Постанова 4875 № 917/1775/19
від 17.03.2020 ·СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" березня 2020 р. Справа № 917/1775/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М. секретар судового засідання Рудик Т.С. за участю представників сторін: від позивача: Таволжанський М.В., довіреність, адвокат; від відповідача: без участі представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, м. Київ (вх. № 226 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року (суддя Паламарчук В.В.), у справі № 917/1775/19 за позовом Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Інноватив буд, м. Полтава, про стягнення 176669,81 грн., ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив буд» про стягнення коштів в розмірі 176669,81 грн. та судового збору. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на проведення Державною аудиторською службою України ревізії фінансово - господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за період з 01.10.2017 р. по 31.03.2019 р.; довідку №07-23/95 Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - Довідка) зустрічної звірки у ТОВ "Наукове-виробниче підприємство "Інноватив буд" щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 12.06.2019 р., якою встановлено, що бухгалтерським обліком документально не підтверджено використання матеріалів Товариства на суму 159 715,45 грн., а також роботи орендованої техніки в період виконання робіт на суму 16 954,36 грн. при виконанні робіт за договором будівельного підряду №414 від 18.09.2018 р. Позивач зазначав, що дізнався про наведене лише з акту ревізії, оскільки до проведення перевірки не мав сумнівів в обсягах виконаних робіт та вартості матеріалів. Посилаючись в якості правового обгрунтування на ст.ст. 22, 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225, 322 Господарського кодексу України, наполягав, що внаслідок безпідставно завищеної відповідачем вартості виконаних ремонтно будівельних робіт за договором, позивачу завдано збитки у розмірі 176 669,81 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 р. у справі № 917/1775/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення мотивовано недоведеністю позивачем заявлених позовних вимог. Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року у справі №917/1775/19 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог АТ ДПЗКУ в повному обсязі. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що виявлені аудиторською службою недоліки є прихованими і не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, у зв`язку з чим замовник має право посилатись на відступи підрядника від умов договору або недоліки у виконаній роботі, її вартості, обсягах тощо. Наполягає, що розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції позбавив позивача можливості надати відповідний обсяг та характер доказів у справі; в позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Державну аудиторську службу України, яке залишено судом першої інстанції поза увагою. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Слободін М.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. у справі №917/1775/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року. Встановлено строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив буд» відзиву на апеляційну скаргу, в порядку визначеному статтею 263 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив буд» проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, наполягаючи, що доводи позивача жодним чином не спростовують рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 р. Вважає прийняте судом рішення у справі № 917/1775/19 законним та обгрунтованим. Просить апеляційну скаргу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відхилити, рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 р. у справі № 917/1775/19 залишити без змін, розглянути справу без участі представника ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інноватив буд» у судовому засіданні. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 р. у справі №917/1775/19 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року у справі № 917/1775/19 призначено на 17.03.2020 р. об 11:30 год. У зв`язку з перебуванням у відпустці на дату розгляду апеляційної скарги члена колегії - судді Склярук О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Слободін М.М. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р. У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 18.09.2018року між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інноватив буд» (відповідач, підрядник) укладений договір будівельного підряду №414, відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи по встановленню автомобілерозвантажувача, згідно робочого проекту «Реконструкція вузла приймання, сушки та відвантаження зерна, за адресою: вул. Комсомольська, 137, с. Засулля, Лубенського району Полтавської області, які мають бути виконані підрядником згідно державних будівельних норм та правил чинних в Україні та відповідно до договору, будівельної документації та відповідно до завдання замовника. Детальний перелік робіт визначено в договірній ціні та локальних кошторисах, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з п. 2.2 договору, роботи визначені договором виконуються з матеріалів підрядника. Термін матеріали означає вироби усіх видів (крім обладнання), що використовуються для виконання робіт (п. 1.1.19 договору). За умовами п. 4.1 договору підрядник зобов`язався забезпечити виконання гарантійних зобов`язань протягом гарантійного строку; усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені замовником під час приймання виконаних робіт в строки, визначені замовником, тощо. Підрядник самостійно і за свій рахунок здійснює забезпечення робіт матеріалами та будівельним обладнанням (п. 7.1 договору). Сторони домовились(п.12.1.договору), що загальна ціна договору складається з договірної ціни, яка сформована на підставі локальних кошторисів на виконання робіт, розроблених у програмному комплексі АВК
5. Договірна ціна є динамічною та становить 1102083, 49 грн., у тому числі ПДВ - 183680, 58 грн. На виконання умов договору відповідачем складено локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1, №2-1-2, №2-2-2, №2-3-1. Сторонами узгоджено та підписано Договірну ціну виконання будівельно-монтажних робіт (додаток №1 до договору №414 від 18.09.2019) на загальну суму 1 102 083,49 грн. Відповідно до пункту 10.1. договору, приймання-передача робіт сторонами здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою замовника та директором філії ПАТ «ДПЗКУ «Лубенський насіннєобробний завод» актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в, які подаються підрядником у друкованому вигляді та скріпленими печаткою та підписом підрядника, по мірі виконання робіт, але не частіше ніж 1 раз на місяць, за згодою сторін - 25 числа поточного місяця, за умови надання замовнику погоджених інженером обсягів виконаних робіт, актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та іншої виконавчої документації в електронному вигляді до 20 числа поточного місяця відповідно. Акт приймання -передачі виконаних робіт має бути подано разом із копіями документів, завірених печаткою та підписом підрядника, визначених у пп.1-4 п.10.1 договору. Для уникнення непорозумінь акт приймання передачі виконаних робіт не розглядається без подачі підрядником документів, зазначених в підпунктах 1-4 пункту 10.1 договору. Замовник протягом 4-х робочих днів з моменту отримання вищезазначених документів в електронному вигляді повинен перевірити їх комплектність та відсутність недоліків, та у разі виявлення недоліків поданих документів замовник протягом 4-х робочих днів з моменту отримання вищезазначених документів повинен повідомити про це підрядника за допомогою електронної пошти де вказати повний перелік недоліків поданих документів, та рекомендації що до їх усунення. Протягом 4х робочих днів з моменту отримання виправлених документів, які погоджені замовником, при відсутності дефектних чи неякісних робіт замовник підписує акт приймання - передачі виконаних робіт. У випадку відсутності у замовника зауважень до акту приймання передачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний підписати такий акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання підписаного акту приймання передачі виконаних робіт зі сторони підрядника. У разі виявлення в процесі приймання передачі закінчених робіт, недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк, але не більше як протягом 10 календарних днів, зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо попередивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником. Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків. Акт приймання передачі виконаних робіт підписується після усунення всіх недоліків робіт та або наданих документів. Підрядник надає замовнику щомісяця довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, разом з визначеними у цьому пункті договору документами. Подані документи розглядаються замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів. При виявленні у процесі приймання-передачі робіт дефектних чи неякісних робіт або недоліків поданих документів, замовник має протягом вказаного терміну повідомити про це підрядника та в його присутності складається перелік дефектних робіт або перелік недоліків поданих документів, що підлягають усуненню у строк, погоджений сторонами, а у разі недосягнення згоди, у розумний строк. У разі виявлення у розрахунках за виконані Роботи (форми №КБ-2в та №КБ-3, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити підрядника про виявлені помилки та порушення, а підрядник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів розглянути зауваження та підписати коригований акт приймання-передачі виконаних робіт. На виконання умов договору сторонами підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт: за жовтень 2018 р. від 18.10.2018р., за жовтень 2018 р. від 06.11.2018р., за листопад 2018 р. від 22.11.2018р., за грудень 2018 р. від 27.12.2018р., за лютий 2019 р. від 28.02.2019р.; акти приймання виконаних будівельних робіт: б/н за жовтень 2018, №2, за жовтень 2018, №3 за листопад 2018, №4 за грудень 2018, №5 за грудень 2018; №1 за лютий 2019; у відповідності до умов договору відповідачем сформовано: підсумкову відомість ресурсів; підсумкові відомості ресурсів по об`єкту приймальний пристрій зерна з автотранспорту; підсумкові відомості ресурсів по об`єкту норійна вежа; підсумкову відомість ресурсів за листопад 2018, тощо. Порядок розрахунків за договором визначений п. 12.2 договору, згідно з яким розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином:- 30 % від загальної ціни договору, визначеної в п.12.1 договору, у вигляді попередньої оплати платіжним дорученням на поточний рахунок підрядника, що вказаний в розділі 18 договору; - 70% від сум актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в), підписаних сторонами та скріплених печатками сторін, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в). На підтвердження виконання зобов`язань з оплати за договором № 414 від 18.09.2018р. позивачем надано платіжні доручення: №811 від 20.09.2018 р. на суму 330625,04 грн., № 1620 від 18.10.2018 р. на суму 46139,74 грн., №1004016 від 06.11.2018 р. на суму 115081,51 грн., №2515 від 22.11.2018 р. на суму 174889,68 грн., №3339 від 27.12.2018 р. на суму 289207,88 грн., №9609066251 від 28.02.2019 р. на суму 54948,24 грн. Відповідно до п.13.2 договору, в редакції укладених сторонами додаткових угод №1 від 18.09.2018 р. та №2 від 28.02.2019 р. до договору від 18.09.2018 р. №414, строк дії договору - до 31.05.2018року або до моменту його розірвання у відповідності із положеннями розділу 13 договору, а в частині виконання гарантійних зобов`язань та умов договору «Конфіденційна інформація» - згідно відповідних умов договору. Відповідальність сторін передбачена п. 14.3 договору, згідно з яким у випадку порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та діючим законодавством України. Порушенням договору є його невиконання чи неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених в договорі. Зокрема, у випадку порушення умов зобов`язання щодо якості робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % відсотків від вартості неякісних робіт та зобов`язується виправити недоліки і повністю компенсувати замовнику збитки, пов`язані із недоліками у виконанні робіт у строк, передбачений п.10.1 договору. Сторони відповідають за всі збитки, що були спричинені іншій стороні у зв`язку з порушенням зобов`язань за договором. Замовник несе відповідальність за договором, передбачену у пункті 12.3. договору. Як вказано позивачем у позовній заяві, ним отримано лист Державної аудиторської служби України № 07-14/369-2019 від 15.07.2019 р., в якому зазначено про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України за період з 01.10.2017 по 31.03.2019, результати якої відображені в акті ревізії від 03.07.2019 р. № 07-21/2, а також про необхідність усунення виявлених порушень та забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної АТ ДПЗКУ. В Довідці зустрічної звірки у ТОВ "НВП "Інноватив буд" щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» №07-23/95 від 12.06.2019 р., що складена Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, зазначено, що в ході зустрічної звірки, дослідженням питання відповідності вартості роботи, матеріалів та їх бухгалтерського обліку та наданих до проведення зустрічної звірки первинних облікових документів, що підтверджують фактичне використання будівельних матеріалів (оборотні відомості по рахунку 205 Будівельні матеріали, акти на списання матеріалів), в підсумкові відомості ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт за №1, 2 жовтень, №3 листопад, №4, 5 грудень 2018 року, №1 лютий 2019 року включено вартість матеріалів на загальну суму 376 530, 02 грн., складених по виконаним ремонтно-будівельним роботам на виконання умов договору із Корпорацією від 18.08.2018 №414. Проте, документально не підтверджено бухгалтерським обліком використання матеріалів Товариства на суму 159 715 45 грн. Крім того, встановлено включення до акту ф.КБ-2в вартість роботи будівельних машин та механізмів, що документально не підтверджено бухгалтерським обліком Товариства, а також подорожніми листами, рапортами чи нарядами на роботу власної техніки, актами надання послуг чи актами приймання-передачі виконаних робіт, а також роботи орендованої техніки в період виконання робіт на суму 16954, 36 грн. Позивачем на адресу відповідача надіслані Вимоги (від 31.07.2019 р. № 130-6-19/4720, від 30.09.2019 № 130-6-19/6094) про надання коригуючого акту та повернення зайво сплачених коштів в сумі 176669,81 грн. Як вказує позивач, вимоги залишені відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та статей 525,526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного Кодексу України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За своєю правовою природою договір № 414 від 1808.2018року є договором підряду, згідно з яким за приписами ст. 837 Цивільного Кодексу України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України). За приписами ч.2 ст. 845 Цивільного кодексу України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни, підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою в договорі підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові ( ст.857 Цивільного кодексу України). Як встановлено ч.1 ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Матеріали справи свідчать, що сторони у встановленому законом порядку погодили таку істотну умову договору як ціна робіт. Погоджуючи за власним волевиявленням (добровільно) умови договору, які не суперечать вимогам чинного законодавства, сторони договору, як замовник так і підрядник, погодилися з обов`язковістю їх виконання в силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що: зобов`язання за договором від 18.09.2019 р. №414 сторонами, в т.ч. відповідачем, виконані повністю, на підтвердження зазначеного позивачем надані відповідні документи; передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких зауважень (щодо вартості, обсягів та якості) і претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін та філії ПАТ «ДПЗКУ» «Лубенський насіннєобробний завод»; позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, яка була визначена сторонами у договорі підряду. Водночас, на підтвердження завданих збитків позивач посилається на зустрічну звірку, проведену в період 03.06.2019-12.06.2019 року Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, результати якої оформлені Довідкою №07-23/95 від 12.06.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язань, доказується кредитором. Статтею ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. За положеннями ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)збитків та їх розміру; 3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4)вини. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Має бути доведено, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє особу від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Довідка Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, на яку посилається позивач як на доказ завдання йому збитків в загальній сумі 176669,81грн., не доводить наявності вини відповідача та не може вважатися належним доказом наявності обставин, що свідчать про завдання відповідачем збитків позивачеві, оскільки обставини, встановлені Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби, не можуть впливати на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати. Довідка Державної аудиторської служби щодо зустрічної звірки, також як і акт ревізії, який до справи не надавався, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Довідка є носієм інформації про виявлені контролюючим органом порушення фінансової дисципліни суб`єктом господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. За умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Крім того, довідка зустрічної звірки не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Тобто, укладанням сторонами у справі договору підряду, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах. Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором. Відтак, довідка зустрічної звірки не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України у справі № 922/2310/17 від 21.05.2018 р., у справі №916/1906/18 від 20.06.2019 р. Інших доказів на підтвердження завдання відповідачем збитків позивачем до справи не надано. Відповідно до статті 74 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 86 статті Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Необхідність доведення обставин, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи. Враховуючи недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, не надання належних та допустимих доказів на підтвердження наявності збитків, вини відповідача, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, залишення судом поза увагою клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, Державної аудиторської служби України), з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи (ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарсько процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач із позовом до суду звернувся у 2019 році. Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", передбачено, що з 01.01.2019 р. встановлюється прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1921,00 грн. Заявлена сума позову складає 176 669,81 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2019 рік дорівнювало 192100,00 грн. Позивачем не доведено також, яким чином призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження перешкоджало останньому надати відповідний обсяг доказів у справі, крім того позивачем не зазначено які саме докази, що на його думку матимуть значення у вирішенні справи, він не зміг подати до справи. Зауваження апелянта про залишення поза увагою клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державної аудиторської служби, спростовується ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 р., якою із врахуванням приписів ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено у задоволенні клопотання. Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010(Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами. Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року у справі № 917/1775/19. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року у справі № 917/1775/19 покладаються на заявника. Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року у справі № 917/1775/19 - залишити без задоволення. Рішення господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 року у справі №917/1775/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 20.03.2020 Головуючий суддя Н.М. Дучал Суддя Р.А. Гетьман Суддя М.М. Слободін