Постанова 4813 № 509/821/17

Номер провадження: 22-ц/813/760/20 Номер справи місцевого суду: 509/821/17 Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.03.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого - Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В., За участю секретаря - Ющак А.Ю. Осіб,що беруть участь у справі: Позивач - ОСОБА_1 . Представник позивача - ОСОБА_2 . Відповідач - ОСОБА_3 Представник відповідача - ОСОБА_4 ОСОБА_5 - ОСОБА_6 розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 -про виділ в натурі частки майна, що перебуває в спільній частковій власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: 9 березня 2017 р., ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеними позовними вимогами в котрих зазначала, що між сторонами тривають довготривалі, стійкі неприязні стосунки, непорозуміння і суперечки з приводу володіння, користування, утримання та збереження вищевказаного житлового будинку АДРЕСА_1 , який залишився у спадок після смерті її чоловіка та батька відповідача ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 5/6 частин цього будинку належить їй на праві спільної часткової власності, а саме : 1/2 частина будинку належить їй на підставі нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності від 31.01.2017 р. (реєстр. № 1-67), № запису про право власності : 18786208, 1/6 частина будинку належить їй на підставі нотаріально посвідченого свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.01.2017 р. (реєстр. № 1-68), № запису про право власності : 18786243 та 1/6 частина вказаного будинку належить їй на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 21.02.2017 р. (реєстр. № 1-140), № запису про право власності : 19124787, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідачу (її сину) ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності 1/6 частина спірного житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.12.2016 р., яке набрало законної сили 19.12.2016 р., № запису про право власності : 18719386 зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2017 р. Позивачка просила суд виділити їй в натурі, в приватну власність, в житловому будинку (літ. «А»), що розташований за адресою : АДРЕСА_1 наступні приміщення : - веранду «1-1», площею 9,0 м2, коридор «1-2», площею 6,7 м2, котельню «1-3», площею 2,3 м2, кухню «1-4», площею 8,3 м2, санвузол «1-5», площею 4,6 м2, житлову кімнату «1-6», площею 9,1 м2, частину коридору «1-8», площею 5,7 м2, довжиною 3,88 м., житлову кімнату «1-10», площею 21,4 м2, погріб з шийкою (літ. «а,а1»), гараж (літ. «Б»), літній душ (літ. «Г»), кладову (літ. «Д»), ворота «№1», частину огорожі «№2», загальною довжиною 14,99 м. (відрізки, довж. 12,25 м., 0,65 м. та 2,09 м.), цистерну «№3», водопровід «№4», а всього загальною площею 67,1 м2 (що на 14,15 м2 менше ідеально належної частки), житловою площею 30,5 м2 (що на 16,5 м2 менше ідеально належної частки) з реальною часткою, яка складає 73/100, що менше ідеально належної частки на 1/10. Вхід ззовні у дану частину житлового будинку здійснити з боку лівого бічного фасаду житлового будинку через ганок у приміщення веранди «1-1»; Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь грошову компенсацію за більшу частку після розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 - у розмірі 74327,50 грн. Зобов`язати її, за власний рахунок виконати наступні роботи по улаштуванню неармованої глухої цегляної перегородки в коридорі «1-8», товщиною в 0,5 цеглини, з оздобленням простим штукатуренням поверхні перегородки цементно-вапняним розчином по каменю та бетону, загальною вартістю робіт 1158 грн. Відповідач позов не визнав , вважаючи його необґрунтованим та 19.12.2017 р. звернувся з зустрічним позовом до своєї матері ОСОБА_1 , який в подальшому уточнив та в остаточній редакції якого від 31.01.2018 р. просив суд, вселити його у приміщення житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 , та встановити порядок користування житловим будинком, мотивуючи це тим, що його матір ОСОБА_1 створює йому перешкоди у проживанні у вказаному спірному будинку, змінивши замки на всіх вхідних дверях, не допускає його до вказаного будинку, в якому знаходяться всі його особисті речі та майно. Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 позов не визнала, з підстав його безпідставності посилаючись на те, що будь-яких перешкод у користуванні будинком вона не створює своєму сину. Зазначає,що відповідач є власником не всього спірного будинку, а лише його 1/6 частини згідно рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.12.2016 р., яке набрало законної сили 19.12.2016 р., а тому підставі для задоволення зустрічного позову немає. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2018 року Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна, що перебуває і спільній частковій власності задоволено ; Виділено ОСОБА_1 в натурі, в приватну власність, в житловому будинку (літ. «А»), що розташований за адресою : АДРЕСА_1 наступні приміщення : веранду «1-1», площею 9,0 м2, коридор «1-2», площею 6,7 м2, котельню «1-3», площею 2,3 м2, кухню «1-4», площею 8,3 м2, санвузол «1-5», площею 4,6 м2, житлову кімнату «1-6», площею 9,1 м2, частину коридору «1-8», площею 5,7 м2, довжиною 3,88 м., житлову кімнату «1-10», площею 21,4 м2, погріб з шийкою (літ. «а,а1»), гараж (літ. «Б»), літній душ (літ. «Г»), кладову (літ. «Д»), ворота «№1», частину огорожі «№2», загальною довжиною 14,99 м. (відрізки, довж. 12,25 м., 0,65 м. та 2,09 м.), цистерну «№3», водопровід «№4», а всього загальною площею 67,1 м2 (що на 14,15 м2 менше ідеально належної частки), житловою площею 30,5 м2 (що на 16,5 м2 менше ідеально належної частки) з реальною часткою, яка складає 73/100, що менше ідеально належної частки на 1/10. Вхід ззовні у дану частину житлового будинку здійснюється з боку лівого бічного фасаду житлового будинку через ганок у приміщення веранди «1-1»; Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за більшу частку після розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 - у розмірі 74327,50 грн. ; Зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок виконати наступні роботи по улаштуванню неармованої глухої цегляної перегородки в коридорі «1-8», товщиною в 0,5 цеглини, з оздобленням простим штукатуренням поверхні перегородки цементно-вапняним розчином по каменю та бетону, загальною вартістю робіт 1158 грн. ; Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 5404 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення відмовлено. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення сулу з прийняттям нового,про відмову в позовних вимогах ОСОБА_1 , а позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ)СТОРІН: Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 добровільно впустити його в будинок не бажає, створила йому перешкоди в його проживанні не дивлячись на його реєстрацію та постійне місце проживання. Заявник посилається на порушення районним судом частини 2 ст.386,391 ЦПК України так як він не може безперешкодно користуватись своєю власністю. Заявник також посилається на те, що висновок експерта щодо можливості поділу спільного будинку є сумнівним так як експерт не зазначив загальний розмір будинку та розмір житлової площі. При цьому посилається на порушення районним судом вимог ст.364 ЦК України посилаючись на те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна,право спільної часткової власності припиняється. Висновок щодо технічної можливості такого виділу матеріали справи не містять. Заявник посилається на те, що районний суд безпідставно з нього стягнув 74 327,50 грн., та в супереч його волі збільшив його ідеальну частку в будинку. При цьому посилається на відсутність матеріальної можливості сплатити зазначену суму. Одночасно посилається на те, що йому не виділена частка в господарських будівлях: гаражу,літній душ, кладову. Дозволу на перебудову будинку матеріали справи не містять. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ПО СПРАВІ: Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача,вислухавши пояснення сторін, експерта,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного. Задовольняючи позовні вимоги в частину виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній частковій власності, районний суд виходив з планування житлового будинку, порядку користування будівлями та приміщеннями, що склався між співвласниками, розташування належно оформлених господарчих будівель та споруд, що виділ 1/6 частки в натурі можливий тільки з відступом від розміру ідеальної частки ОСОБА_3 , за одним наступним найбільш доцільним варіантом: Співвласниці ОСОБА_1 з часткою 5/6 виділено: Найменування об`єктаВартість, грн. - В житловому будинку (літ. «А») Веранду «1-1», пл. 9,0 м2 55785 Коридор «1-2», пл. 6,7 м2 41529 Котельню «1-3», пл. 2,3 м2 14256 Кухню «1-4», пл. 8,3 м2 51446 Санвузол «1-5», пл. 4,6 м2 28512 Житлову «1-6», пл. 9,1 м2 56405 Частину коридору «1-8», пл. 5,7 м2, довжиною 3,88 м. 35330 Житлову «1-10», пл. 21,4 м2 132645 - Погріб з шийкою (літ. «а,а1»)54525 - Гараж (літ. «Б»)40893 - Літній душ (літ. «Г»)2315 - Кладову (літ. «Д»)3096 - Ворота «№1» 5769 - 19/50 огорожі «№2», загальною довжиною 14,99 м. (відрізки, довж. 12,25 м., 0,65 м. та 2,09 м.)4449 - Цистерну «№3» 5552 - Водопровід «№4» 218 Всього: загальна площа: житлова площа:532725 грн.; 67,1 м2 (на 14,15 м2 менше ідеально належної) 30,5 м2 (на 16,5 м2 менше ідеально належної) Реальна частка складає 73/100 (532 725 грн. / 728 463 грн.), що менше ідеально належної частки на 1/10. Вхід ззовні у дану частину житлового будинку здійснюється з боку лівого бічного фасаду житлового будинку через ганок у приміщення веранди «1-1» (див. додаток №1). Співвласнику ОСОБА_3 з часткою 1/6 виділено: Найменування об`єктаВартість, грн. - В житловому будинку (літ. «А») Житлову «1-7», пл. 9,9 м2 61364 Частину коридору «1-8», пл. 4,5 м2, довжиною 3,05 м. 27893 Житлову «1-9», пл. 16,0 м2 99174 - 31/50 огорожі «№2», загальною довжиною 24,62 м. 7307 Всього: загальна площа: житлова площа:195 738 грн.; 30,4 м2 (на 14,15 м2 більше ідеально належної) 25,9 м2 (на 16,5 м2 більше ідеально належної) Реальна частка складає 27/100 (195 738 грн. / 728 463 грн.), що більше ідеально належної частки на 1/10. Вхід ззовні у дану частину житлового будинку необхідно організувати шляхом переобладнання частини віконного отвору у дверний з боку головного фасаду житлового будинку (з боку АДРЕСА_1 ) через приміщення коридору «1-8». Варіант передбачає можливість організації приміщення кухні в житловій «1-7» та санвузла в частинах приміщень житлової «1-7» або «1-9» та коридору «1-8» шляхом встановлення перегородок та відповідного обладнання. Сума грошової компенсації, належної ОСОБА_1 з часткою 5/6 від ОСОБА_3 з часткою 1/6 за відмінність від ідеальної частки у володінні житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, складає 74 327 (сімдесят чотири тисячі триста двадцять сім) гривень 50 коп. Графічно лінія поділу житлового будинку (літ. «А») приводиться в додатку № 1, який є невід`ємною частиною експертизи. З урахуванням запропонованого варіанту поділу для ізоляції квартир, що виникнуть внаслідок розподілу, на позивачку покладено виконати роботи по переплануванню та переобладнанню даного будівельного об`єкту : співвласниці ОСОБА_1 з часткою 5/6 - улаштування неармованої глухої цегляної перегородки в коридорі «1-8», товщ. в 0,5 цеглини, з оздобленням простим штукатуренням поверхні перегородки цементно-вапняним розчином по каменю та бетону, вартістю 1158 грн. Співвласнику ОСОБА_3 з часткою 1/6 - демонтаж частини віконного блоку в приміщенні «1-8»; пробивка вручну дверного отвору на місці віконного у зовнішній стіні для організації окремого входу до будинку та встановлення дверного блоку в новий дверний отвір, вартістю 3758 грн. Для співвласника ОСОБА_3 з часткою 1/6 також передбачається можливість організації вхідного ганку та приміщення кухні в житловій «1-7» та санвузла в частинах приміщень житлової «1-7» або «1-9» та коридору «1-8» шляхом встановлення перегородок та відповідного обладнання, обладнавши їх необхідними інженерними комунікаціями. Вартість цих робіт не визначалась, тому що спочатку на ці переобладнання необхідна розробка та затвердження в установленому законодавством порядку проектної документації. Обом співвласникам необхідно виконати роботи по організації та підключенню квартир житлового будинку до самостійних інженерних комунікацій (електрозабезпеченню, водопроводу, каналізації, газопостачанню, з установкою самостійних лічильників, а також, системи опалення з установкою опалювальних котлів), вартість робіт по яким не визначалась, тому що спочатку кожному із співвласників потрібна розробка та узгодження в установленому законодавством порядку проектної документації на прокладку внутрішніх та зовнішніх інженерних комунікацій і отриманням необхідних дозволів у відповідних інстанціях. До завершення робіт по організації та підключенню квартир, що виділяються, до самостійних інженерних комунікацій існуючі інженерні комунікації залишаються у загальному користуванні обох співвласників. Виходячи із взаємного розташування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, з урахуванням технічних норм та запропонованого вище варіанту поділу житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами в натурі, експертом пропонується один наступний технічно доцільний варіант порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , з виділом окремих часток земельних ділянок співвласникам, у відповідності до часток співвласників домоволодіння 5/6 та 1/6. Співвласниці ОСОБА_1 з часткою 5/6 пропонується виділити земельну ділянку під особисте користування під належними будівлями і спорудами, прилеглі до них і не зайняті під забудовами, пл. 944,2 м2, що дорівнює ідеально належній. Вхід і в`їзд на ділянку залишити з боку головного фасаду ділянки, з АДРЕСА_1 через ворота. Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з таких підстав. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 370 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України). Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. Згідно із частиною третьою цієї ж статті у разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, районний суд правильно виділив окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мають окремий вихід, є можливість підвести окрему систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, складає окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них». Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 . Доводи апеляційної скарги по відсутність матеріальної можливості оплати компенсації за збільшення його частки у спільному майні не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах. Переобладнання будинку не потребує дозвільної документації так як переобладнання не пов`язані з переплануванням несучих конструкцій. З врахуванням зазначеного судова колегія в цій частині рішення районного суду в силу ст.375 ЦПК України залишає без змін. Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо вселення ОСОБА_3 районний суд виходив з відсутності доказів здійснення перешкод у праві власності та його виселення . З таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав. Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з`ясувати обставини, які пов`язані з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини. При цьому факти підстави позову, які підведені під гіпотезу певної правової норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являються предметом позову. ОСОБА_3 пред`явив вимоги як співвласник спірного домоволодіння про вселення. Предметом доказування є: правова підстава - норма закону яка регулює або не регулює правовідносини сторін та факти (обставини) про підтвердження або спростування заявлених вимог. Розглядаючи питання щодо реалізації ОСОБА_3 , котрий має 1/6 частину в праві власності, однієї із правомочностей права власності, а саме: права користування житлом шляхом пред`явлення позову про вселення в будинок, суд першої інстанції помилково в основу свого рішення поклав судження, що стосуються питання його виселення, обґрунтувавши рішення суду неналежними доказами, що знаходяться за межами предмета доказування та дослідження обставин щодо того, що ОСОБА_1 не чинить їй перешкод у користуванні власністю. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про вселення, що здійснено позивачкою. Тому, виходячи з норм національного закону ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом свого порушеного права на користування частиною будинку,котра належить йому на праві власності, і саме ці вимоги повинен був вирішити суд першої інстанції, захистивши право власника 1/6 частин спірного житла. Що стосується посилання суду апеляційної інстанції на статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то в зв`язку з цим слід звернути увагу на наступне. Європейський Суд з прав людини у справі "Андрій Руденко проти України, заява N 35041/05, рішення від 21 грудня 2010 року у пункті 38 зазначив, що втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу , коли воно законне і не свавільне (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Іаігісііз V. Огеесе) [ВП], N 31107/96, п.58, ЕСНК 1999-ІІ). Зокрема, друге речення першого пункту дозволяє позбавлення майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів"(див. рішення у справі "Україна-Тюмень" проти України.". В даному випадку, суд першої інстанції позбавив власника 1/6 частини, однієї із правомочностей права власності - права користування житлом, яке є складовою змісту права власності за національним законом, разом з правом володіння та правом розпорядженням майном. Не врахувавши положення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, які дозволяють позбавлення майна лише « на умовах передбачених законом», коли втручання є законним і не свавільним, районний суд, порушивши вимоги національного закону, тим самим порушив і право співвласників майна на мирне володіння майном, що є несумісним з вимогами статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виходячи з порушення районним судом вимог матеріального та процесуального права,судова колегія в цій частині рішення скасовує з підстав ст.376 ч.1 п.4 ЦПК України з прийняттям нового рішення про задоволення зустрічних вимог щодо вселення ОСОБА_3 в приміщення 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 . Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2018 року скасувати в частині відмови в зустрічному позові та прийняти в цій частині постанову. Вселити ОСОБА_3 в 1/6 частину домоволодіння будинку АДРЕСА_1 . В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст складено 17.03.2020 року Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді С.М.Сегеда - Т.В.Цюра