Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.005783

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005783 пров. № А/857/436/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Святецького В.В., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (головуючий суддя Крутько О.В., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві в якому просив визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо неналежного розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 02.10.2019 протиправною. Зобов`язати відповідача повторно розглянути його інформаційний запит від 02.10.2019 та надати копію висновку службового розслідування від 02.09.2019, що був складений за результатами службового розслідування розпочатим за наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві від 02.08.2019 №1356 «Про призначення службового розслідування». Стягнути з Головного управління Національної поліції у м.Києві на його користь суму сплаченого судового збору та втрат на прошвову допомогу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (постановленим за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задоволено, визнано бездіяльність Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо неналежного розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 02.10.2019 протиправною та зобов`язано відповідача повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 02.10.2019 року та надати копію висновку службового розслідування від 02.09.2019, що був складений за результатами службового розслідування розпочатим за наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві від 02.08.2019 №1356 «Про призначення службового розслідування». Стягнути з Головного управління Національної поліції у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині не стягнення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, та просив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 змінити шляхом: виключення передостаннього абзацу мотивувальної частини, який викладений наступним змістом: «З огляду на те, що позов підписано позивачем, будь-яких доказів виконання адвокатом Яцишин І. В. робіт, що пов`язані з підготовкою та оформленням позовних матеріалів до справи не долучено, витрати на правову допомогу стягненню не підлягають.» та доповнити резолютивну частину рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: додавши вимогу про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1300 грн. В апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 його позов задоволено, визнано бездіяльність Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо неналежного розгляду інформаційного запиту від 02.09.2019 протиправною, зобов`язано відповідача повторно розглянути згаданий вище інформаційний запит та надати копію висновку службового розслідування від 02.09.2019, що був складений за результатами службового розслідування розпочатим за наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві від 02.08.2019 №1356 «Про призначення службового розслідування», стягнуто з Головного управління Національної поліції у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 . У задоволенні стягнення витрат на правову допомогу відмовлено. При цьому, вказує, що 28.10.2019 між ним та адвокатом Яцишиним І. В. був укладений договір про надання правової допомоги. На виконання зазначеного договору 30.10.2019 адвокатом Яцишиним І. В. було виставлено рахунок на оплату послуг надання правової допомоги за вказаним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві. 01.11.2019 апелянтом сплачено послуги адвоката Яцишина І. В. та підписано з ним Акт виконаних робіт, згідно якого адвокат здійснив вивчення та правовий аналіз матеріал справи, що є предметом позову, опрацював законодавчу базу та склав позовну заяву. У матеріалах справи міститься квитанція про оплату послуг адвоката на рахунок, що був виставлений адвокатом 30.10.2019. Тобто, адвокат виконав, замовлення, та склав позовну заяву до ГУ НП у м. Києві, яку він 02.11.2019 підписав та скерував до суду. Окрім того, на розрахунку та акті виконаних робіт чітко зазначено про який саме позов йде мова та щодо чого саме було виконано роботи. Ні договором, ні розрахунком, ні актом виконаних робіт не передбачалася подача адвокатом позову до суду та така послуга не була сплачена. З огляду на наведене вище та наступне законодавче обгрунтування вважає, що суд неповно з`ясував обставини справи, а мотиви у відмові у стягненні витрат на правову допомогу не відповідають дійсним обставинам та закону, оскільки згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з тим, частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, відповідно до частини сьомої цієї статті, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому, апелянт зазначає, що ст. 134 КАС України не передбачено імперативної вказівки щодо форми документа про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також зазначення затраченого часу на складання відзиву та інших процесуальних документів, чи вчинення інших дій. Особа для підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу має надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, але не детальний хронометраж кожної дії, що входить до складу таких робіт (послуг). Дана категорія адміністративних справ щодо дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації в частині доступу до публічної інформації, належить до категорій справ незначної складності. Саме тому, справа була розглянути в порядку спрощеного позовного провадження, а йому, як людині без юридичної освіти, адвокатом була надані послуги в даному судовому позові: вивчення та правовий аналіз матеріалів, що є предметом позовної заяви, 1 год., 325,00 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, 1 год., 325 грн.; підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява), 2 год., 650 грн. Загальна вартість вказаних послуг склала 1300 грн. Загальний обсяг часу, витраченого на надання правової допомоги за цим Розрахунком склав 4 години. В договорі про надання правової допомоги чітко визначений порядок внесення гонорару та його сума. Також, акт виконаних робіт містить повний розрахунок погодинної вартості правової допомоги в переліку наданих юридичних послуг. Таким чином, вважає, що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у компенсації витрат на правову допомогу, а підписання позовної заяви позивачем, а не адвокатом не може слугувати причиною для відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу, оскільки надання таких послуг щодо цього позову підтверджується рядом належних документів, що були додані до позовної заяви. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на це суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення лише в частині відмови у стягнення витрат на правову допомогу. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Згідно частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України). Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позов підписано позивачем і будь-яких доказів виконання адвокатом Яцишин І.В. робіт, що пов`язані з підготовкою та оформленням позовних матеріалів до справи не долучено. Проте, такі доводи суду першої інстанції є помилковими. Як уже зазначалось вище, згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з тим, частина шоста статті 134 КАС України визначає, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, відповідно до частини сьомої цієї статті, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У матеріалах справи відсутнє таке клопотання з боку відповідача. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. В апеляційній скарзі апелянтом слушно зазначено, що дана категорія адміністративних справ щодо дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації в частині доступу до публічної інформації, належить до категорій справ незначної складності, тому справа була розглянути в порядку спрощеного позовного провадження, а йому, як людині без юридичної освіти, адвокатом була надані наступні послуги: вивчення та правовий аналіз матеріалів, що є предметом позовної заяви, 1 год., 325,00 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, 1 год., 325 грн.; підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява), 2 год., 650 грн. Загальна вартість вказаних послуг склала 1300 грн. Загальний обсяг часу, витраченого на надання правової допомоги за цим Розрахунком склав 4 години. На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено: договір-доручення про надання правової допомоги 28.10.2019, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000268 від 15.10.2015, розрахунок розміру правої допомоги від 30.10.2019, акт здавання-приймання робіт згідно договору від 28.10.2019, від 01.11.2019, дублікат квитанції №0.0.1510736847.1 від 01.11.2019 на суму 1300 грн. У договорі про надання правової допомоги чітко визначений порядок внесення гонорару та його сума. Акт виконаних робіт містить повний розрахунок погодинної вартості правової допомоги в переліку наданих юридичних послуг. При цьому колегія суддів зазначає, що підписання позовної заяви позивачем, а не адвокатом не може слугувати причиною для відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу, оскільки надання таких послуг щодо цього позову підтверджується належними документами, що були додані. Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнення судових витрат слід скасувати, бо в цій частині рішення суду не відповідає нормам процесуального права, а такі витрати стягнути в повному розмірі. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 1.380.2019.005783в частині стягнення судових витрат скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м.Києві (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 1300 (одну тисячу триста) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м.Києві (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1152 (одну тисячу сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя М. А. Пліш судді В. В. Святецький Т. І. Шинкар