Ухвала КАС ВС № 826/12301/16

УХВАЛА 20 березня 2020 року Київ справа №826/12301/16 адміністративне провадження №К/9901/6352/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужбу (правонаступник Київської міської митниці ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100250005/2016/000019/2 від 5 травня 2016 року; зобов`язати Київську міську митницю ДФС облікувати грошові кошти за митною декларацією ІМ-40 ДЕ №100250005/2016148445 від 6 травня 2016 року, сплачені в якості фінансової гарантії, у інформаційній системі ДФС як надміру сплачені та підготувати Висновок і Реєстр, визначені пунктом 8 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124, розділом ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643 та передати висновок згідно з реєстром висновків для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, адміністративний позов задоволено. 3 березня 2020 року Київська митниця Держмитслужбу на адресу Верховного Суду направила касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з такого. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Касаційна скарга подана 19 лютого 2020 року, тому до неї застосовуються вимоги Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (тут і далі по тексту в редакції на момент звернення з касаційною скаргою) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам встановленим статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. В обґрунтування заявлених вимог щодо неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником у справі, де предметом спору є вимоги, зокрема, про визнання протиправними та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, не надано належним чином завіреної копії рішення митного органу та митних декларацій, що, крім іншого, позбавляє Суд можливості розрахувати суму судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 331 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто суд касаційної інстанції при вирішенні питання стосовно допустимості та прийнятності поданої касаційної скарги не має в своєму розпорядженні матеріалів судової справи та перевіряє касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України за матеріалами касаційної скарги. Так, суд звертає увагу на те, що в пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В газеті "Голос України" (№42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 1 грудня 2018 року). Отже, на сьогоднішній день початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакцій на день подання позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою становила 1 розміру мінімальної заробітної плати. Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2016 році, а спір у справі носить майновий характер (про коригування митної вартості) та немайновий (зобов`язання вчинити певні дії) характер. Статтею Закону України від 25 грудня 2015 року № 1809-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становила 1378 гривень . Відповідно до частин третьої та четвертої статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: в частині майнових позовних вимог 200% х (ціна позову х 1,5% ), в частині немайнових позовних вимог - 1378 гривні х 200%. Утім, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митних платежів, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги. Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону та подати до Верховного Суду документ про сплату такого збору. Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копію оскаржуваного рішення Київської міської митниці ДФС, митної декларації, а також документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужбу (правонаступник Київської міської митниці ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх