Ухвала КГС ВС № 904/2667/19

УХВАЛА 19 березня 2020 року м. Київ Справа № 904/2667/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі № 904/2667/19 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», скаржник) про стягнення 796 844, 88 грн., ВСТАНОВИВ: ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 20.02.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №904/2667/19, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Дослідивши матеріали касаційної скарги ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. У червні 2019 року Залізниця звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 407 316, 48 грн. плати за користування вагонами та 389 528, 40 грн. збору за зберігання вантажу. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020, у справі №904/2667/19 позов задоволено в повному обсязі. Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у заявленому розмірі, оскільки в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем), і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу раніше, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій ПрАт «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України (в редакції чинній від 08.02.2020) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Предметом позову в даній справі є стягнення 796 844, 88 грн., а, отже, ціна позову у справі № 904/2667/19 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у даній категорії справ залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та від обставин конкретної справи, та обґрунтованості існування підставі, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Слід відзначити, що ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» у поданій касаційній скарзі не вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує, що дана справа має виняткове значення для скаржника, та не наводить будь-яких інших підстав, передбачених пунктом 2 частиною третьої статті 287 ГПК України, щоб свідчили про необхідність у відкритті касаційного провадження у даній справі. Окрім того наведені скаржником у касаційній скарзі доводи у контексті судових рішень у цій справі не дають Суду підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У касаційній скарзі відсутні посилання на текст судового рішення, де заявникові незрозумілі висновки, які можна неоднозначно тлумачити, і які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник не наводить інші аргументи, які можуть свідчити, що дана справа має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції, і які з огляду на статус Верховного Суду і повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Підстав, передбачених статтею 287 ГПК України, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як «суду права», дану категорію справ, скаржником не наведені. Враховуючи викладене, а також те, що касаційна скарга ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не містить доводів, зважаючи на які, суд міг би визнати, що рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики або є наявність інших підстав передбачених законодавством для відкриття касаційного провадження, колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №904/2667/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №904/2667/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос