Постанова 4811 № 442/2978/19

Справа № 442/2978/19 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П. Провадження № 22-ц/811/3532/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Фейір К.О. З участю: позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2019 року постановлену у складі судді Хомика А.П. по цивільній справі № 442/2978/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка», третя особа: Дрогобицька місцева прокуратура Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, - в с т а н о в и в : 24.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Універсальна бурова техніка» про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2019 року провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд його позовних вимог віднесено до юрисдикції Господарського суду Львівської області. Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу суду незаконною, постановленою без дотримання правових норм процесуального права, такою, що порушує його конституційні права. Вважає, що відповідач упереджено відноситься до нього, оскільки іншим працівникам, звільненим по ст.40 п.1 КЗпП України виплачена заробітна плата, а йому не виплачено, не переведено на іншу роботу, чого не враховано судом першої інстанції. Висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України від відповідача ТзОВ «Універсальна бурова техніка» та Дрогобицької місцевої прокуратури надійшов Відзив на апеляційну скаргу (далі Відзив). У Відзиві відповідач ТзОВ «Універсальна бурова техніка» зазначає, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. У Відзиві Дрогобицької місцевої прокуратури зазначається, що місцевою прокуратурою не забезпечувалась участь у розгляді вищевказаної справи. Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Матеріалами справи та судом встановлено, що 24.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ТзОВ «Універсальна бурова техніка», 3-я особа Дрогобицька місцева прокуратура про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 червня 2018 року по 24 квітня 2019 року в сумі 59 291,64 грн. та моральну шкоду в розмірі 12 000 грн. Із долученої до матеріалів справи ухвали господарського суду Львівської області від 06 липня 2017 року вбачається, що у справі № 914/1257/17 порушено провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» ( вул. Труша, буд.20, м.Дрогобич Львівська область, 82100, ідентифікаційний код 37349178); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.(а.с.49-51). Згідно постанови господарського суду Львівської області від 10.07.2017 року у справі №914/1257/17 ТзОВ «Універсальна бурова техніка» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. (а.с.55-60). Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. За приписами частини 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон, який був чинним на час постановлення оскаржуваної ухвали та звернення позивача до суду) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує всі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати, поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Зазначеному вище Закону кореспондує норма ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (введено в дію з 21.10.2019р.) у відповідності до якої господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Із матеріалів справи та пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що такий просить стягнути з ТзОВ «Універсальна бурова техніка» середній заробіток за період затримки розрахунку та моральну шкоду, що відноситься до інших майнових спорів. Відповідно до ст.94 КЗпП України (далі КЗпП) заробітною платою є винагорода, яка виплачується працівникові за виконану ним роботу. Відшкодування, яке сплачується за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП , не відповідає цим ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за виконану працівником роботу, а за затримку розрахунків при звільненні. Тому, відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою. Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду України у Постанові від 26 червня 2019 року (справа № 761/9584/15-ц. Відповідно до ч.4 ст.10 Закону ( частини 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства) та п.8 ч.1 ст.20 ГПК України усі майнові вимоги до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, зокрема, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, спори щодо інших вимог до боржника, повинні вирішуватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Закриваючи провадження у справі на підставі ст.255 ч.1 п.1 ЦПК, суд першої інстанції вірно зазначив та роз`яснив позивачу ОСОБА_1 , що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом ч.1 ст. 256 ЦПК якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої ст.. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків, об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Згідно ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 255 ч.1 п.1, 256 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375,383, 384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2019 року залишити без змін. Роз`яснити ОСОБА_1 про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 18 березня 2020 року. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк