Ухвала КАС ВС № 826/12745/18

УХВАЛА 18 березня 2020 року м. Київ справа №826/12745/18 адміністративне провадження №К/9901/7022/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/12745/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Метал ТД» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Метал ТД» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України в якому просив суд: - скасувати рішення Комісії, що приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2018 №833293/41349048 про відмову в реєстрації податкової накладної №82 від 18.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №82 від 18.06.2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 10.03.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Водночас відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 була прийнята у письмовому провадженні та набрала законної сили з дати її прийняття. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 28.02.2020, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 10.03.2020, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається тільки на норми Кодексу адміністративного судочинства України. Однак жодних фактичних обґрунтувань щодо обставин, що стали перешкодою для звернення до суду в строк та доказів на підтвердження заявленого клопотання відповідачем не надано. За таких обставин, заявнику слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом. Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проте, у заявленому клопотанні відповідачем не наведено доводів та не надано жодних доказів, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - серпень 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що складало 3842,00грн. Таким чином, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 3842,00грн. х 200% = 7684,00грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд». Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору в порядку та розмірі визначеному законом. Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд - у х в а л и в: Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/12745/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Метал ТД» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна Судді Верховного Суду