Постанова Харківський апеляційний суд № 643/6530/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ______________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 17 березня 2020 року м. Харків справа № 643/6530/16-ц провадження № 22-ц/818/1261/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Бровченка І.О., Пилипчук Н.П., за участю секретаря: Сізонової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Адміністрації Московського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа: Служба у справах дітей Московського району м. Харкова про зміну умов договору найму житлового приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Адміністрації Московського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа: Служба у справах дітей Московського району м. Харкова про зміну умов договору найму житлового приміщення за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2019 року, постановлене під головуванням судді Довготько Т.М., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 15 листопада 2019 року), - в с т а н о в и в: У травні 2016 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Адміністрації Московського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа: Служба у справах дітей Московського району м. Харкова про зміну умов договору найму житлового приміщення. У січні 2017 року ОСОБА_4 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Адміністрації Московського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа: Служба у справах дітей Московського району м. Харкова про зміну умов договору найму житлового приміщення. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволено частково. Змінено умови договору найму квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ізольовану жилу кімнату 1, згідно технічної характеристики квартири, що вказана у технічному паспорті, площею 16,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Харківську міську раду укласти з ОСОБА_1 окремий договір найму жилого приміщення на ізольовану жилу кімнату 1, площею 16,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено у користування ОСОБА_4 ізольовану жилу кімнату 3, згідно технічної характеристики квартири, що вказана у технічному паспорті, площею 13,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Харківську міську раду укласти з ОСОБА_4 окремий договір найму жилого приміщення на ізольовану жилу кімнату 3, площею 13,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор, вбудовану шафу у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 залишено у загальному користуванні. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 552,20 грн. В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що відповідно до Тимчасового положення про облік та розподіл житлової площі, що звільняється в місті Харкові, договір найму на займану житлову площу та зміни до нього укладаються виконавчими комітетами районних в місті Харкові рад згідно прийнятих ними рішень. На цей час Харківською міською радою не внесено змін до вказаного Тимчасового положення, у зв`язку з чим договір найму житлового приміщення не укладається. Житлово-експлуатаційні підприємства відсутні. Крім того, після зміни договору найму житлового приміщення у користуванні відповідачів залишиться житлова площа у розмірі 27,8 кв.м., тобто по 9,2 кв.м. на одну особу, що суперечить діючому законодавству України, а саме: норма жилої площі встановлюється у розмірі 13,65 кв.м. на одну особу. Також Харківська міська рада не погоджується із стягненням з неї суми судового збору у спірних правовідносинах, оскільки міська рада не порушувала права позивачів як за первісним, так і за зустрічним позовом, не чинила перешкод у здійсненні їх прав. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково як первісні, так і зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зміни умов договору найму квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виділивши у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ізольовану жилу кімнату 1, згідно технічної характеристики квартири, що вказана у технічному паспорті, площею 16,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; а у користування ОСОБА_4 ізольовану жилу кімнату 3, згідно технічної характеристики квартири, що вказана у технічному паспорті, площею 13,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому Харківську міську раду слід зобов`язати укласти з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 окремі договори найму жилого приміщення. Судовий збір підлягає стягненню з Харківської міської ради на користь позивачів. Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що відповідно до контрольного талона до ордеру №2108, серії А, виданого виконавчим комітетом Київської Ради депутатів міста Харкова 20.07.1970 року, ОСОБА_5 надана житлова площа (трикімнатна квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишні назви АДРЕСА_2 . Згідно вказаного ордера, до спірної квартири вселилися 4 особи, а саме наймач квартири ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дружина наймача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_7 (донька наймача), ОСОБА_3 (син наймача) ( а.с.13 т.1). ІНФОРМАЦІЯ_2 наймач спірної квартири ОСОБА_5 , помер (а.с.14 т.1). Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та приписку №509 від 23.02.2016 року та №3215 від 15.11.2016 року, квартира АДРЕСА_3 не приватизована. В квартирі на час розгляду справи зареєстровані: ОСОБА_3 (син) з 28.06.1978 року, ОСОБА_4 (дочка) з 27.08.1981 року, ОСОБА_1 (онука) з ІНФОРМАЦІЯ_3 : ОСОБА_2 (правнучка) з 20.04.2008 року також були зареєстровані ОСОБА_5 (наймач) з 02.12.1970 року, виписаний 02.03.2005 року та ОСОБА_6 (дружина) з 02.12.1970 року, виписана 28.09.2016 року (а.с.15,81 т.1). ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 (а.с.82 т.1). Відповідно до технічного паспорту від 03.03.2016 року, спірна квартира розташована на 8 поверсі 9 поверхового будинку та складається з 3 кімнат житловою площею 43,8 кв.м., у томі числі 1-а кімната 16,0 кв.м., 2-а кімната 14,8 кв.м., 3-я кімната 13,0 кв.м. Кухня площею 6,9 кв.м., вбиральня 1,2 кв.м., ванна кімната площею 2,1 кв.м., коридор 8,8 кв.м., вбудована шафа 0,8 кв.м. Квартира обладнана балконом 6,0 кв.м. (а.с.16-17 т.1). Як на підставу первісних позовних вимог та зустрічних вимог, ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 посилалися на те, що між особами, що мешкають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , склалися напружені стосунки. У зв`язку з цим наявні підстави для зміни умов договору найму вказаного житлового приміщення. ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , просила суд змінити умови договору найму квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити у їх користування ізольовану жилу кімнату 1 згідно технічної характеристики квартири, площею 16,0 кв.м.; зобов`язати Харківську міську раду, адміністрацію Московського району Харківської міської ради, Департамент житлового господарства Харківської міської ради укласти з нею окремий договір найму жилого приміщення на ізольовану жилу кімнату 1, згідно технічної характеристики квартири площею 16,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати КП «Жилкомсервіс» відкрити на її ім`я особовий рахунок на ізольовану жилу кімнату 1; кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор, вбудовану шафу у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 залишити у загальному користуванні; стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати. ОСОБА_4 також просила суд змінити умови договору найму вищевказаної квартири; виділити у її користування ізольовану жилу кімнату 3 згідно технічної характеристики квартири, площею 13,0 кв.м. у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Харківську міську раду, адміністрацію Московського району Харківської міської ради, Департамент житлового господарства Харківської міської ради укласти з нею окремий договір найму жилого приміщення на ізольовану жилу кімнату 3; зобов`язати КП «Жилкомсервіс» відкрити на її ім`я особовий рахунок на ізольовану жилу кімнату 3; кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор, вбудовану шафу у квартирі що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 залишити у загальному користуванні; стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати. Відповідач ОСОБА_3 не заперечував, що між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після смерті його матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , склалися неприязні відносини. При цьому між ними склався фактичний порядок користування спірною квартирою, відповідно до якого ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 користуються кімнатою 2 площею 16,0 кв.м., ОСОБА_4 користується кімнатою №4 площею 13,0 кв.м., а він користується кімнатою №3 площею 13,8 кв.м. Кухня, туалет, ванна та коридор знаходяться у спільному користуванні. З урахуванням фактичного порядку користування квартирою, який склався між користувачами, він не заперечує проти заявлених як первісних, так і зустрічних позовних вимог. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер. Згідно з ч.1 ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Крім того, відповідно до ст. 65 ЖК України, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Питання про те, хто належить до членів сім`ї власника (наймача) жилого приміщення, регулюється частиною другою статті 64 ЖК УРСР. До категорії членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Таким чином, визначаючи коло членів сім`ї наймача, вказана норма житлового законодавства України поділяє їх на дві групи: одні з них «належать» до членів сім`ї наймача, інші - «можуть бути визнані» такими. Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, слід з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини 1, 2 статті 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, слід з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання. За змістом статті 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки зі згоди наймача, членів його сім`ї та наймодавця. Але досягнута домовленість між наймачем, членами його сім`ї та наймодавцем з приводу зміни договору найму житлового приміщення сама по собі правових наслідків не має, доки вона не знайде свого офіційного закріплення у рішенні відповідного органу, до компетенції якого належить вирішення таких питань. Та тільки після рішення відповідного органу зміни до договору найму житлового приміщення набирають юридичної сили. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку. За змістом вказаної норми закону будь-який член сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї (ст. 64 ЖК), члени сім`ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім`ї наймача, які залишились проживати у приміщенні. Судовому розгляду, зокрема, підлягають спори у випадку, якщо наймодавець або орган, який вирішує питання щодо внесення змін в договір найму, не визнає в якості члена сім`ї наймача особу, яка поставила питання про визнання її наймачем за договором, а також у випадку відмови інших членів сім`ї у згоді на зміну договору. Будь-яких договорів під час вселення позивачів до вищезазначеної квартири щодо піднайму або тимчасовості їх проживання не укладалось. При цьому відповідно до статті 47 Конституції України та статті 1 ЖК України, громадяни мають право на житло. Згідно до ч.1 ст.104 ЖК України, член сім`ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді окремого ізольованого житлового приміщення. Матеріали справи свідчать про те, що спірною є ізольована неприватизована трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,60/65,40 кв.м. Сторони не заперечують, що між ними склався фактичний порядок користування спірною квартирою, відповідно до якого ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 користуються кімнатою 2 площею 16,0 кв.м., ОСОБА_4 користується кімнатою №4 площею 13,0 кв.м., а ОСОБА_3 користується кімнатою №3 площею 13,8 кв.м. квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Кухня, туалет, ванна та коридор знаходяться у спільному користуванні. Із змісту п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 №2 зі змінами та доповненнями, «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам надані наступні роз`яснення з приводу застосування норм цього Кодексу. В силу ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім`ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розміром якого не менше встановлення для даної особи. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім`ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання однієї особі (ч.1 ст. 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, камора тощо) (ст. 63 ЖК України). Таким чином, оскільки наймач квартири ОСОБА_5 помер, після його смерті в спірній квартирі залишились проживати ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_1 (онука), ОСОБА_2 (правнучка) та ОСОБА_3 (син). Враховуючи тривалість проживання позивачів у зазначеній квартирі та наявний між ними фактичний порядок користування спірною квартирою, - висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни умов договору найму квартири за адресою: АДРЕСА_1 , - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Посилання Харківської міської ради на те, що після зміни договору найму житлового приміщення у користуванні відповідачів залишиться житлова площа у розмірі 27,8 кв.м., тобто по 9,2 кв.м. на одну особу, що суперечить діючому законодавству України, а саме: норма жилої площі встановлюється у розмірі 13,65 кв.м. на одну особу, - не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не оскаржують та погоджуються з таким розподілом кімнат між зареєстрованими в квартирі особами. Даних, що відповідні позови заявлялися позивачами з метою погіршення своїх житлових умов, - матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги в частині того, що договір найму на займану житлову площу та зміни до нього укладаються виконавчими комітетами районних в місті Харкові рад згідно прийнятих ними рішень, проте на цей час Харківською міською радою не внесено змін до вказаного Тимчасового положення, у зв`язку з чим договір найму житлового приміщення не укладається, а житлово-експлуатаційні підприємства відсутні, - не спростовують висновків суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до п. 3.1.18 Положення про управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання», Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради розглядає питання щодо укладання та переоформлювання договорів найму житлових приміщень у будинках, що належать до комунальної власності, а також в будинках відомчого житлового фонду в зв`язку зі зміною їх статусу. Питання пов`язані з обліком та розподілом ізольованих житлових приміщень, у тому числі з частковими комунальними зручностями, вирішуються Харківською міською радою та її виконавчим комітетом відповідно до діючого законодавства. Зважаючи на те, що квартира не приватизована і знаходиться в комунальній власності територіальної громади, то управління житловим фондом відповідно до ст.18 ЖК України здійснюється Харківською міською радою через свої виконавчі органи, а саме: Департамент житлового господарства Харківської міської ради, який не є юридичною особою, а тому укласти договір найму житлового найму має саме Харківська міська рада. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» саме Департамент житлового господарства Харківської міської ради збирає та готує документи на ім`я Харківського міського голови про зміну умов договору найму житлового приміщення. Натомість заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що відсутні підстави для стягнення з Харківської міської ради судового збору у спірних правовідносинах, оскільки міська рада не порушувала права позивачів як за первісним, так і за зустрічним позовом, не чинила перешкод у здійсненні їх прав. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати усі обставини справи. Матеріали справи свідчать про те, що спірні правовідносини виникли не з вини Харківської міської ради і відповідач у справі не порушував права позивачів. Харківська міська рада не перешкоджала позивачам в реалізації їх цивільних прав та обов`язків. Суд першої інстанції не врахував вищевказаного та помилково прийшов до висновку про стягнення судового збору з Харківської міської ради. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2019 року в частині стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судового збору слід скасувати. Судові витрати у спірних правовідносинах покладаються на позивачів. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2019 року в частині стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судового збору скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.О. Бровченко Н.П. Пилипчук Повне судове рішення виготовлено 19.03.2020 року.