Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/9468/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 461/9468/19 пров. № А/857/2457/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 січня 2020 року (рішення ухвалене у м. Львів судом у складі головуючого судді Мисько Х.М., дату складення повного тексту рішення судом не зазначено) у справі №461/9468/19 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, суд,- В С Т А Н О В И В : І. ОПИСОВА ЧАСТИНА В грудні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил заступника начальника Львівської митниці ДФС Македона Павла Миколайовича №4067/20900/19 від 26.11.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ст. 485 МК України у вигляді штрафу в розмірі 113 442,30 грн. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що після відправки та прийняття митної декларації до митного оформлення ним було виявлено допущену технічну помилку в заявленій ставці нарахування акцизного податку, а саме встановлено ставку 0,02 євро за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна, замість ставки 0,8 євро за 1 куб. см. Після виявлення допущеної технічної помилки в митній декларації ним було відправлено заяву №99 на відкликання митної декларації до відділу митного оформлення у зв`язку з необхідністю встановити правильну ставку акцизу на вказаний транспортний засіб та здійснити відповідну доплату митних платежів. Вказана заява на відкликання митної декларації не була задоволена відповідачем, а митна декларація не була відкликана. Вказує, що ним при оформленні митної декларації через власну неуважність було допущено технічну помилку в програмному забезпеченні та вказано акциз за ставкою за замовчуванням 0,02 євро за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна. Відтак, зазначає, що в його діях відсутня вина у формі прямого умислу з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи їх зменшення, що є обов`язковою складовою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, чого не було враховано судом першої інстанції. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України, шляхом надіслання повідомлень на електронні пошти зазначених учасників справи та на номер телефону, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, позивач подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли. З огляду на обставини щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст. 311 КАС України колегія суддів, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження. ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що митний брокер ФОП ОСОБА_1 діє на підставі виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань № 24010000000004769 та дозволу на провадження митної брокерської діяльності № АА002661 від 15 березня 2019 року (а.с.14-15). Як встановлено судом, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір - доручення від 15 жовтня 2019 року, на підставі якого митний брокер від імені, за дорученням та за рахунок замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов`язані з декларуванням товарів, які належать замовнику та переміщаються через митний кордон України та надає митно - брокерські послуги у сфері митного законодавства (а.с.24-27). 25 жовтня 2019 року головним державним інспектором відділу ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці Сиротою Оксаною Григорівною було складено протокол про порушення митних правил № 4067/20900/19 відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України (а.с.18-21). 26 листопада 2019 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - Македоном Павлом Миколайовичем винесена постанова у справі про порушення митних правил № 4067/20900/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 113 442,3 грн (а.с.22-23). Як вбачається з оскаржуваної постанови, 23.10.2019 для здійснення митного оформлення в режимі «Імпорт» товару: «Вантажний автомобіль, що був у використанні призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка "RENAULT" модель "KANGOO", номер кузова: НОМЕР_1 , двигун-дизель, об`єм-1461см3, пот.55,00kw, колір-білий, місць вкл. водія-2, дверей-4, кузов-фургон, дата першої реєстрації-03.06.2014 р., рік виг.-2014, мод.рік-2014, колісна формула4х2» у відділ митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ДФС декларантом ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) згідно договору про надання послуг митного брокера від 15.10.2019 року № б/н, подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209190/2018/068037 від 23.10.2019 року разом з товаросупровідними документами, а саме: рахунок-фактура №750-192292 від 19.10.2019 р;- акт про проведення огляду транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон № UA20903/2019/87719 від 22.10.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.10.2019; витяг з вартісного каталогу «Schwacke» код :20441777 від 22.10.2019 р; квитанції про сплату митних платежів: № 0.0.1499917981.1,0.0.1499872627.1 від 20.10.2019р, №0.0.1500353003.1, 0.0.1500919889 від 21.10.2019 р; сертифікат відповідності КТЗ № UA.008.112826-19 від 22.10.2019, закордонний паспорт серії НОМЕР_4 від 24.07.2015р.; паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 від 11.02.1997 р. Відповідно до поданих товаросупровідних документів, а також митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209190/2018/068037 від 23.10.2019 року заявлена вартість автомобіля становить 7079,00 євро, а загальна сума митних платежів, які повинні були бути сплачені за вказаною митною декларацією, становить 63609,27 гривень. По даній декларації спрацювали додаткові форми контролю, згенеровані АСАУР, а саме 105-2, 106-2, 107-2,108-2, щодо перевірки правильності визначення митної вартості та класифікації товару, 23.10.2019 року о 17.01 год. і 17.18 год., тому декларанту було направлено вимогу про надання документів, для підтвердження визначення митної вартості та коду товару і одночасно направлено запит у ВКМУ УАМП Львівської митниці ДФС щодо правильності визначення митної вартості даного транспортного засобу. 24.10.2019 року після підтвердження заявленої митної вартості ВКМУ УАМП Львівської митниці ДФС при перевірці митної декларації виявлено факт заниження ставки нарахування акцизного податку, а саме: згідно ст.215.3.5 ПК України ставка податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно УКТЗЕД, застосовується для автомобілів, що використовувалися від 5 до 8 років з коефіцієнтом 40, тобто 0,8 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна і становить для даного транспортного засобу 32 319,74 грн. а загальна сума платежів - 101 423,37 грн., у даній декларації акциз розраховано за ставкою 0.02 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна і становить 807,99 грн., а загальна сума платежів - 63609,27 грн. Оскільки до митного оформлення подано декларацію із значним заниженням розрахунку сплати митних платежів (37814,10 грн.) - 24.10.2019 року о 14.57 год. декларанту було надіслано повідомлення з`явитися у відділ митного оформлення №2 митного поста «Городок» для надання пояснення. Після отримання повідомлення, 24.10.2019 о 17.17 год. позивач надіслав заяву №99 про відкликання/модифікацію митної декларації ІМ40ДЕ №UA209190/2018/068037 у зв`язку із внесенням змін. 25.10.2019 позивач у своєму поясненні, повідомив про те, що він, подав до митного оформлення митну декларацію на розмитнення транспортного засобу марки "RENAULT" модель "KANGOO", номер кузова НОМЕР_1 , де зазначено дату першої реєстрації 03.06.2014 року, згідно товаро-транспортних документів, і самостійно виявив невірно нараховані податки. Відповідач приймаючи оскаржувану постанову вважав, що сума несплачених митних платежів, які б мали бути сплачені при митному оформленні зазначеного вище транспортного засобу станом на дату подання до митного оформлення митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209190/2018/068037 від 23.10.2019, становить 37814,10 гривень. Враховуючи, що брокерська програма передбачає окремого визначення ставки акцизного збору, що передбачає свідомий вибір, та надання неправдивих відомостей у поясненні, громадянином ОСОБА_1 , вчинено умисні протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до суду, вказавши, що адміністративного правопорушення не вчиняв. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України транспортних засобів, тобто заявлення у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості. Суд першої інстанції зазначив, що не приймає до уваги покликання позивача про те, що в його діях відсутні будь-які ознаки вчинення правопорушення умисно, оскільки, правопорушення передбачене ст. 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру та вини у формі прямого умислу, а відтак суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За змістом частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 485 Митного Кодексу України дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а зокрема заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, митним брокером ФОП ОСОБА_1 діючи згідно договору доручення на надання брокерських послуг та декларування товарів від 15.10.2019 року укладеного з фізичною особою ОСОБА_2 подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209190/2018/068037 від 23.10.2019 року разом з всіма необхідними товаросупровідними документами, у яких визначено дату першої реєстрації транспортного засобу. Відповідно до пп. 215.3.5-2 ст. 215 ПК України встановлено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40, тобто 0,8 євро за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна. Отож, розмір ставки акцизного податку для вантажних транспортних засобів розраховуються в залежності від терміну використання, який обчислюється від дати першої реєстрації до дня його митного оформлення. З матеріалів справи слідує, що при невірному застосуванні коефіцієнту ставки акцизного податку, позивач вірно вказав у декларації відомості щодо дати першої реєстрації транспортного засобу та на підтвердження таких відомостей надав відповідні документи щодо дати першої реєстрації транспортного засобу. Вказані обставини свідчать, про те, що позивач не мав на меті умислу направленого на повідомлення митному органу неправдивих відомостей стосовно дати першої реєстрації транспортного засобу та відповідного зменшення митних платежів, оскільки заявляючи у митній декларації дату першої реєстрації транспортного засобу - 03.06.2014 р. та подаючи відповідні документи, позивач вказав на обставини стосовно використання транспортного засобу строком понад 5 років, що є підставою для застосування збільшеної ставки акцизного податку. Водночас, як слідує з матеріалів справи після відправки та прийняття митної декларації до митного оформлення (23.10.2019 року) позивачем було виявлено допущену технічну помилку в заявленій ставці нарахування акцизного податку, а саме встановлено ставку 0,02 євро за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна, а необхідно було застосувати ставку 0,8 євро за 1 куб. см. у зв`язку з чим було подано заяву до відділу митного оформлення про відкликання митної декларації. Вказана заява позивача на відкликання митної декларації не була задоволена відповідачем, а митна декларація не була відкликана. Апеляційний суд зазначає, що подання позивачем заяви №99 на відкликання митної декларації у зв`язку із самостійним виявленням помилки здійснено до моменту складання протоколу про порушення митних правил, За наведених обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем вчинено дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів умисно, а саме заявлення ставки нарахування акцизного податку 0,02 євро за 1 куб. см., замість 0,8 євро за 1 куб. см., оскільки така невідповідність, без належних доказів умисного подання позивачем недостовірних документів та відомостей не може бути підставою для прийняття рішення щодо визнання її винною у вчиненні порушення митних правил. За змістом ст.10 КУпАП, суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Однак матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів, які вказували на наявність умислу позивача на вчинення дій, передбачених ст.485 МК України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів, шляхом повідомлення недостовірної інформації для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією метою органу доходів і зборів документів, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил за ст.485 МК України. Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 485 МК України, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності. Згідно, п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення постанови про задоволення позову з наведених вище підстав. Керуючись ст. 271, ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 січня 2020 року у справі № 461/9468/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил Львівської митниці ДФС №4067/20900/19 від 26.11.2019 року про притягнення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ст. 485 МК України у вигляді штрафу в розмірі 113 442,30 грн. Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 19 березня 2020 року.