LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818639/7788/19

від 17.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року м. Харків справа № 639/7788/19 провадження № 22-ц/818/1636/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хорошевського О.М. суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання Брулевича В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року постановлене суддею Труханович В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, установив: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування посилилася на те, що вона є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про народження від 05 січня 1962 року. Батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 . Після їх смерті відкрилася спадщина на належне їм майно, яке складається з будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя заповіт не склали. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Для отримання спадщини позивач не змогла у встановлений законом шестимісячний термін звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки з 13 листопада 2015 року та по теперішній час перебуває за межами України, що підтверджується відповідними письмовими доказами. Коли позивач через свого представника звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено оскільки пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами. Проживання за межами України не є поважною причиною пропуску строку встановленого законом для прийняття спадщини. Не погодившись судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги повністю. В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. А саме, що судом безпідставно не взято до уваги, що з 13.11.2015 по теперішній час позивач перебуває за межами України. Посилається при цьому на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 « про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» однією з поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини є перебування спадкоємця тривалий час за межами України. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Згідно ст. 375 Цивільного процесуального кодексу(надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . ( а.с. 10) ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . ( а.с. 11) За життя ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1966 року на праві власності належало 59/250 частин житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1966 року на праві власності належало 59/250 частин, та на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2012 року 66/125 частин вищезазначеного будинку. (а.с. 24-32) Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрилася спадщина. Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 10.11.2015 року. ( а.с. 16, 21) Листом приватного нотаріуса ХМНО Зубарєва І.Ю. від 24.09.2019 року за №423/01-16, на усний запит Губановій С.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , роз`яснено порядок прийняття спадщини передбачений ст. ст. 1268,1269 ЦК України. (а.с. 35) Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 14 жовтня 2018 року. Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5. Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Та обставина, що позивач тривалий час проживає за межами України сама по собі не свідчить про відсутність у неї можливості цікавитись станом здоров`я батьків і долею майна, що належала їм за життя. Виходячи зі змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. Враховуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду про те, що юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, не є тими поважними причинами, що є підставою для поновлення строку для відкриття спадщини. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. З огляду на викладене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Враховуючи викладене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 158, 367, 368, 374, 375, ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Головуючий О.М.Хорошевський Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»