Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/485/16-ц

Дата документу 17.03.2020 Справа № 334/485/16-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/1282/20 Головуючий у 1-й інстанції: Добрєв М.В. Є.У.№ 334/485/16-ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суду у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Дашковської А.В., Кримської О.М., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, державне підприємство «Сетам» про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі Ленінського районного суду м.Запоріжжя ЄУН 334/485/16-ц, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2016 про солідарне стягнення з нього на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11352979000 від 29.05.2008 у розмірі 21530 доларів США 50 центів та пені у розмірі 9888,76 грн., а також судових витрат у розмірі 7 739 гривень 24 копійки. Зазначав, що при виконання вказаного судового рішення державним виконавцем Дніпровському ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області проводяться підготовчі дії з проведення електронних торгів з реалізації належної йому квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що квартира є предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та іпотекодавця, загальна площа квартири становить 68,1 кв.м. і не перевищує 140 кв.м., квартира є його постійним місцем проживання та іншого житла він не має, просив суд на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03 червня 2014 року , тобто до 21.10.2020р. відстрочити виконання судового рішення. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2020 року у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відстрочити виконання судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги неспроможними. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводжи ОСОБА_1 і його представника адвоката Железняка В.К., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини. Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю. При вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Аналогічне положення міститься у Законі України «Про виконавче провадження», відповідно до якого, у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання. Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими. ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 26.04.2016 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11352979000 від 29.05.2008 у розмірі 21530, 50 доларів США та пені у розмірі 9888,76 грн., а також судові витрати у розмірі 7739,24 грн. Виконавчий лист 334/485/16-ц від 13.05.2016р. перебуває на виконанні в Дніпровському ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. 15.05.2019 року було відкрито виконавче провадження з одночасною перевіркою майнового стану боржника. Копію направлено сторонам виконавчого провадження. На виконання судового рішення з коштів боржника виконавчою службою списано 6 256,90 грн. При перевірці майнового стану боржника встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме: 1/6 частка жилого будинку АДРЕСА_2 , 2/3 частки земельної ділянки площею 1,2523 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Миколайпільській сільраді Запорізького району Запорізької області, земельна ділянка площею 1,2526 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Миколайпільській сільраді Запорізького району Запорізької області. Також за ОСОБА_1 зареєстрована квартира АДРЕСА_3 . На виявлене майно державним виконавцем був накладений арешт. 12.11.2019 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. 02.12.2019 зроблено повідомлення сторонам про оцінку майна та направлено сторонам. 13.12.2019 зроблено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Проведення електронних торгів призначено на 16.01.2020. 16.01.2020 згідно Протоколу № 460898 про проведення електронних торгів від 17.01.2020 торги з примусової реалізації лоту № 396817 відбулися. 23.01.2020 кошти у розмірі 394659,45 грн. надійшли від покупця у повному обсязі. 27.01.2020 державним виконавцем видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та направлено сторонам для відома. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту першого Закону України № 1304-VII протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку. Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт другий частини першої статті 263 ЦК України). Отже, встановивши, що з 2016 року боржником не вживалося заходів до виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а також те, що боржник є співвласником іншого житлового приміщення і що предмет застави вже реалізований з електронних торгів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для зупинення виконання судового рішення. Посилання в апеляційній скарзі на неправомірність дій державного виконавця під час реалізації предмету іпотеки, порушення прав його малолітньої дитини тощо не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Предметом розгляду у цій справі було клопотання боржника про відстрочення виконання судового рішення, а не оскарження дій державного виконавця під час реалізації предмета іпотеки Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається. Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 березня 2020 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М.Кримська