Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/552/20

Справа № 127/552/20 Провадження № 22-ц/801/636/2020 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач:Панасюк О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2020 рокуСправа № 127/552/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач), суддів Берегового О. Ю., Голоти Л. О., з участю секретаря судового засідання Куленко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Мартинюка Я. С. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Романюк Л. Ф. від 13 січня 2020 року, в с т а н о в и в: 11 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду цим позовом, за яким просила накласти арешт на автомобілі ОСОБА_3 : - OPEL Zafira, 2003 року випуску, дата реєстрації 02 жовтня 2019 року; - ЗАЗ Sens, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 11 липня 2019 року; - VOLKSWAGEN Jetta 2016 року випуску, дата реєстрації 10 серпня 2018 року. Вказувала, що 28 жовтня 2019 року у м. Вінниці по вул. Пирогова Ліщина В. В., керуючи власним автомобілем ЗАЗ Sens, державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи з прилеглої території будинку не надав перевагу її автомобілю Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала її дочка ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Вінницького міського суду від 14 листопада 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 13 грудня 2019 року вона отримала страхове відшкодування в розмірі 98000 грн 00 к. (максимальна сума, за виключенням франшизи в розмірі 2000 грн 00 к.). Разом з тим, згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 03 грудня 2019 року вартість майнового збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) її автомобілю складає 115269 грн 16 к., а тому розмір майнової шкоди, який підлягає відшкодуванню ОСОБА_3 становить 15269 грн 16 к. Оскільки ОСОБА_3 в добровільному порядку збитків не відшкодував вона має намір подати позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької від 13 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено арешт на транспортні засоби: автомобіль марки ЗАЗ Sens, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 11 липня 2019 року; автомобіль марки VOLKSWAGEN Jetta, 2016 року випуску, дата реєстрації 10 серпня 2018 року. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової (в розмірі 15269 грн 16 к.) та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а тому накладення арешту на автомобілі ЗАЗ Sens та VOLKSWAGEN Jetta буде співмірним із розміром позовних вимог. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Мартинюк Я. С., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати ухвалу, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що у справі не має доказів звернення ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_3 про відшкодування указаних нею збитків, а відтак і доказів про ухилення ОСОБА_3 від їх відшкодування, як і доказів про те, що існує реальна загроза невиконання можливого судового рішення. Вважав вжиті судом заходи забезпечення позову неспівмірнв з розміром позовних вимог. 02 березня 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, за яким просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлену з додержанням норм процесуального права, відповідно до встановлених судом обставин. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке. Частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України). Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 має намір звернутись із відповідною позовною заявою, а тому накладення арешту на автомобілі ЗАЗ Sens та VOLKSWAGEN Jetta буде співмірним з розміром можливих вимог. З таким висновком погодитись не можна з огляду на таке. Зі змісту позовної заяви про забезпечення позову та додатних до неї матеріалів видно, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_3 . 28 жовтня 2019 року у м. Вінниці по вул. Пирогова Ліщина В. В., керуючи власним автомобілем ЗАЗ Sens, державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи з прилеглої території будинку не надав перевагу її автомобілю Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала її дочка ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування в розмірі 98000 грн 00 к. (максимальна сума, за виключенням франшизи в розмірі 2000 грн 00 к.). Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 03 грудня 2019 року вартість майнового збитку, завданого в результаті ДТП автомобілю ОСОБА_1 становить 115269 грн 16 к. Таким чином, розмір матеріальних збитків, які ОСОБА_1 мала намір пред`явити до стягнення з ОСОБА_3 у позовній заяві, становить 15269 грн 16 к. Розмір відшкодування моральної шкоди на момент подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 визначений не був. Відповідно до положень статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції мав перевірити наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме такі по суті висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц. Оскільки жодних доказів про вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги, зокрема й щодо пред`явлення такої вимоги ОСОБА_1 не надала, то підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову суд першої інстанції не мав. Крім того, не можна погодитись із висновком суду про співмірність вжитих заходів забезпечення позову із позовними вимогами. Так, у заяві про забезпечення позову майнові збитки, які підлягають до відшкодування ОСОБА_3 визначено в розмірі 15269 грн 16 к. Інших сум чи майна, які можуть бути предметом майбутнього позову заява не містить, а тому накладення арешту на два автомобілі, одним із яких є автомобіль іноземного виробництва провідного виробника, 2016 року випуску, очевидно не відповідає розміру позовних вимог. Відповідно до частин першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача. Оскільки апеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Мартинюка Я. С. підлягає задоволенню, то судовий збір в розмірі 420 грн 40 к. необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Мартинюка Я. С. задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 к. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. (Повний текст постанови складено 17 березня 2020 року) Головуючий О. С. Панасюк Судді: О. Ю. Береговий Л. О. Голота