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) є посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, при тому самому правовому регулюванні спірної правової ситуації незважаючи на зміни у законодавстві, а відступати від правового висновку, викладеного Верховним Судом України, як того просить колегія суддів, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, може лише Велика Палата Верховного Суду. Так, у підпункті 7 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України зазначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Компетенційна складова цього поняття пов`язана із наявністю юрисдикції для розгляду справ і правильним використанням судами функціональних повноважень за результатами розгляду справи. ЄСПЛ вважає, що вислів «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, а й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Так, ЄСПЛ зазначає, що правильно мають застосовуватися і функціональні повноваження суду. Зокрема, порушення було визнане у справах проти України, коли при перегляді постанов Вищого господарського суду України Верховний Суд України, який міг або скасувати постанову Вищого господарського суду України та повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі, залишив у силі постанову апеляційного суду, перевищивши свої повноваження (Firma VeritasTOV v. Ukraine, no. 2217/07, §§ 26-30, 15 May 2012). Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку відсутністю предмета (об`єкта) для перегляду, оскільки не є функціональним повноваженням цього суду (об`єднаної палати) розгляд питання про відступлення від висновку Верховного Суду України, яке належить до функціональних і виключних повноважень Великої Палати Верховного Суду. У такому випадку суд (об`єднана палата) не буде вважатися судом, встановленим законом, Керуючись статтями 403, 404, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Повернути справу за скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Реутова Євгена Олександровича, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа, на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Є. В. Синельников В. М. Сімоненко М. Є. Червинська