LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС500/1759/19

від 18.03.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 18 березня 2020 року Київ справа №500/1759/19 адміністративне провадження №К/9901/5501/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В : Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 25.02.2020 ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 №0121580-5408-1915, про нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2018 рік у розмірі 1 443,59 грн. Пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже ця справа є справою незначної складності. Відтак, довід позивача в касаційній скарзі, що суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності помилково, не відповідає законодавчому визначенню справи незначної складності. Нормами частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік адміністративних справ, які підлягають розгляду виключно в загальному провадженні і які не можуть бути визнані судом справами незначної складності. Це справи: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років". Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Виключні обставини, передбачені нормами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у цій справі відсутні. Довід позивача, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для правозастосовчої практики, не може бути визнаний обґрунтованим. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зробив висновок про застосування норм підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12, статті 266 Податкового кодексу України (застосування цих норм стосується касаційна скарга) до подібних правовідносин. Згідно з цим висновком встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування. Податковий же орган наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції прийнятих нормативно - правових актів, в тому числі, й рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов`язковими. Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про застосування норм матеріального права в оскаржуваних позивачем судових рішеннях відповідає наведеному висновку Верховного Суду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2020. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко І.Л. Желтобрюх М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»