Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5076/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5076/19 (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №280/5076/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 16 жовтня 2019 року звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.07.2019 №318. Позов обґрунтовано тим, що рішення від 15.07.2019 №318 не відповідає вимогам закону та не підлягає виконанню. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неповідомленням відповідача про отримання іншої пенсії позивач з 31.05.2013 по 30.06.2019 отримував дві пенсії за віком та по інвалідності, що заборонено чинним законодавством, внаслідок чого позивач неправомірно отримав грошові кошти у сумі 46784,78 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами щодо невідповідності рішення вимогам законодавства. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивачу з 31.05.2013 року була призначена пенсія за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) (а.с.24). На підставі заяви позивача від 24.09.2018, в які останній зазначив, що інший вид пенсії не призначався, тому позивачу з 14.05.2018 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.30). У червні 2019 року відповідачем під час звірки баз даних отримувачів пенсій, встановлено, що позивачем за період з 14.05.2018 по 30.06.2019 виникла переплата пенсії в сумі 46784,78 грн. Враховуючи зазначене, відповідачем прийнято рішення №318 від 15.07.2019 про утримання надміру виплачених сум пенсій (а.с.22). Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного. Частинами 1 та 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Відповідно до частини 2 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. З матеріалів справи вбачається, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, яке було ухвалено суддею Конишевою О.В. одноособово у справі №280/5076/19, не підписано останньою. Враховуючи те, що судом першої інстанції ухвалено рішення с порушенням норм процесуального права, а саме суддею не підписано оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати таке рішення та ухвалити нове. Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно із ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XІІ), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. Аналогічну норму містить ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, згідно з якою особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Статтею 60 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.03 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.14 року № 25-3) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.03 за №374/7695 (далі - Порядок № 6-4). Пунктами 3 та 4 Порядку № 6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1). У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку. Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу: - зловживання з боку пенсіонера; - подання страхувальником недостовірних даних. Як вбачається з матеріалів справи, позивач 24.09.2018 року подав до відповідача заяву про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому в заяві було зазначено, що пенсія йому з інших підстав не призначалася (а.с.30). Проте, як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Василівському районі позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.25). При цьому, факт призначення позивачу пенсії за віком починаючи з 31.05.2013 року позивачем не спростовується. Суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а отже позивач про розмір та складові призначеної з 31.05.2013 року пенсії повинен був дізнатися при реалізації свого права на отримання призначеної йому пенсії, тобто з червня 2013 року. Проте, позивач під час звернення до відповідача з заявою від 24.09.2018 року про призначення йому пенсії по інвалідності не повідомив відповідача про призначення йому іншого виду пенсії. У зв`язку з неповідомленням відповідача про отримання іншої пенсії позивач з 24.09.2018 року по 30.06.2019 року отримував дві пенсії, а саме за віком та по інвалідності, що заборонено чинним законодавством, внаслідок чого утворилася переплата у сумі 46784,78 грн. Відповідно до ст. 59 Закону 2262-ХІІ відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, окремі невідповідності Рішення № 318 від 15.07.2019 Додатку 1 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, є формальною ознакою і не може мати наслідок у вигляді скасування такого рішення, оскільки таке рішення, винесено на законних підставах. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що не зазначення в оскаржуваному рішенні процентної ставки суми, що підлягає утриманню з позивача, в межах розгляду цієї справи, не є підставою для скасування рішення від 15.07.2019 №318, оскільки позивач не позбавлений права у разі порушення відповідачем законодавства в частині граничного розміру такого утримання звернутися до суду за захистом своїх прав. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи допустив порушення процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно слід скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №280/5076/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 19 березня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко